Цей овоч дорожчав найбільше, його вибирали з гіркою бідою: ціна картоплі у магазинах Закарпаття побила рекорд.

Золоті ціни продовжують лякати місцевих жителів й "бити" по гаманцях.

За два роки повномасштабного російського вторгнення в Україну відбулося ряд змін у продовольчій сфері. У магазинах областей рекордно здорожчали ряд необхідно важливих товарів, серед яких яких і продукти першої необхідності.

Найперше, із початку війни в Україні різко здорожчали курячі яйця. Якщо раніше десяток яєць можна було придбати від 30 гривень, то зараз жителям України доведеться обтягуватись. Уже у грудні цьогоріч яйця набули нових цін і десяток яєць обійдеться наразі від 60-70 гривень.

Ще в листопаді торік ціна на яйця була значно нижчою.

Такі ціни б'ють по кишенях рекордними темпами. Люди скаржаться на мізерні доходи, яких ледь вистачає на "комуналку", адже у січні цього року здорожчали і тарифи на газ та електроенергію. Зокрема, за "блакитне опалення" доведеться платити більше. Додалась третя платіжка.

Що стосується інших товарів у магазинах, то також додали у ціні хлібобулочні вироби, крупи, м'ясна продукція тощо. Здорожчання також відбилось й на овочевій продукції. За останній період найбільше зросла в Україні вартість картоплі.

На початку сезону 2023-го року на ринках держави урожай молодої картоплі можна було придбати від 50 гривень за кілограм. Такі ціни на цей овоч були практично у всіх точках держави і Закарпаття не стало винятком.

Боячись подорожчання цього продукту й надалі, в регіоні, майже у кожному куточку області кожен господар намагався посадити якомога найбільше стратегічно важливого овоча.

Для додаткових ділянок під посівну закарпатці не гребували навіть подвір'ями, де також намагались посіяти й посадити усе необхідне, щоб мати своє на запас.

Викопували із муками майже з болота

Сезон картоплі торік в регіоні був не одним із найкращих. На якість врожаю впливали як погодні умови (дощі та посуха), так й поїдання його шкідниками. Водночас, краянам, таки, вдалося зібрати врожай картоплі й зробити запаси на зиму. Люди розповідають, що було важко в період жнив. Урожай "другого хліба" доводилося вибирати чи не з болота, після проходження злив восени. Та дісталось городині ще й у червні. Кислотні опади звели на нівець багато овочів, серед яких виявились томати й цибуля. Знівечений "рудою" врожай городини довелося просто викидувати із грядок. Одним словом, краяни добре намучились як із посадкою, так з вибиранням врожаю.

Є проблеми у зберіганні врожаю

Не залежно від того, що людям, в решті, вдалося зібрати як урожай "другого хліба", квасолі, кукурудзи та буряків минулого сезону, постала проблема у зберіганні всього цього збіжжя, аби воно не псувалось.

"У кого картопля вродила торік в більшій мірі, аніж очікувалось, шукали місць для зберігання. Здебільшого збіжжя відкладають у нас у підвали й пивниці", - розповідає пані Марія.

"Ми теж зробили місце на картоплю і буряки у пивниці. Так зберігаємо вже роками", - додає жінка.

"На жаль, картопля у нас вродила того року погано, було багато неякісного врожаю, одне миші поїли, інше погнило через погоду", - розповідає газдиня.

"Було тяжко збирати, шукати в болоті крумпля. Із поля везли до обійстя і мусай було ще висушувати, перш ніж відкласти на зберігання", - розповідає Марія.

"Такі от муки нам випали зараз, важкий рік на усе, не лише на врожай. Ціни уже добили народ, і війна мучить кожного", - відзначає Марія.

"Не у всіх є пивниці, де б можна було зберігати запаси, та і не в кожного є підвали в будинках. Тому люди ламають голови ще й із тим, куди відкласти усе зібране з поля. Одні зберігають в коморах, чи на горищах. В деяких випадках домовляються із сусідами, в яких є просторі пивниці, на зберігання врожаю", - розповідає газдиня.

"Така ситуація була і в нас. У сусідки не було цього разу місця в підвалі на зберігання картоплі, то ми виручили жінку з біди, - взяли до себе картоплю, бо місця достатньо і урожай не гниє у нашій пивниці", - відзначає Марія.

"Була біда із гризунами, але зараз понаставляла всюди отрути, немає тої напасті, можна миритись", - каже газдиня.

"По хаті ганяють і досі миші, ловлю їх на липучку. За ніч налипне до п'яти гризунів, а може і більше"

Нагадаємо, раніше "Голос Карпат" інформував про нашестя щурів, які руйнують запаси жителів у підвалах й пивницях.

Ціни на картоплю в Україні уже вищі від європейських

За період незалежності картопля в Україні здорожчала у десять разів і продовжує підніматись в ціні. Її вартість уже вища аніж у Європі.

На сьогодні кілограм "другого хліба" на Закарпатті можна придбати від 25 гривень. У листопаді торік вона вартувала 15 гривень за кілограм. До того ціна кілограму була 9 гривень.

Один з актуальних та стратегічно важливих овочів почали імпортувати уже із Польщі. За словами економіста інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН Андрія Ярмака, з 4 січня 2024 року в Україну почали надходити великі партії картоплі з Польщі, а також з Литви та Латвії, які вимірюються сотнями тонн.

"Поки що оптові ціни на картоплю в Україні є найвищими за всю історію, як у гривні, так і в перерахунку на долари чи євро. Фактично за рік ціни на цей товар зросли у 3,5-4 рази. При цьому буквально за останні три тижні оптова ціна на якісну свіжу картоплю в Україні злетіла на 40% і перевищила рівень цін у сусідніх країнах Євросоюзу, що зробило імпорт картоплі економічно доцільним", – розповів він.

При цьому експерт зазначив, що протягом кількох сезонів оптові ціни на картоплю в Україні переважно не покривали витрат на її вирощування у професійних господарствах, змушуючи багатьох професійних картоплярів заощаджувати, у тому числі й на якісному посівному матеріалі.

"Це, у свою чергу, призводило до зниження якості продукції, що обмежувало можливості експорту навіть у ті країни, куди Україна мала можливість постачати продукцію. В результаті це призвело до зниження обсягів виробництва картоплі, оскільки багато дрібних виробників картоплі переналаштувалися на інші культури, зокрема на цибулю, моркву, капусту або буряк. Крім того, населення, після збільшення площ у 2022 році та подальшого падіння цін на ринку, також знизило масштаби вирощування", – пояснив Ярмак.