«Геракл, родом із Закарпаття»: що відливали на Закарпатській «ремітській гамрі» в минулому (ФОТО).

На сьогодні у пам’яті місцевих ще збереглись добрі згадки про популярний колись у Тур’я-Реметі залізоливарний завод.

Саме тут, на цьому заводі, уперше талановитими майстрами-ливарниками було відлито барельєф закарпатському листоноші – реметянину Федору Фекеті . А от ким було відлито пам’ятну дошку відомому листоноші з Ремет на прізвисько Чорний, дізнаєтесь далі, читаючи матеріал.

У 1802 р. у Тур’я-Реметі відкрито мануфактуру Ужгородської домінії – залізоливарний завод. Поклади залізних руд виявили в ур. Клокотива, Діл, околицях Порошкова. В селах Анталовці, Ярок Ужгородського району в ту пору вже діяли аналогічні виробництва.

З казенних металоробних підприємств найбільшими в першій половині XIX ст. були заводи в с.Кобилецька Поляна та Тур’ї-Реметах. Перше обслуговувало соляні промисли Мараморощини, друге – тартаки та господарство Ужгородської казенної домінії. Підприємства виробляли пили, молотки, цвяхи, кайла, сокири та інший дрібний інструмент. До слова, Ужгородська лісопильня на той час одержала із Тур’я-Реметського заводу 1829 р. 21 пилу і виготовила для нього в 1831 р. 197209 ящиків цвяхів. На підприємствах використовувалась вільнонаймана праця.

В середині XIX століття на Тур’я-Реметському заводі нараховувалось 10 водяних коліс потужністю 83 кін.сил. За даними офіційних джерел, на 1872 рік завод переробив 50 тисяч центнерів руди . Сировину для виготовлення чугунних виробів на завод також доставляли із рудника в селі Нодьлаз (Ужгородська жупа).

Нове виробництво вимагало відповідних фахівців. Історія заводу має тісну зав’язь із переселенням у село словаків із Мартіна і Мікулаша, спеціалістів із Австрії, Німеччини й Угорщини.

Коли в околицях Ремети руди стало обмаль, її привозили з с.Ярок та інших сіл. Доставляли руду до села завдяки волам, згадують старожили.

Юрій Фортуна, розповідають, працював майстром-ливарником і саме він відлив пам’ятник листоноші Федору Фекеті, встановлений пізніше реметянами на тлі православного місцевого храму. Допомагали майстру словаки Зафанк і Молітор.

На «ремітській гамрі», як ще називали залізоливарний завод у центрі села, виготовляли не тільки лопати, коси, цв’яхи, інший сільгоспінвентар, але й чавунні вироби високої якості – грубки «Меркур», котли та підсвічники, рами для дзеркал тощо. Крім цього, на заводі у 1842 році було виготовлено статую Геракла, що вбиває лернейську гідру.

У 1947 році статую було встановлено в селі с.Ужок на території тамтешнього санаторію. В період війни санаторій було знищено і Геракла з Ремет перемістили пізніше до обласного центру, де встановили при вході тамтешнього краєзнавчого музею.

Чимало витончених виробів, відлитих на ливарному заводі села й досі можна побачити за церковною огорожею православного храму, де поховано уже згаданого вище листоношу Федора Фекету. Тут збереглося багато чавунних надгробків, у тому числі, і директору «гамри» Фрідріху Гланцеру та майстру-ливарнику Яну Бучеку.

На місцевому підприємстві Тур’я-Ремети було у свій час відлито й інші унікальні вироби високої художньої вартості. Зокрема, на заводі виготовлено пам’ятник відомому класику угорської поезії Мигалю Чоконаї. Його висота – 6 м, пірамідальної форми.

Пізніше, на місці гамри, за мостом під Магуричею, було утворено державну конюшню, де за Австро-Угорщини розводили коней чистокровних порід. Але і жеребчинець із часом розпався. Наразі на місці колишніх гамри і кінного заводу знаходиться будинок Тур’я-Реметівського психоневрологічного інтернату.

Фото автора та із відкритих джерел у Мережі.

Нагадаємо, Під час розкопок на Львівщині натрапили на загадковий артефакт часів Римської імперії (ФОТО)