В Ужгороді фінішував веломарафон за участі незрячих "Бачу, Можу, Допоможу" / ФОТО

В Ужгороді завершився багатоденний веломарафон на велосипедах-тандемах, учасниками якого були зрячі та незрячі, а також люди з порушеннями зору.

Цьогоріч старт був в Івано-Франківську, кінцевою точкою велопробігу став Ужгород. У велопробізі взали участь сім тандемів. Мандрівка тривала 9 днів за маршрутом Івано-Франківськ — Долина — Міжгір'я — Хуст — Мукачево — Ужгород. Загалом учасники проїхали близько 400 кілометрів. Всі вони були з різних з різних міст з усієї України.

Всі учасники залишились дуже задоволеними поїздкою. Протягом заїзду вони все робили самі: розкладати намети, готувати вечерю на вогні, робити канапки. А ще вони намагались підбадьорювали один одного, адже без підтримки дуже важко.

  «Ми не тільки долаємо гори, ремонтуємо велосипеди чи розкладаємо вогнище. Ми ще і були на горі Гимба, Водоспаді Шипіт, Синевирі. Попри те, що я не бачила краєвиди, які нас оточували, я щаслива, що побувала там, відчула це все. Це було неймовірно», - підкреслила Світлана Стрельцова, учасниця з Одеси.

За словами координатора проекту Вікторії Лучки, проект покликаний допомогти незрячим або людям із порушеннями зору стати «видимими» для громадськості, сприяти їхній інклюзії та утверджувати повагу до прав людини незалежно від її фізичних можливостей.

 «В ході велопробігу я підвернула ногу і була змушена пересуватись на інвалідному візку, а згодом на милицях. І тоді я на собі сповна відчула те, що наше оточення мало пристосоване для людей, які пересуваються на візку. Я ніколи не думала, що найменший поріг може стати справжньою перешкодою для руху», - підкреслила Вікторія.

Проект «Бачу! Можу! Допоможу!» започаткований 2015 року ГО Інститут українських студій на вшанування пам'яті Миколи Пеха, незрячого львівського активіста за співзасновника організації. Тоді 2 велосипеди-тандеми впродовж 33 днів здолали 3 тис км — зі Львова й до Львова, через Київ, Черкаси, Вінницю, Чернівці. У 2016-му понад два тижні їхали зі Львова до Одеси.

Нагадаємо, учасниками велопробігу стали незрячі велосипедисти. Вони їхали на велосипедах-тандемах. Незрячі були штурманами (їхали позаду), а пілотами – люди без вад зору.