1. Новини Закарпаття
  2. >

"Точку неповернення в Україні ми вже пройшли": епідеміолог розповів чи є сенс у «новорічному» локдауні і як буде розвиватися пандемія, - НВ

03.12.2020 21:37 Аналітика Думка

Влада обговорює можливість введення так званого «новорічного» локдауну — передбачається, що він може набути чинності вже після 1 січня.

Влада обговорює можливість введення так званого «новорічного» локдауну — передбачається, що він може набути чинності вже після 1 січня.

Напередодні український уряд скасував карантин вихідного дня, який діяв з 14 листопада і викликав хвилю критики — зокрема, з боку місцевої влади.

Далі подаємо статтю-інтерв'ю видання Радіо НВ з українським епідеміологом і керівником Національної експертної групи з інфекційного контролю Андрієм Александріним про те, наскільки цей захід буде ефективним і за яким сценарієм розвитку пандемії рухається Україна.

— Наш прем'єр каже, що три тижні карантину вихідного дня дали позитивний ефект: за минулий тиждень було зафіксовано на 6 тисяч випадків зараження коронавірусом менше, ніж прогнозувалося.

Тим часом міністр охорони здоров’я Максим Степанов раніше підкреслював, що бажаний результат не досягнутий, оскільки українці просто не дотримувалися карантину вихідного дня [3 грудня Степанов заявив, що карантин все ж дав свій результат]. Кому з них більше вірити?

— Я спочатку не підтримував карантин вихідного дня, тому що він не мав ніякого сенсу, адже в понеділок масово, особливо в годину пік, люди заходили в громадський транспорт. Але я більше, звичайно ж, дотримуюся позиції міністра охорони здоров’я, ніж прем'єр-міністра. З самого початку карантин вихідного дня більше підвівав політичним рішенням, ніж рішенням фахівців у сфері охорони здоров’я.

— Сьогодні ми чуємо, що вперше кількість видужалих більше, ніж кількість інфікованих. Це правда якийсь важливий момент, поворотна точка?

— Ні, я думаю, що це статистичні ігри, які тривають у нашій країні. І звичайно ж, я розумію, як у нас йде підрахунок тестованих людей — на жаль, тривають певні маніпуляції, немає логічної, реальної динаміки: ми тестуємо 27 тисяч, виявляємо серед них 39% позитивних результатів; тестуємо 90 тисяч — знову виявляємо таке ж відсоткове співвідношення. Щодо тих, хто видужав, я думаю, це теж похибки статистики, коли у нас йде накопичення [тестів] у регіонах, а потім пізня передача цієї інформації на національний рівень.

— А як це відбувається на практичному рівні? Тому що є люди, які хворіють на ГРВІ, але не тестуються на можливий COVID-19 через брак грошей. Що з цим робити?

— По-перше, ми з вами повинні розуміти, що більшість людей, які стикаються з SARS-CoV-2, перенесуть його в легкій або взагалі безсимптомній формі. По-друге, коли людина має слабкий прояв цього захворювання, вона не завжди може отримати безкоштовний тест на COVID-19. Але навіть якщо ми здамо тест на COVID-19, він не завжди покаже позитивний результат — це залежить від багатьох факторів.

Напевно, я можу про це судити, тому що зі своєю командою ми неодноразово проїхали тільки в цьому році по всіх регіонах України, вже по третьому колу, по-моєму. На жаль, коли ми в листопаді фіксували кількість часу, який пацієнти очікують свій результат, у нас досі це займає по три тижні, особливо в районних центрах, де з логістикою поки ще є проблеми і є черги в державних лабораторних центрах, які роблять тестування на COVID-19.

— Якщо підбити підсумок: доступна статистика, найімовірніше, не відображає реальність через затримки з результатами тестів. На які цифри слід звертати увагу людині, щоб зрозуміти, коли пандемія в Україні піде на спад?

— На сьогодні ефективної системи епіднагляду в Україні, на жаль, не існує, хоча за це відповідає державна установа — Центр громадського здоров’я при Міністерстві охорони здоров’я України. По-друге, ми повинні оцінювати такі критерії: кількість людей, які звертаються через середній і важкий перебіг COVID-19 в лікувальні установи, і кількість людей, які займають ліжка.

Ми ж бачимо, що останнім часом дійсно збільшилася кількість ліжок під [хворих з] COVID-19, але знову ж таки — ми повинні рахувати тільки ті з них, які мають підведений кисень. Якщо ліжко без підведеного кисню, для лікування «ковідного» пацієнта воно не має ніякого значення.

— Чиновники досі сперечаються, коли вводити локдаун в Україні. Починаючи з якої дати, на вашу думку, повна ізоляція була б найбільш доречна?

— Локдаун в Україні міг бути і до новорічних свят, якби за цей час державна система до чогось готувалася: готувала лікувальні установи, навчала медичних працівників, яких зараз катастрофічно не вистачає; відпрацьовувала якісь заходи в громадських місцях, готувала б громадський транспорт тощо. Але на новорічні свята вводити локдаун нема сенсу.

Буквально тиждень тому ми проаналізували статистичні дані щодо захворюваності на ГРЗ в динаміці за роками і побачили, що щороку на новорічні свята значно знижується рівень захворюваності на гострі респіраторні інфекції. Так, люди спілкуються зі своїми близькими, ходять в гості, відзначають свята, у них застілля і так далі, але це вузьке коло спілкування, з яким вони контактують і так, навіть при введеному локдауні. Але при цьому мінімізується спілкування у великих колективах. При цьому люди менше користуються громадським транспортом. Тому сенсу у введенні локдауну безпосередньо на новорічні свята я взагалі ніякого не бачу. Він би мав сенс перед ними.

— Ви зазначили, що локдаун вводиться не для того, щоб усіх закрити вдома, не пускати на роботу і так далі, а щоб до чогось підготуватися. На які аспекти варто звернути увагу? Що могло б бути нормальною підставою для введення локдауну до Нового року?

— Точку неповернення в Україні ми вже пройшли, і на сьогодні за клацанням пальців щось зробити, напевно, неможливо, тому що дуже багато часу згаяно. Ми упустили найголовніше — навіть перший локдаун, за цей час не було зроблено нічого. [Моя команда] спочатку акцентувала увагу на тому, що насамперед було необхідно відпрацювати або впровадити комплексні програми з інфекційної безпеки у соціально критичних об'єктах: дитячих садках, школах і лікувальних установах. Досі з точки зору інфекційної безпеки вони не відпрацьовані.

Більш того, за дев’ять місяців [з початку пандемії] на українському ринку з’явилася величезна кількість так званих фуфломіцинів інфекційного контролю, що не мають ніякого відношення до профілактики COVID-19. Ви всі знаєте із засобів масової інформації, з соціальних мереж, що це різні дезінфекційні рамки, рециркулятори, ультрафіолетові пристрої, які, наприклад, «очищають банкноти»; килимки з дезінфектантами і так далі. Їх дуже багато на сьогодні, і це ще раз доводить, що, на жаль, наша державна система не контролює продукцію, яка випускається на ринок.

Більш того, коли ми піднімаємо питання про те, а хто її взагалі дозволяє виводити на ринок, то дивуємося, що ці продукти мають санепідекспертізу, різні висновки науково-дослідних інститутів. Тобто COVID-19 в цілому показав неефективність державної системи, нам взагалі потрібно переглядати все. І найголовніше, чи зробимо ми висновки з цієї ситуації чи будемо продовжувати тонути в цій ямі.

— Тобто, коли математики кажуть, що Україна майже повністю повторює бразильський сценарій, то від цього вже нікуди не дітися, з цим потрібно змиритися і робити все, щоб вижити самому і врятувати сім'ю?

— Немає в нас ніяких [зарубіжних] сценаріїв, у нас є український сценарій — я в цьому на 100% впевнений. Тому, коли нас порівнюють з Бразилією, Польщею або ще з якимись країнами, це невірно, тому що в нашій країні — ще раз хочу акцентувати увагу — відсутня система епіднагляду. У нас ніхто не працює з контактними особами.

Навіть якщо ми виявляємо, тестуємо по мільйону осіб кожен день, але при цьому не працюємо з контактними особами, всі протиепідемічні заходи будуть неефективні. Тому що, якщо ми виявляємо [випадки зараження коронавірусом], значить, повинні створювати умови, за яких населення може йти на самоізоляцію.

 Я собі дуже часто ставлю запитання: заходячи, наприклад, в якийсь супермаркет за продуктами, у мене перевіряють, як і у більшості населення України, температуру — добре, а якби у мене була температура 38 °C, мене що, не впустять? «Ні, не впустимо, охорона вас зупинить», — скажуть вони. А на якій підставі ви мене зупините? Я що, повинен з голоду вдома помирати? Чи мені соціальні служби принесуть додому продукти?

Тобто [протиепідемічні] заходи повинні і мають право працювати в країні тільки після того, як держава запропонує населенню здійсненний і ефективний інструмент [самоізоляції]. А якщо держава у нас тільки обмежує життєдіяльність людини і при цьому не дає взамін ніякого ефективного інструменту, то ми бачимо, що наше населення реагує на це, не виконуючи ніяких рекомендацій, про які заявляє наша державна машина.

— Як ситуація з коронавірусом в Україні може розвиватися далі, беручи до уваги сказане вище?

— Вона буде продовжувати зростати. Ми дійсно з побоюванням чекаємо приходу грипу в Україну. І як показує практика, саме в грудні грип починає досить серйозно циркулювати. Ми ще не знаємо, як масово поведе себе мікс-інфекція «COVID-19 + грип». Ми також побачили провал вакцинальної кампанії від грипу в цьому році, коли у нас навіть основні групи ризику невакциновані від грипу. Як ви знаєте, порятунок потопельника — справа рук самого потопельника. Тому я закликаю кожного громадянина України, щоб ми на сьогодні насамперед дуже відповідально ставилися до своєї поведінки і стежили за провітрюванням приміщення. Чим частіше ми будемо провітрювати приміщення, тим краще. Все-таки потрібно дотримуватися фізичної дистанції в закритих місцях і відповідально і правильно носити маски. Не під носом або на підборідді, а так, щоб вона повністю прилягала до всієї поверхні обличчя.

 Нагадаємо, Новий рік і Різдво 2021: скільки відпочиватимуть українці.

Читайте на ГК:"Бої півнів у Раді": депутати замість розгляду важливих питань вирішили помахати кулаками (ВІДЕО)
Читайте на ГК:Гороскоп на 30 березня для всіх знаків зодіаку
Читайте на ГК:Курси валют на 31 березня: євро різко подешевшав
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська
загрузка...