1. Новини Закарпаття
  2. >

“Трудові відносини в реаліях війни”: Набрав чинності новий закон про роботу та зарплату

24.03.2022 22:59 Аналітика ВАЖЛИВО

Закон діятиме тільки в період воєнного часу.

Закон діятиме тільки в період воєнного часу.

24 березня, набрав чинності Закон "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", що адаптує трудові відносини під реалії війни, пише "Informator".

Цей закон прийнято до роботи за умов воєнного стану та її норми діють лише цей період. Він скасовує низку гарантій та свобод та встановлює правила, які потрібні для цього особливого періоду, — каже аудитор Михайло Крапивко.

Що змінюється?

Укладання трудових договорів

Випробувальний термін всім категорій працівників встановлюється без обмежень: від одного дня до року. У зв'язку з тим, що частина людей евакуювалася і відчувається нестача робочої сили, роботодавець може укладати термінові договори з новими працівниками, які діятимуть лише в умовах воєнного часу. 

Зміна умов праці

Роботодавець може переводити працівників без їхньої згоди на будь-яку роботу або на іншу територію, якщо на території, де працювало підприємство, відбуваються активні бойові дії. Це обмежується медичними протипоказаннями працівника. 

"При цьому заробітна плата зберігається не нижче середньої за попередньою роботою", - уточнив Михайло Крапивко.

Звільнення

Розрив трудових відносин можливий без відпрацювання, у день подання заяви як з ініціативи працівника,так і з ініціативи роботодавця. При цьому, прописана у трудовому законодавстві мирного часу, заборона звільняти людину, яка перебуває на лікарняному або у відпустці, не діє. Можна звільняти і за цих обставин.

Робочий тиждень

За нормами законодавства мирного часу в Україні був 40-годинний робочий тиждень. Новий закон встановлює тривалість робочого тижня до 60 годин та дає право роботодавцю встановлювати один або два вихідні дні на тиждень. Також рішення про те, скільки вихідних на тиждень буде у працівників, може встановлювати військове командування чи військова адміністрація. 

“Тобто робочий час може бути збільшено у 1,5 рази. При цьому доплат за роботу у вихідні та святкові дні, понаднормову роботу немає,” – каже Михайло Крапивко.

Якщо є необхідність працювати багато, наприклад, виконуючи оборонне замовлення, на підприємстві можуть встановити підвищену норму робочого часу, але вона не повинна перевищувати 60 годин на тиждень. При цьому працівник отримає ту саму зарплату, яку він отримував, працюючи 40 годин на тиждень. З іншого боку, якщо такого завантаження у підприємства немає, можна залишатися на 40-годинному тижні і навіть зменшувати цю норму, зберігаючи повну заробітну плату”, — каже консультант із зарплатних та кадрових питань Антон Янко.

Нічні зміни та робота під землею

До роботи в нічний час можуть залучатися всі, крім тих, у кого є медичні протипоказання, вагітних жінок та жінок, які мають дитину віком до 1 року або дитину з інвалідністю. Те саме стосується залучення людей до важких, у тому числі підземних, робіт.

Оплата праці

“У питанні оплати праці зберігаються умови раніше укладеного трудового договору. Роботодавець має зробити все для своєчасної виплати зарплати. Але він звільняється від відповідальності за затримку зарплати, якщо доведе, що затримка відбулася через ведення бойових дій чи інших обставин непереборної сили. Окремі пункти, прописані у колективному договорі, можуть бути зупинені з ініціативи роботодавця”, — каже Михайло Крапивко.

Відпустки

“Відпустки зберігаються, але період відпустки визначає роботодавець, згоди працівника запитувати не потрібно. На прохання працівника роботодавець може надати відпустку без збереження заробітної плати без обмеження терміну. Наприклад, людина, яка поїхала до евакуації, може не звільнятися з роботи, а зберегти за собою робоче місце, не отримуючи зарплати”, — каже Михайло Крапивко.

Вводиться поняття зупинення дії трудових договорів, якщо виконувати роботу неможливо. Наприклад, завод зруйновано. У цьому випадку роботодавцю не слід попереджати працівника за два місяці до звільнення. Досить будь-яким доступним способом (хоч смс) повідомити про це працівника.

“Зупинення трудових відносин може бути вигідним працівникові, який поїхав до евакуації. І тут його не можна залучати до роботи у зоні ведення бойових дій. Якщо дія зупиняється з ініціативи працівника, його не можна звільнити чи оштрафувати. Людина та підприємство залишаються у трудових відносинах. Але зупиняються обов'язки працівника працювати, а роботодавця – платити зарплату. На жаль, якщо таке призупинення відбувається за ініціативою підприємства, працівники залишаються без зарплати, хоч і у трудових відносинах. Нагадаю, що раніше, якщо підприємство не працювало, роботодавець виплачував працівникам простій у розмірі ⅔ зарплати. Дана норма несе у собі ризик того, що призупинити трудові відносини зі своїми працівниками можуть не лише ті підприємства, які перебувають у зоні бойових дій, а всі підприємства України. Несумлінні підприємці можуть на підприємствах, що працюють, перейти на “готівкову форму оплати”, на приховані трудові відносини”, — каже Антон Янко.

Усі претензії до Росії

Відшкодування заробітної плати, гарантій, компенсацій, виплат працівникам на час зупинення трудового договору у повному обсязі покладається на державу, яка здійснює агресію проти України. "Тобто після перемоги можна пред'явити претензії в втраті заробітку до Росії", - говорить Михайло Крапивко.

“Мене бентежить цей пункт, – каже адвокат Віталій Погосян, – Закон не визначає порядку стягнення цих грошей. Коли у суді розглядалась справа проти Плотницького та Патрушева, відшкодування збитків родичам загиблих у 2014 році українських десантників покладалося на Російську Федерацію, були й інші рішення українських судів щодо стягнення компенсацій за зруйноване майно на території України внаслідок агресивних дій РФ, але, наскільки мені відомо могли бути виконані. Мені цікаво, яким чином здійснюватимуться виплати працівникам, які зазнали збитків у зв'язку з воєнними діями. Теоретично це можна буде робити через суд. Це викличе вал позовів на наші і так перевантажені суди”.

У сухому залишку

“Прийняття цього закону – міра вимушена. Багато його положень адекватні ситуації, що склалася. Дехто називає цей закон лібералізацією трудових відносин, але я б це так не назвав. Лібералізації тут нема. Тут основою є обороноздатність країни”, — каже Михайло Крапивко.

“Насамперед, цей закон захищає роботодавця, якому надано більше можливостей для економії заробітної плати, для залучення працівників до праці таким чином, яким раніше це робити за законом мило не можна. Усе це веде до обмеження прав працівників, і це розуміють автори цього закону. Проте під час воєнного стану іншого виходу немає”, – каже Антон Янко.

Нагадаємо: Провал наступу РФ, Ядерна загроза, ППО для Києва: Генерал Бен Ходжес зі США озвучив свій прогноз війни (ВІДЕО)

Читайте на ГК:Реактивні системи HIMARS вже в Україні. Резніков пообіцяв "спекотне літо" окупантам
Читайте на ГК:"Вирішальний момент для ЄС": Голова Євроради зробив заяву щодо України
Читайте на ГК: Європарламент ухвалив резолюцію про Україну і Молдову. Але це ще не остаточне рішення про кандидатство у ЄС
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська