1. Новини Закарпаття
  2. >

Закарпаття демонструє ознаки регіону, який не може загрожувати національній безпеці - експертка

12.06.2023 17:50 Аналітика

В Ужгородському національному університеті відбувся круглий стіл на тему «Єдність у різноманітті: міжетнічна згуртованість як чинник стійкості України».

В Ужгородському національному університеті відбувся круглий стіл на тему «Єдність у різноманітті: міжетнічна згуртованість як чинник стійкості України».

Ініціював захід Національний інститут стратегічних досліджень, експерти якого
також презентували результати соціологічного дослідження щодо проблем ВПО та
місцевого населення. Саме у ході цього дослідження соціологи виявили, що тільки
2% угорськомовних мешканців Закарпатської області (від загальної кількості)
погодилися на опитування, що не репрезентує відсоток нацменшини на Закарпатті
(до 15%). Тому тема міжетнічної згуртованості стала наріжною. Експерти також
обговорили виклики, які постали перед громадами Закарпаття у зв’язку з війною,
міграцією населення, зважаючи на поліетнічність області.

“Ми (Національний інститут стратегічних досліджень) наукова установа, яка проводить
аналітичну дослідницьку роботу для Офісу Президента України і для Ради національної
безпеки та оборони України, нашою компетенцією є надавати аналітичні матеріали щодо
ситуації в регіонах, - пояснив Володимир Химинець, завідувач сектору досліджень
Західного регіону НІСД, д.е.н., професор.

- Ми вирішили, що саме в середовищі
експертів, науковців, ГО, а не влади, необхідно обговорити питання: чи дійсно з'явилися
нові виклики у зв'язку з війною та політичною ситуацією, які, змушують угорськомовних
українців замкнутися в собі? Наскільки об’єктивними є ці моменти і яким чином влада
повинна реагувати? Закарпаття – багатонаціональний край, який традиційно відомий
своєю толерантністю і ніколи між населенням не існувало ніяких бар'єрів”.

За словами Володимира Химинця, багато представників етнічних спільнот (включно
угорців) на фронті захищають Україну від ворога, багато допомагають і волонтерять. Є
чимало освітніх та мистецьких ініціатив, які в умовах війни ініціювали етнічні спільноти у
відповідь на гуманітарні виклики. Тому до участі у круглому столі запросили експертів
різних галузей, які водночас активно комунікують з колегами в Угорщині.

Незважаючи на війну, погіршення соціально-економічного статуту в громадах, великої
кількості ВПО в регіоні, соціальна згуртованість регіону не порушена. Так вважає
Мирослава Лендьел, проректор УжНУ з науково-педагогічної роботи, доктор політичних
наук, професорка. І сподівання східного сусіда, що завдяки війні жертвам і терактам,
погіршенню соціально-економічного стану у всіх без виключення українців, переїзд
великої кількості ВПО у наш регіон, спричинить конфлікти, не виправдалися. «Навіть,
аналізуючи ЗМІ, ми не бачимо, що щось порушує нашу згуртованість. Навпаки, цей стан
згуртованості покращується,- каже Мирослава Лендьел.

- Українське суспільство
рухається у стан формування політичної нації, звичайно, з багатоетнічним населенням.
Водночас наша область, як і більшість в Україні, демонструє ознаки регіону, який не може
загрожувати національній безпеці. Це те, що стало неочікувано для агресора на початку

вторгнення… і те, що нам вдалося досягти завдяки соціальній ситуації яка є на Закарпатті.
Цей феномен треба досліджувати».
Що стосується угорськомовного населення, то за словами експертки, при подальших
дослідженнях, варто перейти до проведення фокус-груп, щоб зрозуміти глибинну
внутрішню мотивацію представників угорськомовної громади Закарпаття.
Михайло Лаба, народний депутат України вважає, що питання конфліктів між
національними меншинами на Закарпатті не актуальне. “Я бачу, що є румунські,
словацькі, угорські спільноти, вони як жили в єднанні, так і живуть. Якщо хтось хоче
“нагрівати” цю тему, то вона взагалі у 2022 році, як на мене, зникла. І це тішить», - додав
політик.

До роботи круглого столу приєднався онлайн Федір Шандор, завідувач кафедри
соціології та соціальної роботи УжНУ, д.ф.н., професор, який зараз служить у ЗСУ. Він
розповів, що у складі всіх бригад служить 374 угорськомовні мешканці Закарпатської
області, а це 11,2% від загальної кількості кількості усіх вихідців із області у ЗСУ.

На жаль, 27 закарпатських угорців загинуло.

«Наші угорськомовні військові виконують таку
ж історичну місію, як у 1526 році, вони були і є щитом від азіатських орд, захищаючи
Європу,- прокоментував Федір Шандор.

– Тепер у них така ж місія». Професор зазначив
також, що волонтерська допомога з Угорщини є дуже вагомою. «За майже рік співпраці із
угорськими волонтерами, вони зібрали 25 млн. грн. у форинтах і висилають нам речі,
спорядження, яке ми просимо». Професор також навів деякі дані щодо ставлення сусідніх
країн до українців.

“Словаччина, Греція, Болгарія - в цих країнах найвищий відсоток
неприхильності до ідеї підтримки України. Але цікава соціологічна тенденція, це -
найменш урбанізовані країни Європи. Тобто, де більшість жителів живе в сільській
місцевості, там легше піддаються маніпуляції російського телебачення. Тому, як не
дивно, найбільше антиукраїнських позицій у Східній Словаччині, і найгірше ставлення до
українців у східних регіонах Польщі, північній Румунії. – каже Федір Шандор.

- І водночас Угорщина, де за останніми дослідженнями, 64% населення ставиться до нас
позитивно. Щодо уряду, то він не репрезентує громадську думки своєї країни”, -
переконаний Федір Шандор.

В’ячеслав Потапенко, керівник Центру внутрішньополітичних досліджень НІСД, д.е.н.,
старший науковий співробітник зауважує:

«Дуже важлива тема як для Закарпаття, так і загалом для України, передусім з точки зору розвінчання стереотипів. Характерною рисою регіону є толерантність та вміння людей різних національностей та конфесій якимось чином між собою домовитись та мирно співіснувати. Це дуже важливий досвід, який неформально існував завжди... Коли Україна переможе та інтегрується до ЄС, то досвід Закарпаття треба буде мультиплікувати й на інші регіони».

"В умовах актуальних воєнно-політичних викликів українське суспільство, включно
населення Закарпатської області (незалежно від етнічного походження та віросповідання)
згуртувалось навколо ідей захисту незалежності України та її Європейського вибору,-
коментує Анатолій Головка, провідний науковий співробітник сектору досліджень
Західного регіону НІСД.

- Важливо акцентувати на цьому увагу в інформаційному
просторі - вказувати на позитивні практики, коли представники різних етнічних спільнот
своєю діяльністю (службою в ЗСУ, волонтерством тощо) наближають країну до перемоги.
Такі приклади стануть контраргументом в боротьбі із стереотипами та спекуляціями на
тему міжетнічних відносин".

У ході круглого столу експерти також обговорили успішні практики органів місцевого
самоврядування у контексті співпраці з етнічними спільнотами. Йшлося про громадську
активність, освітні та мистецькі ініціативи етнічних спільнот, зокрема, угорської, а також
про релігійні аспекти згуртованості поліетнічного Закарпаття.

Читайте на ГК:На Закарпатті затримали небезпечного зловмисника: деталі події (ФОТО)
Читайте на ГК:Із Закарпаття до серця Європи: Укрзалізниця відкрила онлайн-продаж квитків на поїзд Чоп – Будапешт – Відень
Читайте на ГК:Переправляв військовозобов'язаних за кордон: на Закарпатті затримали організатора (ФОТО)