1. Новини Закарпаття
  2. >

Експерт пояснив, як зміниться ціна на пальне після рішень Кабміну

03.06.2021 22:41 Бізнес Думка

Можливі коливання цін та в яких рамках це буде відбуватися розповів експерт ринку нафтопродуктів Леонід Косянчук.

Можливі коливання цін та в яких рамках це буде відбуватися розповів експерт ринку нафтопродуктів Леонід Косянчук.

2 червня Кабінет міністрів постановив змінити граничну ціну пальне. Зокрема уряд вніс зміни до методики визначення середньої оптової ціни на бензин та дизпаливо, від якої АЗС можуть встановлювати надбавки. У постанові уряду вказано, що "до методики додані витрати на зовнішнє логістичне забезпечення та інші витрати, передбачені зовнішньоекономічним договором (контрактом) у сумі 27 доларів за тонну".

Таким чином ціна може збільшитися на 55 копійок за літр бензину та на 61 копійок на дизпаливо. Що це означає — розповів в ефірі Українського радіо експерт ринку нафтопродуктів Леонід Косянчук, пише Суспільне.

Зміни на українському ринку нафтопродуктів

Експерт вважає, що зміни, які відбулися на ринку нафтопродуктів, ніяк не пов’язані з обмеженням поставок білоруського бензину в Україну.

"Є проблеми з білоруським постачанням, але, останнє рішення свідчить про те, що уряд як приймав безпідставне та бездумне рішення щодо державного регулювання цін, так він і продовжує. Це свідчить про абсолютне нерозуміння тих процесів, що відбувалися", — зауважив фахівець.

За словами Косянчука, Кабмін у цьому випадку не врахував той чинник, що наші імпортери купували "пальне з премією, яка досягала до 40 доларів на тонні". Він вважає, що зміна методики розрахунків практично ні на що не впливатиме: "Хіба що, за дивним збігом обставин, преміальні мережі дають знижку саме таку, яку додали до ціни отими 27-ма доларами на тонні. Я в такий збіг обставин не вірю, а коли дають таку знижку, очевидно, достукалися до уряду і сказали, що занижена гранична ціна".

Експерт зауважує, що зміни торкаються саме "преміальних" мереж, тому що "середній і найнижчий сегменти, так звані "лоукости" про таку ціну навіть і не мріяли". На його думку, у цій ситуації ніхто не виграв, а лише програли споживачі.

"Державний бюджет отримує свої податки ще на кордоні — до початку продажу чи виробництва... Чи на виробництві — до початку продажу. Тобто збільшення надходжень до державного бюджету не було, якщо це було на меті, і не могло бути", — підкреслив Косянчук.

За його словами, 85% заправок в Україні про такі ціни "навіть не мріяли" і тепер вони можуть підвищувати ціни "в залежності від своїх маркетингових міркувань". Він також додає, що у цьому випадку "за все заплатить кінцевий споживач".

Держрегулювання цін на паливо

Косянчук вважає, що запровадження Кабміном держрегулювання цін на паливо — це питання, на яке ніхто не може дати відповідь, тому що "причин вводити державне регулювання цін не було".

За його словами, якщо зовнішній ринок "підріс на 12-17%, то внутрішній ринок — "аж" на 1,6%": "Ніяких завищень ціни не було. Врешті-решт, ми маємо визначитися, в якій державі живемо: з ринковим механізмом, або ми працюємо у режимі адміністративно-командного керування економікою, як це було при радянській владі. Я не бачу, хто б виграв – ні уряд, ні держава, ні оператори ринку. Хіба що програми споживачі".

Водночас він вважає, що це рішення "не обґрунтовувалося", адже, за його словами, якби було обґрунтування, "був би й аналіз наслідків".

"Білоруське питання"

Близько третини всіх нафтопродуктів на ринку України йде з Білорусі, каже експерт: "70% від споживання дизельного пального і 50% від споживання бензину – це білоруський імпорт. Але я би не занадто політизував би цю ситуацію".

Фахівець додає, що у цій ситуації є "внутрішні обставини", які призвели до зменшення поставок із Білорусі. Він зауважив, що в Україні повинні розуміти, що на "Нафтан", який є однією з найбільших білоруських нафтових компаній, були накладені американські санкції, і Білорусь почала отримувати менше нафти з Російської Федерації, які також боялися потрапити під ці санкції.

За його словами, "Нафтан" був "заточений" на внутрішній ринок і в цьому випадку виявився дефіцит. Водночас з 1 червня "Мозирський НПЗ", який працював здебільшого на експорт і на наповнення держбюджету Білорусі, став на планово-попереджувальний ремонт.

"Уряд Білорусі прийняв логічне рішення: спочатку забезпечити внутрішні потреби, а потім уже думати про експорт. Тому були обмежені відвантаження по термконтрактах в бік України, у тому числі. Ми бачимо, що десь п’ята частина від того, що зазвичай ми отримували", — додає Косянчук.

Експерт не виключає, що секторальні санкції проти Білорусі можуть поглибити кризову ситуацію на ринку, якщо Україна "бездумно підпишеться" під санкціями і "введе свої": "Навіть, якщо таке станеться, то жодної трагедії я не бачу. Україна — дуже диверсифікована держава в плані постачання нафтопродукції. Є морський шлях, є інші джерела. І це може збільшити й власне виробництво".

Про власне виробництво нафтопродуктів

Кременчуцький НПЗ – найпотужніше підприємство в Європі, зауважує експерт і додає, що його можливості "набагато більші", ніж використовуються зараз. Він зазначає, що раніше завод переробляв по 600-800 тисяч тонн нафти в місяць, а зараз – 170-200 тисяч.

"Вони не використовують свої можливості саме через те, що бензин у нас втратив популярність за рахунок скрапленого газу. І зараз саме час збільшити виробництво і вони навіть заявили, що вони (Кабмін — ред.) можуть зробити це дуже легко", — підкреслив експерт.

Водночас він ставить під сумніви слова заступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка, який заявив, що держава готова проінвестувати будівництво нового НПЗ.

"Розмови про новий нафтопереробний завод за останні 35 років своєї роботи на цьому ринку чую, мабуть, 5-й раз. Та ви старий завод завантажте. Яке відношення держава має до наповнення ринку? Вона не має впливу ні на нафтопереробні заводи, ні на імпорт нафтопродуктів. Вона може тільки ввести державне регулювання цін", — зазначив Косянчук.

Також він прокоментував ситуацію з постачанням бітуму, адже, левова частка бітуму, що використовується на дорожньому будівництві (у тому числі й під час "великого будівництва) була саме з Білорусі.

"До речі, це дуже екологічно брудне виробництво, тому збільшувати виробництво бітуму в Україні – не знаю чи варто – чи не легше його купити. А, якщо введуть санкції проти всього "Белнефтехіму"... А, мабуть, це так і буде, будемо мати проблеми", — розповів експерт.

Попри все перераховане, передумов для різкого збільшення вартості пального Леонід Косянчук не бачить: "Тому що держава вже обмежила верхню межу ціни. А по-друге, ринок, насправді працює дуже цікаво: ви підвищуєте на 20 копійок ціну, і у вас на 10% падає споживання. А якщо знижуєте на пів гривні, то споживання не збільшується".

За його словами, саме тому оператори ринку це ті, хто "в останню чергу зацікавленні в підвищенні ціни". Експерт переконаний, що оператори "зацікавлені у збільшенні об’ємів продажу".

Читайте також: Кабмін дозволив АЗС підвищити ціни

Читайте на ГК:"Прив'яжуть до зарплати": Що буде з пенсіями, виплатами та штрафами після зростання прожиткового мінімуму в 2 рази, - Страна
Читайте на ГК:В Україні вводять податок з продажів електронних послуг
Читайте на ГК:У приватній клініці пацієнтку на візку засмоктало в апарат МРТ (ФОТО)
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська
загрузка...