Темні часи для «зеленої» енергетики: хто спровокував енергетичну кризу?

Тепер, коли енергосистема країни стоїть на межі колапсу, в усіх бідах намагаються звинуватити інвесторів у відновлювану енергетику.

Енергетика України переживає кризу. Фінансова стабільність одразу декількох ключових державних компаній опинилася під загрозою, повідомила Ліга .новости. «Гарантований покупець» не може сплатити за отриману по ПСО електроенергію від НАЕК «Енергоатом» і продовжувати виплати за «зеленим» тарифом. Рішення НКРЕКП щодо збільшення зобов'язань НЕК «Укренерго» перед «Гарпоком» не допомагає розірвати борговий ланцюг, а лише додає до нього ще одну ланку.

Але крім фінансової проблеми є і технічна - енергосистема не справляється зі зростанням генеруючих потужностей, що супроводжується падінням споживання.

Початок кризи - результат недалекоглядної політики та бездіяльності уряду. Однак тепер, коли енергосистема країни стоїть на межі колапсу, в усіх бідах намагаються звинуватити інвесторів у відновлювану енергетику.

Чому у «Гарантованого покупця» закінчилися гроші?

Дефіцит коштів ДП ​​«Гарантований покупець» тільки частково пов'язаний з виплатами за «зеленим» тарифом. Куди більший фінансовий збиток компанія несе через зниження цін на оптовому ринку електричної енергії.

Прибуток «Гарпока» безпосередньо залежить від ситуації на ринку «на добу наперед». За прогнозом НКРЕКП, вартість електроенергії в 2020 році повинна була складати близько 1,55 грн / кВт. Але ціни на РДН почали знижуватися ще восени минулого року. Уже в січні підприємство було змушене продавати електроенергію нижче вартості покупки у НАЕК «Енергоатом» за ПСО, тобто дешевше 57 копійок. Подібне багато разів повторювалося за останні місяці. У підсумку, «Гарантований покупець» не може розрахуватися за атомну електроенергію. «Енергоатом» відреагував передбачувано - звернувся до суду і обмежив обсяг енергії з АЕС, що відпускається «Гарпоку».

А що ж з виплатами за «зеленим» тарифом? За 4 місяці 2020 року заборгованість за ним складає понад 4 млрд грн, і поки невідомо, коли «Гарпок» зможе продовжити виконувати свої зобов'язання. У компанії очікують надходження коштів від НЕК «Укренерго». НКРЕКП зобов'язала оператора енергосистеми збільшити відрахування «Гарпоку» в кілька разів.

Це створило ще одну ланку в ланцюзі боргів, адже додаткових доходів у «Укренерго» не з'явилося. Чинний тариф на передачу електроенергії становить 0,155 грн, і дозволяє компанії заробити за рік 8,6 млрд грн, а в умовах падіння електроспоживання в країні - і того менше. Щомісячні виплати «Гарпоку» повинні були складати близько 700-800 млн грн, але тепер системний оператор отримує рахунки на 2-2,5 млрд грн. Всього за 4 місяці «Укренерго» зобов'язали виплатити майже весь свій річний дохід.

«Дефіцит коштів “Гарантованого покупця” для виплат за «зеленим»тарифом повинен був компенсуватися за рахунок надходжень від “Укренерго”. Але на 2020 рік НКРЕКП затвердила тариф системного оператора з недостатньою сумою відрахувань ВДЕ. Це створює реальний дефіцит, тобто нестачу коштів у бюджеті ДП без джерела покриття. Цей брак коштів існує навіть з урахуванням прогнозного прибутку від ПСО, яку «Гарпок» міг би використовувати для відповідних виплат», - коментує енергетичний експерт, співзасновник Сlean Energy Lab Олексій Михайленко.

Єдиний спосіб закрити утворений борговий ланцюг - підвищити тариф «Укренерго». Однак, регулятор не поспішає з подібними заходами, ставлячи під загрозу фінансову стабільність одразу декількох ключових енергетичних компаній і унеможливлюючи виплати за «зеленим» тарифом.

У теперішніх фінансових проблемах «Гарантованого покупця» винні не інвестори у відновлювану енергетику. Це комплексна проблема, спричинена неточним прогнозуванням цін на оптовому ринку електричної енергії і необдуманою політикою національного регулятора.

«Реструктуризація “зелених” тарифів не розв’яже проблему з дефіцитом коштів “Гарантованого покупця”. Може лише допомогти на 3-4 млрд грн в 2020 році, в залежності від параметрів реструктуризації, які будуть затверджені й прийняті ринком. Ринок електроенергії потребує системного вирішення проблем. Одна косметична зміна не врятує ситуацію в довгостроковій перспективі», - зазначив Михайленко.

Профільні асоціації заявляли про можливе виникнення фінансових проблем «Гарпока» ще 2 роки тому. Тоді представники 80% учасників ринку підписали меморандум, який закликав до зміни моделі фінансування ВДЕ і переходу від «зелених» тарифів до аукціонів. Це дозволило б скоротити майбутні витрати на виплати альтернативній генерації, зберігши інвестиційну привабливість країни. Пілотний аукціон мав відбутися ще минулого року, а перший повномасштабний - до 1 квітня поточного. Але вони так і не відбулися, а останній відкладено на невизначений термін через відсутність встановлених урядом квот.

Разом з тим, уявлення про надвисокі доходи бізнесу від дії «зелених» тарифів сильно перебільшені. Виплати державі від об'єктів ВДЕ в перші 10 років їх роботи приблизно рівні грошовому потоку інвестора. Тільки у 2019 році бюджетні відрахування від роботи станцій альтернативної енергетики склали 19,8 млрд грн. Це більше ніж 16,74 млрд грн податкових відрахувань «Енергоатому» за минулий рік. Об'єкти ВДЕ принесли до бюджетів усіх рівнів 93,6 млрд грн з 2010 року. Тут і податок на прибуток, податок на землю і водокористування, ЄСВ та інші відрахування.

Україна повинна пройти через надлишок енергії

Друга проблема, у виникненні якої сьогодні звинувачують ВДЕ - труднощі в балансуванні енергосистеми. Сьогодні в країні генерується більше електроенергії, ніж споживається. Але це не несподіваний результат запуску нових потужностей, а давно прогнозований етап розвитку енергосистеми. Тимчасовий надлишок генерації необхідний для покриття майбутнього дефіциту, з яким Україна зіткнеться після закінчення термінів експлуатації багатьох блоків атомних і теплових електростанцій.

Цей технічно необхідний період був описаний і в стратегії енергетичного переходу України до 2035 року, яку було затверджено Кабінетом міністрів 18 серпня 2017 року. З тексту випливає, що надлишок потужності триватиме до 2025 року, після чого сумарний обсяг генерації знову знизиться. Уряд знав про наближення проблеми, однак не зробив нічого для пом'якшення шкоди. Маневрові потужності не розвивалися всі ці роки, а необхідний закон про системи накопичення енергії досі не прийнято.

У стратегії енергетичного переходу також була заявлена мета відносно частки споживання електроенергії з відновлюваних джерел – 11% у 2020 році. Розвиток ВДЕ визначався одним з ключових завдань першого етапу програми (до 2020 року). Але для того, щоб система змогла прийняти ці нові 11% потужностей, які потребують додаткових ресурсів для балансування, не було зроблено нічого.

«Проблеми з балансуванням енергосистеми України викликані великою кількістю атомних станцій з низькою маневровістю і низьким споживанням електроенергії. При цьому ми продовжуємо рівним графіком купувати електроенергію з Росії і Білорусі», - підкреслив голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї, екс-міністр енергетики Іван Плачков (коментар був отриманий до прийняття постанови НКРЕКП №766 від 8 квітня про тимчасове обмеження імпорту електроенергії з РФ і Білорусі – ред.).

«Експерти давно говорили про виникнення проблем з балансуванням при введенні нових потужностей, про складнощі регулювання ВДЕ, які можуть виникнути. Але були прийняті не до кінця осмислені закони і нормативні документи, не все було передбачено. Професійних енергетиків не почули.

Сьогодні необхідно запровадити систему заявок на вироблення ВЕА, як у всьому цивілізованому світі, щоб полегшити роботу системного оператора. Що ж стосується перегляду "зелених" тарифів - подібні рішення можна опрацьовувати тільки спільно з інвесторами і банкірами", - додав експерт.

Безумовно, введення «зелених» тарифів і, здавалося б, повна підтримка сектору ВДЕ з боку держави допомогли досягти заявлених урядом цілей щодо розвитку галузі. Інвестори прийшли в Україну і вклали гроші в проекти альтернативної енергетики – понад 5 млрд євро тільки за останні 2 роки. Ці кошти пішли на будівництво об'єктів ВДЕ, купівлю обладнання, виплати заробітних плат і відрахування до місцевих бюджетів тощо. При цьому бізнес ВДЕ залишається одним з небагатьох повністю прозорих сегментів в енергетиці, де немає місця маніпуляціям з цінами, підставних тендерів, хабарів і «смотрящих». Всі «зелені» тарифи офіційно затверджені в НКРЕКП, підписані всі pre-PPA. З боку «Укренерго»  видані всі дозволи на підключення до енергосистеми нових об'єктів.

«На превеликий жаль, Україна має досить “цікаву” репутацію у світі, як країна, якій не варто довіряти, - багато іноземних інвесторів вже “познайомилися” з місцевою судовою системою, бюрократією, корупцією на місцевому та національному рівнях, клептоманією чиновників і втратили величезні інвестиції. Попри це, деякі глобальні компанії продовжували довіряти Україні, активно інвестували і створювали робочі місця в останні роки», - відзначає партнер і співзасновник юридичної компанії Arzinger Тимур Бондарєв.

Саме завдяки інвестиціям Україні вдалося досягти поставлених цілей щодо розвитку відновлюваної енергетики. Легко оцінити і позитивний ефект для економіки. В 2019 році, в проекти ВДЕ було вкладено 3,7 млрд євро – це близько 4% номінального ВВП.

Від уряду ж було потрібно створити умови для розвитку галузі та виконання фінансових зобов'язань. І, як ми бачимо сьогодні, це не було зроблено. Енергосистема прогнозовано зіткнулася з підвищеним навантаженням, дефіцит бюджету «Гарантованого покупця» продовжує зростати. Але в Кабміні не бажають визнавати власних прорахунків і бездіяльності, звинувачуючи бізнес у виникненні всіх бід.

Пропозиції бізнесу і шантаж Мінекоенерго

Перегляд «зелених» тарифів – негативна подія для розвитку сегмента ВДЕ, але інвестори готові піти на поступки для недопущення подальшого погіршення ситуації. Найбільші профільні асоціації торік висловилися за перегляд тарифів і заявили про готовність до діалогу.

Ще до презентації Мінекоенерго проекту програми реструктуризації «зелених» тарифів УАВЕ у відкритому листі звернулася до президента України, парламенту та уряду. Асоціація запропонувала комплекс заходів, які дозволили б збільшити надходження до бюджету від реалізації проектів ВДЕ. Серед запропонованих пунктів - скасувати податкові пільги на імпорт обладнання для станцій ВДЕ, ввести акцизний збір від реалізації електроенергії з поновлюваних джерел, підвищити ставку податку на викиди вуглекислого газу. Звичайно ж, подібна основа для компромісу була проігнорована.

«Зараз влада намагається звинуватити інвесторів у ВДЕ в затягуванні процесу. Але не інвестори в цьому винні, ми пропонували різні варіанти розв’язання проблеми, і кожен  наступний був з великими поступками. Це свідчить про бажання вести діалог, про пошук компромісу між владою та інвесторами», - коментує Голова УАВЕ Олександр Козакевич.

У листопаді Міністерство енергетики та захисту навколишнього середовища представило проект реструктуризації зелених тарифів. Але в тому вигляді реструктуризація тарифу завдала б серйозний удар по індустрії, різко знизивши прибутковість проектів. Це спричинило б звернення багатьох інвесторів в арбітражні суди для відшкодування збитків за іспанським сценарієм. За заявою самого міністерства, до медіації перегляду тарифів були залучені представники не більше 25% учасників ринку ВДЕ. Про яку репрезентативність та компроміс могла йти мова, якщо не враховувалася думка і половини учасників ринку?

Після цього Мінекоенерго висунуло ще більш жорсткі умови реструктуризації тарифу – різке скорочення прибутковості проектів альтернативної енергетики і швидке введення відповідальності за небаланси. Відмова ж від подібної «добровільної» реструктуризації створить загрозу повного відключення станції від енергосистеми. Подібне рішення суперечить міжнародним зобов'язанням країни, порушує безліч двосторонніх угод про захист інвестицій і підриває ключові положення програми про розвиток енергетики України.

«Всі наші іноземні клієнти, які інвестували в цей сектор, вже готуються до подачі позовів проти України, почали процеси відбору радників та залучення фінансування судових процесів.

Виглядає так, що замість нових інвестицій і, відповідно, нових робочих місць, пенсій, податків Україна буде отримувати мільярдні позови і величезні репутаційні проблеми на глобальному ринку, а це неминуче призведе до шалених втрат для кожного громадянина держави», - поділився співзасновник Arzinger.

Небажання уряду прислухатися до представників бізнесу говорить про те, що знаходження компромісу не є для них пріоритетним завданням. Більше того, заяви Мінекоенерго все більше нагадують шантаж. Така політика призведе до величезних втрат для держави.

Інвестори готові піти на розумні поступки, але в разі продовження шантажу – будуть відстоювати свої права, домагатися додержання законів та міжнародних зобов'язань України.