1. Новини Закарпаття
  2. >

Били стільцем і шлангом від вогнегасника. Чому правоохоронці катують людей і як цьому запобігти?

21.02.2021 13:19 Аналітика

Слідчі Державного бюро розслідувань підозрюють двох співробітників Городищенського відділу поліції Черкаської області у катуванні затриманого.

Слідчі Державного бюро розслідувань підозрюють двох співробітників Городищенського відділу поліції Черкаської області у катуванні затриманого.

Під час допиту правоохоронці били постраждалого, через що він отримав численні забої обличчя, голови, спини і втратив кілька зубів. Поліцейських відсторонили від виконання службових обов’язків, наразі вирішується питання щодо обрання їм запобіжного заходу, повідомило Радіо Свобода.

Влітку минулого року співробітників поліції у Кагарлику Київської області також звинуватили у тортурах і зґвалтуванні.

А експерти наголошують, що катування в правоохоронних органах набули системного характеру. Які причини цього явища, і як можна його викорінити?

5 лютого співробітники поліції у місті Городище на Черкащині затримали 28-річного чоловіка за підозрою у причетності до крадіжок. Вони доставили його до відділку, де двоє старших дільничних почали допитувати його, намагаючись «вибити» свідчення. На чоловіка надягнули кайданки, його били руками, ногами, пластиковою пляшкою, стільцем і шлангом від вогнегасника.

Наразі триває розслідування, поліцейським загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років.

Стаття 1 Конвенції ООН проти катувань трактує це поняття як «будь-яку дію, якою будь-якій особі навмисне заподіюють сильний біль або страждання, фізичне чи моральне, щоб отримати від неї або від третьої особи відомості чи визнання, покарати її за дії, які вчинила вона або третя особа, чи у вчиненні яких її підозрюють, а також з метою залякати чи примусити її або третю особу, або з будь-якої причини, що ґрунтується на дискримінації будь-якого виду, коли такий біль або страждання заподіюють державні посадові особами чи інші особи, які виступають як офіційні, чи з їх підбурювання, чи з їх відома, чи за їх мовчазної згоди; в цей термін не включено біль або страждання, що виникли внаслідок лише законних санкцій, невіддільні від цих санкцій чи такі, які спричиняються ними випадково».

Натомість Кримінальний кодекс України тлумачить катування як «умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою спонукати потерпілого або іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, в тому числі отримати від нього або іншої особи інформацію, свідчення або визнання, покарати за його дії, які він скоїв або у скоєнні яких підозрюється, або залякування його або інших осіб».

Тобто у статті 127 немає ані натяку на посадову особу як суб’єкта катувань, а це, на думку правників, помилково переводить цей злочин у суто побутову площину.

За даними правозахисників, катування як явище поширене в усіх місцях несвободи (СІЗО, в’язниці, психіатричні установи), проте найчастіше його практикують у поліції, в перші години після затримання особи, яку лише підозрюють у скоєнні злочину.

Найпростіший спосіб отримати необхідні правоохоронцям свідчення – «вибити» їх з підозрюваного, зауважує у коментарі Радіо Свобода голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров.

За його словами, правоохоронці навчилися вправно обходити КПК, вони не одразу реєструють затримання людини, а лише тоді, коли вже мають свідчення (не виключено, що їх вони отримали, застосовуючи силу). Одна з причин, чому поліцейські «вибивають» свідчення, полягає у тому, що від них і досі вимагають плану розкриття злочинів.

«Це один з показників їхньої роботи. Якщо злочин не розкритий, значить, ти погано працюєш. Не виконаєш план з розкриття злочинів – не отримаєш преміальні. Так у нас працюють правоохоронні органи. Сама система їх штовхає на те, щоб вони аби фальсифікували ці показники, або застосовували незаконні методи добування інформації», – зауважує правозахисник.

Минулого року майже 700 тисяч людей постраждали від рук поліції. Зі звіту «Національний моніторинг незаконного насильства в поліції в 2020 році». Харківський інститут соціальних дослідженьЯк з цим боротися?

Набагато ефективніше попереджати катування, ніж розслідувати подібні факти, зауважують і правозахисники і самі правоохоронці. Щоб запобігти неправомірним діям поліцейських і захистити їх від можливих провокацій, запроваджується система «Custody Records», яка, серед іншого, передбачає відеоспостереження у камерах, повідомляє Національна поліція на своїй сторінці у фейсбуці.

Система передбачає не лише відеонагляд, мова йде про створення нової системи обліку затриманих осіб, яка практикується у Британії, зазначив у розмові з Радіо Свобода керівник департаменту з протидії катувань офісу ГПУ Юрій Бєлоусов. Він був одним з ініціаторів запровадження цієї системи в Україні. Протягом 4 років вона працює в ізоляторах тимчасового тримання Дніпра, Херсона, Кропивницького.

«Це повноцінний облік за допомогою електронної бази. Спеціально відібрані і навчені працівники фіксують дії щодо затриманої особи. Після ізоляторів тимчасового тримання ми хочемо запустити цю систему на рівні райвідділів поліції. Фіксуються усі дії правоохоронця з моменту затримання підозрюваного. Коли патрульні будуть зупиняти особу, вони вже певні відомості будуть вносити у планшет – час, місце затримання. Передбачено тримання особи в спеціальних місцях, це не кабінет слідчого чи оперативних працівників», – наголосив Юрій Бєлоусов.

Жертви незаконних дій поліції у 2020 році: 50,8% зазнавали погроз, 25,4% шантажування, а 42,4% відчули образи і принизливе ставлення з боку співробітників поліції. Зі звіту «Національний моніторинг незаконного насильства в поліції в 2020 році». Харківський інститут соціальних досліджень

Втім, на думку Євгена Захарова, відеофіксація не допоможе суттєво зменшити кількість випадків катувань у поліції, адже в певний момент камери можуть «випадково» вийти з ладу, або ж правоохоронці чинитимуть неправомірні дії поза стінами райвідділу. Самими лише технічними методами викорінити катування і побиття у поліції складно, зауважує правозахисник.

Проблема полягає в тому, що потерпілому немає куди скаржитись. За статистикою, 70% постраждалих від рук правоохоронців воліють мовчати про це.

Україні необхідно створити незалежний орган (подібний діє у Великій Британії), який би давав оцінку незаконним діям співробітників поліції. А поки такими скаргами займається інспекція особового складу, керований орган в структурі самої поліції, що робить неможливим ефективне і справедливе розслідування таких злочинів.

Читайте на ГК:"Бої півнів у Раді": депутати замість розгляду важливих питань вирішили помахати кулаками (ВІДЕО)
Читайте на ГК:Гороскоп на 30 березня для всіх знаків зодіаку
Читайте на ГК:Курси валют на 31 березня: євро різко подешевшав
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська
загрузка...