1. Новини Закарпаття
  2. >

Нульова обробка ґрунту: Як фермери без оранки вирощують рослини і що з цього виходить, - ЕП

09.07.2021 21:10 Аналітика

Нова технологія вирощування рослин при якій не потрібно орати поле перед тим, як його засіяти.

Нова технологія вирощування рослин при якій не потрібно орати поле перед тим, як його засіяти.

Далі подаємо вам статтю видання "Економічна правда":

На початку двадцятого століття фермер-агроном Іван Овсинський видав книгу "Нова система землеробства". У ній він описав, як вирощувати рослини без глибокого зорювання землі. Цю технологію застосовують досі. Вона називається mini-till – мінімальний обробіток ґрунту.

У 1930-х роках США та Канада зіткнулися з явищем "пиловий казан". Це буря, спричинена агресивною обробкою землі та засухою.

Тоді вчені почали шукати способи більш делікатного вирощування рослин.

За десять років Едвард Фолкнер у книзі "Безумство орача" висловив сумніви щодо доцільності оранки.

Пройде кілька років, і фермери вперше використають технологію нульової обробки ґрунту.

Сприятиме цьому розповсюдження і доступність гербіцидів – хімічних препаратів для боротьби з небажаною рослинністю.

Перша механізована ферма, що почала працювати за методом No-Till, з'явилася в 1962 році в Сполучених Штатах.

Її власниками були Гарі та Лоуренс Янги. Пізніше їх досвід почали переймати інші фермери.

No-Till – це технологія землеробства без оранки. Інші її назви – нульова обробка ґрунту, прямий посів, бережливе землеробство.

Суть технології

Процес виглядає так. Рівну поверхню поля засівають сидератом – рослиною, що виконує роль добрива (зернові, гірчиця, бобові). Після дозрівання її скошують, а сіно чи солому подрібнюють і розкидають по ділянці рівномірним пластом. Чим більше подрібнених решток (мульчі), тим краще.

Далі сівалка робить у мульчованому ґрунті отвори, кладе в них насінини з добривом і закриває їх. Упродовж росту і дозрівання рослин поля періодично обробляють засобами захисту, а як приходить час – збирають урожай.

Роблять це двома способами, вибір яких залежить від культури та можливостей техніки. Перший – збирають тільки колоски, а стерню залишають. Другий – зрізають усе, відділяють урожай, а рослинні рештки подрібнюють і розкидають.

Для No-Till потрібні трактор, сівалка для прямого посіву, обприскувач, комбайн з функцією подрібнення та рівномірного розкидання рослинних решток. Технологія найбільш ефективна в сухому кліматі. Утім, її застосовують в усіх кліматичних зонах. Не підходять лише поля на заболоченій місцевості.

Чому традиційне землеробство шкодить ґрунту? Під час оранки перевертають верхній шар ріллі – 20-40 см. Це дозволяє збагатити землю повітрям і розпушити її, внести добрива, знищити шкідників та бур'яни. Однак це викликає ерозію ґрунту, вивільнює в повітря вуглець, сприяючи парниковому ефекту.

Крім того, коли рілля розорана, з неї швидше випаровується волога, отже, дощ і талий сніг не встигають повноцінно наповнити ґрунтові води.

Переваги No-Till

1. Збереження ґрунту та вологи.

В Україні розорано понад 78% земель. Це призводить до втрати родючості та поширення ерозії, від якої страждають понад 57% земель країни.

2. Зниження залежності врожаю від погоди.

3. Економія часу, пально-мастильних матеріалів, найманої праці.

Без оранки можна сіяти сою, жито, пшеницю, соняшник, кукурудзу, льон, вирощувати овочі. Наприклад, компанія Tobacco Road у штаті Коннектикут (США) таким чином вирощує капусту, гарбузи, часник, полуницю на понад 1 га землі. Правда, ця технологія підходить лише для маленьких господарств. 

Однак моркву, буряки і картоплю без обробітку ґрунту виростити неможливо.

 No-Till за кордоном

Точних даних, скільки земель у світі обробляють без оранки, немає. У 2009 році їх було 111 млн га. Найбільше технологію No-Till використовували в Аргентині, Бразилії, Канаді, США, Австралії та Новій Зеландії. У країнах Європи, Азії та Африки за такою технологією обробляли лише 3,7% земель.

Чи не найактивніше технологію нульового обробітку розвивають в Аргентині.

У 2016 році No-Till там застосовували на 91% сільськогосподарських угідь. Вирощували переважно сою. З 2018 року почали сіяти генетично модифіковану кукурудзу. Генетично модифіковане насіння сої та кукурудзи стійке до багатьох хвороб та до гліфосату, яким обробляють поля від бур'янів.

Як змінювалася частка угідь з No-Till в АргентиніДЖЕРЕЛО: AAPRESID.ORG.AR

Зростає частка посівних площ No-Till і в Канаді. У 2011 році вона становила 56,4% від загальної кількості аграрних угідь.

Як змінювалися підходи до обробітку земель у Канаді у 1991-2011 роках. Conventional tillage – глибока оранка, conservation tillage – неглибока оранка, No-Till – нульовий обробіток ґрунту.ДЖЕРЕЛО: STATCAN.GC.CA

У США у 2017 році понад 279 тис фермерів обробляли без оранки 42 млн га земель. Порівняно з 2012 роком частка посівних площ No-Till зросла на 8%.

Хто і як застосовує технологію в Україні

Серед інших в Україні технологію нульового обробітку ґрунту з кінця 1990-х розвиває агропромисловий холдинг "Агро-союз" на Дніпропетровщині. ТОВ "Союз-спецтехніка", що входить до складу холдингу, таким способом обробляє 8,5 тис га. Вирощує пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник, сорго та льон.

За словами директора ТОВ Едуарда Романькова, завдяки No-Till компанія скоротила витрати на техніку та пальне, оптимізувала чисельність персоналу, знизила норми використання добрив, поліпшила структуру ґрунту і підвищила родючість. Головна перевага – стабільні врожаї навіть у несприятливі сезони.

Едуарда Романьков

"У 1990-х ми зацікавилися ощадливими технологіями. За досвідом їздили в Північну Америку, Південну Америку, Нову Зеландію, Європу. Одного дня відмовилися від механічного обробітку ґрунту. Прямо з-за кордону наказали не випускати культиватори в поле – під загрозою звільнення", – згадує він.

Паралельно шукали ефективну техніку. У холдингу створили машинобудівне підприємство, де розробляли та вдосконалювали посівні комплекси.

З 2004 року компанія ділиться досвідом з іншими виробниками: влаштовує конференції, консультує і технологічно супроводжує ноутілерів-початківців.

Роман Бовкун з Умані обробляє близько 40 га землі. No-Till використовує п'ятнадцять років. Вирощує сою, пшеницю та кукурудзу.

"У цій технології мене найбільше приваблює економія ресурсів. No-Till – це мінус оранка та культивація. З тими ж енерговитратами та людськими ресурсами можна обробити більші площі та зменшити ерозію ґрунтів. Серед недоліків – цей стиль вимагає багато уваги і не вибачає помилок", – каже він.

За словами фермера, урожайність при цьому методі така ж, як і при традиційному обробітку, але собівартість вирощування на 10% менша.

Фермер Михайло Драганчук живе в Криму. Про технологію дізнався на конференції "Агро-союзу" у 2006 році. Застосувати No-Till одразу завадила відсутність спеціальних сівалок, які на той момент були надто дорогі.

"Потім я купив дві стернові сівалки прямого посіву виробництва "Червоної зірки". Віддав за них 50 тисяч гривень. Ця техніка дозволила посіяти зерно без обробки ґрунту. З цього й почався мій шлях у No-Till", – згадує підприємець.

Озимі, вирощені Михайлом Драганчуком за технологією No-TillФОТО МИХАЙЛА ДРАГАНЧУКА

Зараз він не тільки вирощує рослини за No-Till, а й організовує конференції, веде канал на YouTube, де розповідає про досвід інших ноутілерів.

"Ми сіємо в необроблений ґрунт. Забираємо тільки зерно. Солому залишаємо на місці, а потім сіємо прямо по ній. Поживні рештки тримають вологу, захищають від бур'янів, зберігають землю від ерозії", – розповідає Драганчук.

За словами Романькова, ноутілерів з кожним роком стає більше. "Наші клієнти працюють в усіх куточках України. Найбільша концентрація ноутілерів – у посушливих регіонах: на півдні, у центрі та на сході країни. Вони вирощують пшеницю, соняшник і навіть екзотичні сорго та коріандр", – каже він.

За оцінками Драганчука, в Україні за технологією No-Till обробляють 5-10% земель. Скільки це компаній – достеменно невідомо.

"Я помітив, що спочатку це були великі компанії, а зараз цікавляться і дрібні фермери. Серед прихильників – люди не лише з півдня, а і з півночі та заходу України", – говорить Драганчук.

 Проблеми та міфи No-Till

Незважаючи на відносно дружний до природи спосіб господарювання, No-Till – не органічне виробництво. На полях можуть вирощувати рослини з ГМО-насіння, застосовувати гербіциди, фунгіциди та інсектициди.

Наразі фермери не можуть отримати сертифікат Organic, використовуючи No-Till. Уся справа в бур'янах. Органічні виробники видаляють їх механічним способом, а технологія нульового обробітку не дозволяє це робити.

Олексій Язиков

На Житомирщині є органічне фермерське господарство "Жива нива", що обробляє 3 тис га землі. Сіють ріпак, сою, кукурудзу, гречку, просо, соняшник та спельту. Уся продукція має органічні сертифікати.

Частину полів керівник підприємства Олексій Язиков виділив на експерименти з органічним No-Till. Думають, як позбутися бур'янів без культивації.

"Органічного ноутілу у світі нема. Я бачив тільки експерименти. Треба якось впоратися з бур'янами, а варіантів, крім культивації, поки що немає. Ми експериментуємо з покривними культурами, але безуспішно.

Сіяли жито, воно добре витісняє бур'яни, притискали його катком і сіяли по ньому сою. Але жито забирає вологу, тому соя по ньому погано росте. Та й складно зробити так, щоб жито потім не піднімалося разом із соєю.

Будемо пробувати ще цього року, коли дощі закінчаться. Уже купили спеціальний каток, побачимо, що з того вийде", – поділився планами Язиков.

У No-Till є чимало противників. Вони мають три головні претензії до цієї технології: збільшення використання гербіцидів, розведення мишей на полі, дорога техніка. Наскільки проблемні ці питання з точки зору фермерів?

Часто перед сівбою використовують гербіциди суцільної дії на кшталт гліфосату, які знищують усі рослини. У перші роки після переходу на No-Till може знадобитися більше агрохімії, але з часом потреба в ній зменшується. Для цього слід дотримуватися сівозміни і правильно застосовувати технологію.

Для боротьби з бур'янами використовують жито, спальту та пожнивні рештки.

Факт збільшення кількості мишей на полях фермери підтверджують. Це відбувається через неможливість внести отруту безпосередньо в ріллю. Однак їх чисельність контролюють лисиці та птахи-хижаки. "Тут головне не втручатися. Природа сама відкоригує популяцію", – упевнений Романьков.

Для переходу на No-Till потрібно мати знаряддя для посіву в необроблений ґрунт. За словами Драганчука, хтось користується саморобними сівалками, хтось купує спеціальні комплекси. Тобто справа не в грошах, а в бажанні.

"Основні складнощі – в головах. Важко переконати агрономів та механізаторів, які роками працювали за традиційною технологією, що треба виходити в неоране поле і сіяти в стерню. Тут головне – почати", – каже Романьков.

Читайте на ГК:Оля Полякова засунула в горло метрову ковбасу в новому кліпі (ВІДЕО)
Читайте на ГК:MARUV схвилювала новими фото і відео в бікіні (ФОТО, ВІДЕО)
Читайте на ГК:Через перебої в ДМС є затримки з оформленням закордонних паспортів
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська
загрузка...