1. Новини Закарпаття
  2. >

Чотири штаби "Слуги народу": як організована підготовка до місцевих виборів у Зеленського, - УП

12.05.2020 21:04 Аналітика

У політичних колах Володимира Зеленського часто називають "щасливчиком".

У політичних колах Володимира Зеленського часто називають

Про хорошу вдачу президента свідчить навіть його офіційна біографія, повідомила УП.

У досить юному віці Зеленський став зіркою КВК, згодом зумів побудувати власну фабрику гумору та стати коміком №1 в Україні. Прийшовши в політику, він переміг на президентських виборах і завів свою монобільшість до Верховної Ради, чого не вдавалося жодному з його попередників. 

Однак на відміну від шоу-бізнесу політика не є лінійною. 

Політичне життя нагадує американські гірки: сьогодні ти перебуваєш на найвищій точці, а завтра можеш опинитися в самому низу. 

Схоже, що вже восени Зеленський матиме нагоду на собі перевірити легкий спуск. 

Таким спуском можуть стати для президента місцеві вибори, що відбудуться 25 жовтня цього року. 

Загалом з приходом до влади Зеленського на місцях мало що змінилося: міські голови, обласні й міські ради залишилися тими самими, що були й до його президентства. 

За час карантину через поширення COVID-19 місцеві еліти лише укріпилися, адже вони брали на себе головний удар у боротьбі з епідемією і реагували на виклики часом швидше, аніж Кабінет міністрів. 

Деякі міські голови затамували особисті образи на президента та його оточення. Місцеві вибори стануть для них шансом якщо не для помсти, то хоча б для створення неприємностей. 

"Сьогодні надзвичайно нормальний діалог між мерами, і я розумію, що центральна влада це відстежує, і вона боїться сьогодні мерів", – казав в інтерв’ю "Українській правді" мер Черкас Анатолій Бондаренко. 

В таких умовах на Банковій сподіваються отримати свою більшість в обласних і міських радах. 

"Українська правда" дізнавалася, як партія "Слуга народу" готується до виборів та який опір політична сила Зеленського може отримати на місцях. 

Зе!регіони

З другої половини квітня в Офісі президента загострилися дискусії щодо підготовки до місцевих виборів восени. 

Ці дискусії точаться навколо формування штабів та їхнього підходу до виборів. Судячи з розмов з нашими джерелами у "Слузі народу", у партії до цього часу немає чіткої єдиної стратегії.

Зеленський і його оточення хотіли б "дограти" виборчу кампанію у стилі "зробимо їх разом", однак за рік після президентських виборів такі меседжі втратили свою актуальність. Ба більше, гасло "зробимо їх разом" можна застосувати вже проти чинної влади.

"Місцеву кампанію не можна будувати так само, як парламентську. Це окремий вид виборів, де людям начхати на бренди. У мене враження, що в ОПУ це не до кінця розуміють", – пояснює УП один із колишніх членів Зе!Команди.

"На місцевих виборах люди голосують за тих, кого вони бачать поруч, за тих, яких можна "помацати руками". Ця кампанія не робиться по телевізору чи в інтернеті – ніжками треба працювати", – додає співрозмовник. 

Загалом у "Слузі народу" є дві глобальні проблеми на цих виборах – це хаос в регіональній політиці ОПУ та відсутність кадрового резерву. 

Проект "Lift", завдяки якому до влади мали приходити нові й компетентні обличчя, заглох після парламентських виборів, а несистемність Офісу щодо регіонів переросла у штабний розгардіяш. 

У кожному регіональному штабі є одразу три-чотири центри впливу. Насамперед це голови ОДА, які щиро переживають за результат місцевих виборів – саме їм доведеться працювати з місцевими й обласними радами. За роботу губернаторів відповідає перший заступник голови ОПУ Сергій Трофімов. Він на Банковій є головним за всю регіональну політику. 

Другий центр – це старі представники Зе!Команди, які працювали в регіонах на попередніх виборах. За їх координацію відповідає Ілля Павлюк, якого джерела називають тіньовим керівником всієї цьогорічної виборчої кампанії. 

Павлюк є непублічним членом команди Зеленського, він допомагав лідеру студії "Квартал 95" ще під час президентських виборів. 

Він не є політиком та не має жодної офіційної посади. Однак попри це, у фракції "Слуга народу" у Павлюка є своя окрема група депутатів, яких свого часу через підозру у лобіюванні інтересів олігарха Ріната Ахметова намагався розпустити тодішній керівник ОПУ Андрій Богдан. 

Павлюк більше відомий журналістам як колишній соратник скандального депутата-комуніста Ігоря Калєтніка, якого в часи Януковича вважали "смотрящим" за митницею. Він був офіційно оформленим помічником Калєтніка у 2007-2011 роках. 

Примітно, що в ті часи ЗМІ називали Павлюка "королем контрабанди західної митниці". 

"Ілля не є якимось приходящим, він повноцінний член команди. Вова навіть пропонував йому якось формалізуватися, але він сказав, що в тіні йому буде зручніше", – розповідав раніше УП один із близьких соратників Зеленського. 

Третій центр – це так званий технологічний штаб, яким опікується лідер партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко. Іншими словами, нардеп відповідає за пошук та координацію політтехнологів, які працюватимуть по регіонах. Зрештою цим він вдало займався і на попередній кампанії. Як і на парламентських виборах, Корнієнко скоріш за все буде офіційним керівником виборчої кампанії. 

І четвертий – це депутати-куратори. "Українська правда" раніше писала, що за кожною областю Офіс президента закріпив "смотрящого" депутата, головна мета якого полягає у допомозі з підбором людей у списки до міських та обласних рад. Частину цих депутатів курує перший помічник президента Сергій Шефір, який раніше намагався не втручатися у будь-яку політичну діяльність і залишався "просто другом президента". 

Мери 2.0

Одним із найскладніших завдань для команди Зеленського на місцевих виборах стане пошук кандидатів у міські голови, адже це фактично брендфейс кампанії у кожному місті. 

Станом на 11 травня партія все ще не визначилася зі своїми кандидатами по Україні та навіть не затвердила свого претендента на мерське крісло у столиці. 

У Києві кандидатами у мери від СН можуть стати одразу три нардепи – Микола Тищенко, Олександр Ткаченко й Олександр Дубінський. 

Та не факт, що хтось з них зміг би реально поборотися з Віталієм Кличком, який за час карантину наростив симпатію серед киян. Тому у партії все ще тривають пошуки кандидата, який мав би хоча б гіпотетичний шанс на перемогу. 

Як приклад таким кандидатом міг би стати спікер Верховної Ради Дмитро Разумков. 

"Коли ми дивимося на все це наше зборище товаришів, закрадається думка, що треба вмовляти Разумкова йти на вибори в Київ. Раніше я виступав за Колю (Тищенка – УП), тому що впізнаваність у нього класна. Але "Велюром" він сам собі вистрілив у ногу", – каже УП один із впливових народних депутатів "Слуги народу".

Загалом кандидатів у мери партія шукає вже не за критеріями новизни, а за впізнаваністю у регіоні та конкретним досвідом роботи. 

Річ у тому, що за останній рік суттєво змінилися очікування українців щодо ідеального політика. Закриті соціологічні дослідження, які є в розпорядженні зокрема керівництва Офісу президента, показують, що люди більше не хочуть бачити нових і недосвідчених політиків при владі. Серед виборців є запит на людей, які мають досвід менеджерської роботи або досвід у політиці, але які не мають корупційного шлейфу. 

"Нам треба умовні "мери 2.0". Тобто це люди з яскравим досвідом в бізнесі або в держуправлінні. Не якісь "соросята", які працювали на гранти, а люди, які вміють працювати руками й організовувати навколо себе класні середовища", – пояснює один із впливових членів команди Зеленського. 

Для таких кандидатів у мери у кожному великому місті розробляється окрема стратегія розвитку регіону. До розробки цих стратегій залучені перший заступник голови ОПУ Сергій Трофімов та віце-прем’єр Михайло Федоров, який на президентських виборах курував весь діджитал кандидата Зеленського. 

"Ми тепер влада, тому не можемо говорити лише політичними гаслами. Треба говорити про справи. Тому ми переведемо діалог у русло розвитку регіонів", – ділиться планами співрозмовник, близький до президента, який є залученим до підготовки виборів. 

Найбільшими конкурентами для "Слуги народу" та президента Зеленського на місцевих виборах є не Петро Порошенко, не Юлія Тимошенко і не Віктор Медведчук. 

Реальна загроза – це чинні міські голови, які за час карантину зміцнили свої позиції у кожному регіоні. 

За останні місяці місцева влада на практиці відчула слабкість центральної влади в питаннях місцевого самоврядування. 

Апогеєм такої слабкості може слугувати публічний конфлікт мера Черкас Анатолія Бондаренка з президентом України. 

Бондаренко зухвало давав зрозуміти, що йому байдуже на Зеленського, а публічні висловлювання з боку Банкової лише додавали меру додаткових електоральних балів. 

Досить примітною була солідарність з мером Черкас з боку інших міських голів. Жоден мер його не критикував, деякі навіть публічно підтримали Бондаренка. 

"Насправді Толік нас всіх поставив у незручне становище. Ми йому говорили: Толік, ну ти би порадився з нами наперед – від нас люди теж вимагають скасувати карантин. 

Наведу приклад: після того, що зробив Бондаренко у себе в місті, до мера Чернівців прийшли місцеві "рішали" і вмовляли його відкрити Калинівський ринок. Він їм каже: хлопці, та в нас смерті кожен день в регіоні, я не можу! 

Але попри наші внутрішні непорозуміння, всі мери були на стороні Толіка у конфлікті з Києвом", – розповідає УП міський голова одного з найбільших міст України. 

 

Така згуртованість мерів пояснюється кількома речами. 

По-перше, це особиста образа частини мерів на Зеленського. Наприклад, за один рік ОПУ встиг змусити понервувати Кличка, посперечатися із мером Дніпра Борисом Філатовим, пригрозити меру Харкова Геннадію Кернесу тощо. 

Друга – це можливі зміни до Виборчого кодексу, плани щодо яких витали в стінах Банкової ще кілька тижнів тому, але від яких публічно відмовився президент. 

Ідея змін полягала в тому, що у місцевих виборах можуть брати участь лише ті партії, які мають висунути своїх кандидатів у ⅔ країни. На практиці це означало б смерть регіональним проектам. Та попри заяви Зеленського, міські голови вже почали комунікувати між собою про створення так званої партії мерів. 

Незважаючи на все це, сценарій широкого об'єднання мерів наразі є утопічним. Наприклад, абсолютно проукраїнський мер Львова Андрій Садовий не зможе об'єднатися із Геннадієм Кернесом, який 9 травня вітає всіх "С днем победы". Так само небагато мерів готові створювати партію разом з Віталієм Кличком через підозру, що він "ліг під Банкову".

Кожному меру стратегічно важливо не лише перемогти на виборах, але й сформувати підконтрольну йому більшість у міській раді. Адже саме через міську раду кожному міському голові доведеться протягувати будь-яке рішення. І не треба забувати, що міська рада має повноваження оголосити меру недовіру. 

Через це на місцевих виборах можливі ситуативні об'єднання ідейно близьких одне одному міських голів. 

Як приклад – на місцевих виборах може з'явитися партія мерів на Сході та партія мерів на Заході. Але станом на сьогодні всі ці сценарії є лише гіпотетичними.

Та зрозуміло інше. На осінніх місцевих виборах партія "Слуга народу" справді може отримати найбільше голосів в порівнянні з іншими партіями, але так і не отримати реальну більшість у міських і обласних радах. 

За великим рахунком, 25 жовтня для Володимира Зеленського мало що зміниться – він і так зараз не контролює регіони, а після виборів хоч отримає фракції в міських і обласних радах. 

В кінцевому результаті президенту все одно доведеться домовлятися з міськими головами і навіть рахуватися з їхніми "хотілками". 

Але не це найгірше для президента. 

Найгірше те, що ці вибори можуть стати для Зеленського кінцем епохи приголомшливих перемог. 

Роман Кравець

Читайте на ГК:"Йдемо до ціни 6,5 гривень за куб": скільки коштуватиме газ для українців після 1 серпня і в опалювальний сезон, - Страна
Читайте на ГК:Вводитимуть патенти: у Кабміні планують зібрати з таксистів 800 млн грн за рік
Читайте на ГК:Помер 21-річний син Віктора Павліка
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська