До загадкових руїн мосту на Закарпатті ведуть неймовірні "зелені гіганти" (ФОТО).

Урочище "Лагер" на Перечинщині — місце із таємничим минулим.

Тут і по сьогодні збереглися руїни мосту колишньої вузькоколійки.

Місцина наразі не є офіційним туристичним об'єктом, водночас тут у будь-яку пору року чимало відвідувачів, зокрема, грибників. Та цього літа в родючих раніше лісах Турянщини гриби не вродили, то і в урочищі їх наразі немає. У минулі роки, розповідають мисливці тихого полювання, в сезон білих грибів і ароматних "квочок", урочище не мало відбою від грибників. Тоді ж і потік "Ружа" був настільки глибоким, що без рибальських чобіт його не можна було перейти. Нинішня спека й відсутність дощів у регіоні понад два місяці, певна річ, далися взнаки — потік істотно змілів, перейти його можна не намочившись.

Гриби грибами, а відпочинок — святе!

У свій час "Лагер" був одним з улюблених місць відпочинку для багатьох реметян. Зазвичай сюди збирались компаніями під час вихідних на пікнік. Смажили й рибу — струмкову форель, яку тут ловили дорослі й малеча. Раніше у потоці "Ружа" водилось багато цієї риби. До того ж у чистих на той час поточинах люди ловили не менш смачних раків.

Чому саме "Лагром" почали називати урочище в околицях Туря-Ремети, залишається тільки здогадуватись. Одні кажуть, мовляв, раніше у цьому місці міг бути військовий табір. За свідченням інших, тут було місце для спеціального утримання й випасання худоби - іншими словами тваринний табір, з облаштованими навісами й стійлами для худоби, поїлками й годівницями. Раніше в таких сезонних таборах утримували як велику рогату худобу, коней, так і свиней, кіз та овець. Щодо останньої версії, то більшість місцевих притримується саме її. Не так і давно, під час тихого полювання, журналісту видання вдалося знайти частину поїльного апарата поблизу потока "Ружа". Предмет було знайдено під товщею букового листя.

Дерева на "Лагру"- свідки минулого

Ще б пак, ліс в цьому урочищі — місце енергії й сили. На жаль і цей ліс потерпає від масових рубок. Давно вже немає у цьому урочищі ні ялини, ні бука, ні явора в тих масштабах, аніж раніше. Та явора тут залишилось, мабуть, найменше, та й від тих поодиноких "зелених гігантів", що залишились, рано чи пізно можуть лишитися голі пні.

Кілька масивних й величних дерев-старійшин, що "підпирають" блакить своїм зростом над потоком "Ружа", і досі тут ще ростуть й зустрічають охочих відвідувачів на стежці у напрямку "Лагру". Важко вгадати їх вік, потрібно спеціалістів. Водночас на око можна сказати, що їм, вочевидь, уже більше як сотня років.

Читайте також: "Зберігали в ній м’ясо та рибу, використовували в муміфікації": на Закарпатті заготовляють "рослину безсмертя" (ФОТО)

Читайте також: