Реанімація після морозу і труд закарпатця: чи буде голодний рік в регіоні?.

Побиті морозом овочі "набираються" нових сил.

Торік в регіоні морози також попсували врожай. В садах людей померзли городина й фрукти. Мороз у травні і його наслідки найбільше довелося відчути жителям гірських районів області. В Рахівському районі зима у травні звела "на смарку" старання господарів. Тут померзли картопля, квасоля, майбутній врожай черешень та вишень. Дісталось також соковитим плодам яблунь, на яких щосезону підзаробляють місцеві жителі.

Про наслідки морозної погоди у цьому районі читайте у попередній публікації.

Утім не тільки мороз у травні додав значних мук місцевим господарям, картопляні жнива у 2023-му році також відзначились певним збитками. Один з важливих овочів укотре було знівечено через погоду. Цього разу на врожайність "другого хліба" вплинула спека улітку й тривалі дощі восени під час вибирання картоплі.

Крім цього, зібрати хороший врожай "другого хліба" завадили й шкідники. Миші поїдали пасльонові як на полях, так у пивницях. Від нашестя гризунів потерпали і люди.

Цього року сезон молодої картоплі у регіоні видався вкрай не дешевим - 60-80 гривень за кілограм. Торік ціна варіювалась в межах 50 гривень за кілограм. А взагалі ціни на важливий продукт на ринку за останній період побили рекорди й стали вищими від Європейських.

Висаджували цей овоч закарпатці, як і минулого року, поспішаючи впоратись до Великодня. Тож у багатьох районах висадили картоплю у землю до 31 березня. Водночас у квітні і травні, людей настигла біда - овочі вкотре знівечив мороз. Хоч, правда, різкий мінус в регіоні відчули не всюди. Укотре дісталось городині жителям Рахівського району. Подекуди приморозило ранні сходи картоплі і в жителів Перечинщини. Люди бідкались, що усе почорніло й лежить "мертвим тазом".

Однак, уже зараз померзлий майбутній врожай "другого хліба" починає реанімуватись, відзначають господарі. Сподіваються, що цього року подальші погодні умови не змусять опускатися руки. Врожай буде багатим і якісним й рік не буде голодним.

"Головне, щоб зародили крумплі й квасоля - то наша страва", - каже пенсіонерка пані Марія.

"Коли у пивниці є власна картопля, бурячок, а у банці квасоля, зібрана із городу своїми силами - душа радіє, що трудиться чоловік не даремно. Є до чого пуститись", - відзначає газдиня.

"Я завжди постараюсь посадити собі і картоплі, і кукурудзи. Щороку сію редиску червону, буряки й огірки. Люблю цибулю й часник, то посадила цього року аж п'ять грядок із зеленню", - каже Марія.

"Хоч важко мені одній обробляти городину із роками, бо руки і ноги уже слабі. Але хочу робити, не звикла сидіти на місці", - відзначає газдиня.

"Ми, старші людини, навчені до важкої роботи. Земля годує, не треба давати їй запустіти", - каже Марія.

Читайте також: "Змії атакують жителів Закарпаття": як в регіоні рятуються від нашестя гадів - "анаконд"?

Хочете бути в курсі найактуальніших подій з регіону і не тільки? Підписуйтесь на «Голос Карпат» у Telegram, або Viber і щодня першими отримуйте свіжу інформацію!