1. Головна
  2. >
  3. Суспільство

Боротьба за "Сади Перемоги" в умовах повномасштабного російського вторгнення: як рятують свій хліб жителі Закарпаття?

512
Суспільство Закарпаття

Війна в Україні змусила жителів краю зовсім інакше відноситись до землі.

Боротьба за "Сади Перемоги" в умовах повномасштабного російського вторгнення: як рятують свій хліб жителі Закарпаття?

  Із початком повномасштабного російського вторгнення в Україну люди відчули ще більше значні матеріальні й фінансові труднощі. Дорожнеча, яка настала унаслідок руйнування рашистами важливих торгових точок та інших об'єктів інфраструктури, змусила жителів економно робити запаси.

  Люди не спішили витрачати останню копійку, аби придбати дорожезні продукти у магазинах й чекали здешевшання. Варто відзначити, з перших моментів повномасштабного російського вторгнення найбільше економічна криза торкнулась найнезахищеніших верств населення.

  Неабияк обтягуватись на придбанні тих чи інших товарів стали пенсіонери. Та дорожнеча торкнулась не лише продовольства, а й сфери комунальних послуг.

  Війна зробила вразливою, зокрема, енергетичну інфраструктуру держави. Унаслідок руйнування важливих енергетичних об'єктів, жителям областей України довелося відчути минулоріч повний блекаут. Не винятком стало і Закарпаття, де у населених пунктах районів місцевим жителям доводилося понад 17 годин сидіти без світла й тепла.

 Місцеві жителі витрачали багато коштів на придбання необхідних в умовах тривалих відключень павербанків, свічок, сірників, засобів обігріву. Пізніше люди почали витрачати свої заощадження на придбання генераторів.

  Утім, враховуючи дорожнечу недешевих "машин струму", більш здібні господарі самотужки почали майструвати електрогенератори і виставляти свої шедеври в мережі Фейсбук. Генератор з підручних матеріалів зробив і мешканець Перечинщини Віктор Павлюк.

   Щоб не переплачувати навчились економити й раціональніше використовувати земельні угіддя

  Якщо до війни земля дещо стала втрачати безцінну роль годувальниці - люди менше стали садити і сіяти, обробляти земельні паї, з настанням кризового становища й дефіцитом у продовольстві люди інакше почали усвідомлювати її актуальну цінність.

  У кожній громаді місцеві жителі разом із переселенцями садили "Сади Перемоги"

  Важливу місію жителі Закарпаття продовжили й цьогоріч. Варто зазначити, цього року у регіоні господарі посадили врази більше картоплі, що є "другим хлібом". квасолі, часнику та цибулі.

  Засаджували здебільшого тим, що торік сильно здорожчало й міцно відбилось на заощадженнях. Це були, зокрема, огірки й помідори, також цибуля, капуста та морква.

  І цьогоріч початок сезону овочів у регіоні був не з дешевих. Зокрема огірки уже вартували 100 гривень за кілограм, а капуста до Великодня сягнула 95 гривень.

  Сади вродили - врожай недогледіли

  Цьогоріч "Сади Перемоги" Богу дякувати, успішно вродили. Утім вберегти весь врожай, на жаль, не вдається. Так от цього місяця у багатьох жителів краю пішов на нівець урожай помідорів.

  Старання людей, певною мірою, звели на нівець погані погодні умови. На Перечинщині люди масово викидували томати із грядок, що стали різко чорніти після кислотних опадів

  У народі такі опали називають "рудою". Після "чорних дощів" у людей пішли на нівець овочі, ягоди й фрукти в садах. Стала псуватись чорна смородина й агрус. Дерева почали висихати.

  Нестача смородини чорної у садах змусила закарпатців зробити запаси ягодою врази менше аніж торік. Багатьом жителям доводилось купувати цю ягоду з магазинів, аби зробити варення із неї або ж відкласти до морозилок.

  Відзначмо, цьогоріч кілограм чорної ягоди вартує від 70 гривень.

  Проте найдорожчою на базарах та популярних супермаркетах продовжує залишатись лохина. Подібною до чорної смородини за вітамінним складом, утім врази кориснішою, особливо для зору, є карпатська яфина.

  Отож, компенсуючи нестачу врожаю смородини, люди робили запаси "чорним" Карпатським золотом.

  На початку сезону ціни кусались. За літр яфини на закарпатських базарах просили від 130 гривень. Утім, уже у липні яфина різко пішла на спад і вже стала значно доступнішою для гаманців закарпатців, бо ж коштує 75-80 гривень за літр. Ну а у кого є можливість заготувати самотужки яфину на зиму - той, звісно, в подвійному виграші.

  Зауважмо, цьогоріч у громадах Перечинщини дещо побоювались, що чорницю їм не вдасться заготувати в достатній кількості та висловлювали невтішні прогнози щодо можливості дальшого збору яфини на одній із популярних чорничних вершин району.

  Ідеться про Полонину Руну. Адже найбільше чорниці місцеве населення мало нагоду збирати щороку на цій вершині.

  Відтак, на сьогодні рішенням місцевої влади чорничну гору було вирішено передати в оренду приватній донецькій фірмі з метою подальшого будівництва на Руній вітрової електростанції.

  Нарешті, другого літнього місяця жителі Перечинщини розпочали активний збір ягід - чорниці на Полонині Руній.

  Зазвичай, традиційно щороку, чорничні жнива стартували на цій вершині в середині липня ипня, коли яфина уже дозріла у повному обсязі й урожай можна було збирати "чесалками" (власноруч змайстрованими спецінструментами з дротяними зубцями й дерев'яними ручками).

  Здавали яфину заготівельникам торік по 35 гривень за кілограм.

  І повернімось до "Садів Перемоги"

  Та не ягодами єдиними. Що стосується власне овочів цьогоріч із "Садів Перемоги", то у закарпатців добре вродила картопля. Цього року у магазинах кілограм вартував 50 гривень. 

  Та згодом ціни пішли донизу. Картопля нового врожаю коштувала за один кілограм від 12-15 гривень. Такою була середня ціна на місцевих базарах.

  Також цей сезон на Закарпатті є досить сприятливим для багатьох городніх культур. Це кабачки (у магазинах 44 гривні за кілограм), огірки, золотий овоч - цибуля, який оминули невтішні погодні наслідки.

  Поряд із цим, господарі вже очікують і на другий у цьому сезоні врожай лопаток. Більшість господарів посадили квасолю повторно одразу, зібравши новий урожай "другого хліба".

  Відзначмо, лопатки це одні із улюблених закарпатцями овочів, як у супах (білий левеш), так смажені з борошном на олії, тушковані й мариновані.

  Тож, сподіваємось, що голоду на Закарпатті не буде і дефіциту з продуктами в регіоні також не відчується. А ще надіємось, що перемога, таки, не за горами і вже зовсім скоро ми відвоюємо свої території, щоб знову садити і сіяти на чорноземних полях вітчизняну продукцію.

Нагадаємо, Сезон великих затрат: на закарпатті намагаються заощадити на цьогорічній "золотій" консервації

Читайте також:

Поділитись:
Facebook
Twitter(X)
Whatsapp
Telegram
Viber