1. Новини Закарпаття
  2. >

На роботу до ЄС: про що свідчать світові тренди міграції та що чекатиме українців, - УП

27.05.2021 21:08 Аналітика

Щоб розвиватися, економіці потрібні трудові мігранти.

Щоб розвиватися, економіці потрібні трудові мігранти.

На польському ринку праці пандемія коронавірусу яскраво виявила тенденції, про які писали економісти й соціологи ще до березня 2020 року, повідомила УП.

Попри незначне зростання рівня безробіття, у деяких секторах економіки надалі бракує робочих рук, а через нестачу місцевого персоналу підприємці все частіше звертаються до закордонних працівників.

Ситуація на польському ринку праці мало чим відрізняється від інших країн Євросоюзу.

Міграція у світі — переважно внутрішньоконтинентальна

Аналіз міграції як світового явища дозволяє припустити, що цей процес не сповільнюється. Причиною є сукупність таких чинників, як безробіття, політична та соціальна ситуація, глобальна та місцева кризи.

На збільшення кількості мігрантів за останні десятиліття вказали дані Департаменту з економічних та соціальних питань ООН, який вивчає глобальну міграцію. Згідно з цією статистикою, у 2000 році кількість мігрантів у світі становила близько 173 млн, тобто 2,8% населення Землі.

У 2010 році їхня кількість зросла до 220 млн, тобто 3,2% населення світу, а в 2019 році — відповідно 271 млн людей і 3,5% світового населення.

Аналіз даних не залишає сумнівів: крива міграції йде вгору.

Результати досліджень Європейського центру політичної стратегії (EPSC) вказують на те, що міграція в Європі та на інших континентах має насамперед внутрішньоконтинентальний характер.

Мігранти пересуваються в межах одного континенту — від регіонів, що, як правило, характеризуються високим рівнем безробіття або низькою заробітною платою, до процвітаючих економік з нестачею робочої сили.

На нашому континенті 66% мігрантів переїздять до інших європейських держав. Основною причиною, що мотивує до міграції, залишається економічний фактор.

Це підтверджують також дослідження, проведені в Польщі. Соціологічне опитування EWL Group у 2019 році вказує, що саме низький рівень заробітків в Україні є головною причиною міграції українців до Польщі. Як головний аргумент для виїзду на заробітки його вказали майже 80% респондентів.

Отже, ця тенденція відповідає загальносвітовим трендам, і поки що немає жодних підстав вважати, що вона зміниться.

За даними статистичного агентства ЄС Євростат, кількість дозволів на перебування в Євросоюзі громадян з-поза меж ЄС систематично збільшується від 2013 року. У 2019 році близько 3 мільйонів дозволів на перше проживання в Європейському Союзі було видано громадянам держав з-за меж ЄС. Це збільшення на понад 163 тис., або 6% порівняно з 2018 роком.

За оцінками економістів, трудові мігранти складають в середньому 14% від усіх працевлаштованих у європейських економіках. У Польщі частка іноземних робітників на ринку праці за останні шість років зросла майже втричі — нині вона становить близько 6%.

Польща як напрямок міграції

Польща є важливою точкою на мапі внутрішньоконтинентальних міграцій, зокрема як країна, що приймає іноземців. У зв’язку з географічними чинниками Польща є природним напрямком міграції для людей з пострадянських держав.

Наводячи дані Євростату, Міністерство розвитку, праці та технологій Польщі у звіті "Інформація про зайнятість іноземців у Польщі" наголошує, що західна сусідка України є європейським лідером у прийнятті трудових іммігрантів.

Дані про іноземців, працевлаштованих у Польщі, показують, що найбільшою групою є мігранти з України, які працюють на підставі спрощеної процедури працевлаштування (декларації про доручення роботи іноземцеві, пол. oświadczenie o powierzeniu pracy cudzoziemcowi) або дозволу на роботу.

За даними Євростату, серед усіх країн ЄС у 2019 році Польща прийняла найбільшу кількість іноземців з-поза меж Європейського Союзу. Тоді Польщі видала понад 724 тис. так званих дозволів на перше проживання — тобто дозволів на проживання або віз на більш ніж 180 днів. Це — чверть від показника по всьому ЄС. Найбільше — 551 тис. дозволів — отримали громадяни України.

Якщо до цього числа додати українських громадян, які перебувають у Польщі на основі безвізу та короткострокових віз, то, за підрахунками Головного статистичного управління Польщі, в країні в 2019 році перебували приблизно 1,3 млн українців.

Окрім того, з-поміж 724 тис. дозволів на проживання, виданих польською владою, близько 625 тис. отримано на основі працевлаштування. Цей результат також ставить Польщу на позицію європейського лідера.

Дозволи на роботу в Польщі, видані іноземцям у 2019 році, становили 52% від усіх дозволів на роботу в ЄС.

Упродовж останніх трьох років (2018-2020) 73% усіх дозволів, виданих у Польщі, отримали громадяни України.

Загалом це аж 882 527 позитивних рішень про дозвіл на працевлаштування.

Варто зазначити, що у 2019 році кількість дозволів на роботу в Польщі зросла на 39% порівняно з 2018 роком. Однак у 2020 році через пандемію та спеціальні правила для іноземців (наприклад, можливість продовження законного перебування та працевлаштування автоматично) відбулося незначне зменшення кількості виданих дозволів — на 9%.

Також у випадку кількості виданих декларацій спрощеного працевлаштування 2019 рік характеризувався збільшенням порівняно з 2018 роком. Цією процедурою скористалися на 3% іноземців більше.

Трудова міграція в політиці уряду Польщі

Дії польського уряду свідчать, що іноземні працівники важливі для розвитку економіки країни.

Польща першою в Європейському Союзі широко відкрила ринок праці для працівників з пострадянських країн. Варшава запровадила низку правових норм, що дозволяють ефективно та відносно швидко працевлаштувати іноземців — передусім громадян України, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови та Росії.

У рамках спрощеної процедури такі працівники за сім днів можуть отримати доступ до певних секторів ринку праці на шість місяців упродовж року.

Це показує, наскільки важливі для Польщі працівники зі згаданих пострадянських країн. Упродовж трьох років (2018-2020) на основі такої процедури видано майже 4,74 млн декларацій для іноземців.

Дії польського уряду під час пандемії підтвердили, що трудові мігранти є важливою складовою розвитку місцевого ринку праці. На час епідемії польський уряд запровадив низку поліпшень задля легалізації перебування та працевлаштування іноземців.

Найважливіші з них:

- продовження легального перебування іноземців до тридцятого дня після скасування надзвичайної ситуації або стану епідемії;

- продовження можливості легального працевлаштування іноземця до тридцятого дня після скасування надзвичайного стану або стану епідемії;

- скасування необхідності отримувати дозвіл на сезонну роботу під час надзвичайної ситуації або стану епідемії та через 30 днів після її скасування;

- скасування необхідності змінювати дозвіл на роботу чи на тимчасове проживання у зв’язку з працевлаштуванням або декларацію про доручення роботи — коли умови праці іноземця змінилися через епідеміологічну ситуацію.

Нещодавно польський уряд оголосив про широкий план відновлення економіки. У рамках цього плану обіцяють спрощення процесу легалізації перебування іноземців.

Згідно із заявою Ради міністрів Польщі, нові правила суттєво прискорять видачу дозволів на роботу, а серед нововведень — диджитизація процесів, пов’язаних із легалізацією працевлаштування.

Окрім того, замість шести місяців громадяни України зможуть отримати свій перший дозвіл на роботу на період до трьох років. А розгляд справ стосовно дозволів на роботу перенесуть з воєводського (обласного) на повітовий (районний) рівень.

Усе це має прискорити процес видачі дозволів.

Такі рішення та анонс нових законодавчих спрощень позитивно впливають на іноземців, котрі перебувають у Польщі протягом пандемії, та на кількість виданих дозволів на роботу іноземцям.

Зміцнюється імідж Польщі як країни зі сприятливим законодавством, зокрема для сезонних іммігрантів.

Згідно з результатами дослідження "Іноземний працівник у Польщі в період пандемії", понад 79% іноземців, які під час пандемії працювали у Польщі, рекомендують працевлаштування в цій країні своїм друзям та родичам.

Постпандемічна економіка: відновлення чи стагнація?

Пандемія коронавірусу величезним чином вплинула на світову економіку, спричинила зміни в моделі її функціонування. Чимало підприємств — зокрема, в автомобільній галузі — борються не стільки з браком попиту, скільки зі зміною ланцюга постачання. Такими були наслідки закриття кордонів та обмежень, запроваджених у різних частинах світу.

Уже сьогодні ми спостерігаємо диверсифікацію постачання та скорочення відстаней, які повинні пройти напівфабрикати й сировина. Деякі підприємства вирішили перенести виробництво з Азії в Європу, і наш регіон, завдяки своєму розташуванню, ціні робочої сили та досить високій її доступності, є найкращою альтернативою для Західної Європи.

Згідно з індексом Bloomberg Economics, світова економіка поволі набирає обертів. Хоча рівень ще далекий від показників початку 2020 року, відновлення економіки після сповільнення стає реальністю.

Чимало країн, включно з Польщею, виділили значні кошти на підтримку економіки у процесі виходу з кризи, що означає нові інвестиції та створення нових робочих місць. Європейський Союз підготував спеціальний Фонд відновлення, щоб допомогти національним економікам досягти рівня зростання до пандемії.

Над активним залученням трудових мігрантів працюють також окремі країни нашого регіону.

Естонія, готуючись до відновлення роботи економіки, запроваджує нові рішення у сфері міграційної політики, і її метою є полегшити доступ іноземців до ринку праці. Чехія й Словаччина також відкривають свої кордони для працівників з пострадянського простору.

Над полегшенням умов легального в'їзду і працевлаштування українських трудових мігрантів активно працює Німеччина.

Отже, конкуренція за робочу силу в Центральній Європі стає дедалі більшою та сильнішою. Ця тенденція посилюватиметься з подальшим послабленням обмежень та пожвавленням розвитку європейських економік.

Політика Варшави, яка першою широко відкрила ринок праці для громадян України, дозволила Польщі зайняти провідні позиції в Європі та суттєво сприяла темпам економічного зростання. Подальші кроки Варшави, спрямовані на лібералізацію міграційної політики, дозволяють вважати, що ця тенденція найближчим часом продовжуватиметься.

А від зростання європейської конкуренції за трудових мігрантів виграють самі мігранти.


ПРО ПРОЕКТ

За даними ООН, в 2019 році в світі нараховувалось понад 270 млн мігрантів, тобто 3,5% від загальної кількості жителів нашої планети. За останні два десятиріччя ця група збільшилася на майже 100 млн людей, і все вказує на те, що її чисельність буде зростати далі. Країни нашого континенту прийняли близько 84 млн мігрантів, що складає 11% від усього населення Європи. Дві третини з них мігрували всередині нашого континенту, а головною причиною зміни країни проживання і праці залишається економічна складова.

Світ рухається у напрямку відкритих ринків праці, це  явище глобальне. Польща усвідомила це ще в 2007 році, значно спрощуючи процедуру працевлаштування для своїх східних сусідів. У результаті, кількість іноземців, що працюють над Віслою, зросла вдесятеро, сягаючи 2 млн осіб, а дві третини з яких – це наші земляки.

Як насправді виглядає ситуація із трудовою міграцією в Європі? Чим схожі та чим відрізняються європейські ринки праці? Чому варто працювати виключно легально? Чи безпечно подорожувати та працювати у Європі під час пандемії? На ці та інші питання відповість спільний проект Європейської Правди та польського агентства EWL Group "Робота в ЄС. Міфи та реальність". 

EWL Group – одне з найбільших агентств праці в Польщі – з 2018 року проводить циклічні соціологічні опитування іноземців, які працюють в Польщі. У 2018-2021 роках на базі досліджень фірми було опубліковано вісім звітів, у тому числі "Громадяни України на польському ринку праці: досвід, виклики, перспективи", "Працівник з України між Польщею та Німеччиною", "Працівник з України – заробітки в Польщі" та "Іноземний працівник у Польщі в період пандемії".

Читайте на ГК:На Закарпатті два водії сплатять по 51 000 гривень за кермування у стані сп'яніння
Читайте на ГК:Що відбулось на Закарпатті, Виноградівщині, Ужгородщині та Мукачеві 27 травня
Читайте на ГК:Чергова втрата на Сході України: загинув боєць Закарпатської 128-ої бригади
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська
загрузка...