До уваги краян: Верифікація Мінфіну - п'ять міфів про перевірку соцвиплат

Міністерство фінансів приступило до перевірки правильності нарахування та отримання соціальної допомоги. Що це означає?

1 березня, Міністерство фінансів презентувало принципи проведення верифікації (перевірки) соціальних виплат. Мінфін планує перевірити, хто, скільки і на яких підставах отримує регулярні виплати від держави. Першими під прицілом опинилися вимушені переселенці, крім них, вивчать ситуацію з пенсіонерами та одержувачами інших видів соцдопомоги.

Увага держави до цієї сфери більш ніж зрозуміла: сумарно на всі соціальні пільги та допомоги спрямовується понад 363 млрд. грн. - 16% ВВП України. При цьому є підозри, що значна частина цих коштів витрачається неефективно або просто розкрадається.

"Пілотний проект перевірки отримувачів допомоги вимушеним переселенцям, що стартував в липні минулого року, вже дозволив виявити ряд зловживань, - каже заступник міністра фінансів Роман Качур. - Наприклад, на одній адресі в Костянтинівці зареєстровано 10,5 тисячі одержувачів соціальної допомоги".

На думку міністра фінансів Наталії Яресько, перевірка реципієнтів соцвиплат тільки в 2016 році дозволить заощадити державі не менше 5 млрд. грн. Роман Качур, не називаючи конкретних цифр, констатує, що верифікація соцдопомоги, яка проводиться в країнах, порівнянних з Україною щодо економічного розвитку, виявляла до 30-50% зловживань при нарахуванні та виплаті соціальної допомоги. Проектуючи ці дані на нашу країну, можна припустити, що обсяг нецільового використання коштів становить 120-180 млрд грн щорічно.

Можна припустити, що обсяг розкрадань становить 120-180 млрд грн щорічно
При цьому навколо намірів Мінфіну перевірити правильність отримання триває нагнітання паніки і створюється багато міфів. Кореспондент "ЛИГА.net" вирішив перевірити найбільш резонансні побоювання щодо майбутньої верифікації соціальних виплат.

Міф перший. Держава має намір скорочувати соцвитрати

Соціальні виплати - захищені статті бюджету. За українським законодавством, урізати такі статті уряд не має права, максимум - перерозподіляти кошти між різними отримувачами. Тому фразу Наталії Яресько, що "верифікація дозволить заощадити як мінімум 5 млрд грн" не варто розуміти, що Кабмін просто скоротить соцвиплати на цю суму. Сама Яресько уточнює, що мета проведеної перевірки: підвищити ефективність адресність соціальної допомоги та її виплати. З іншого боку, не можна виключати, що якщо в ході перевірки будуть виявлені розкрадання на десятки мільярдів гривень, в бюджеті на майбутній рік соціальні статті видатків дійсно скоротяться.

Міф другий. Всім одержувачам доведеться відвідувати органи соцзахисту і заповнювати додаткові документи

Фізична перевірка одержувачів соцдопомоги де-факто вже проводилася. Причому в два етапи. Перший - коли вимушені переселенці та інші соціально незахищені громадяни проходили реєстрацію та перереєстрацію в органах соцзахисту в минулому році. Другий - коли за наполяганням Міністерства фінансів всі виплати переселенцям були переведені в Ощадбанк, і реципієнтам довелося особисто оформляти відкриття рахунків у банку.

"Деанонімізація одержувачів через оформлення рахунків в Ощадбанку дозволила встановити, що 51 - 74 тисяч осіб не надали інформацію або не з'явилися у відділення, - розповідає начальник управління верифікації та моніторингу виплат Міністерства фінансів Андрій Рязанцев. - Це орієнтовно 2,7 млрд грн на рік виплат незрозуміло кому".

Верифікація в основному буде проводитися без особистих зустрічей одержувача з соцпрацівниками.
Тому нинішня верифікація основному буде проводитися без особистих зустрічей одержувача з соцпрацівниками: Мінфін має намір аналізувати і зіставляти бази даних різних держорганів і виявляти випадки порушень. Наприклад, по базі МВС вже встановлено, що понад 1,1 млрд грн соцдопомоги було виплачено пред'явникам паспортів, які вважалися втраченими або викраденими; 309 млн грн отримали люди, які мають на депозитах понад 10 мінімальних зарплат (понад 13300 грн) та не мають права на соцдопомогу. Пріоритетом для Мінфіну при проведенні верифікації соцвиплат стане аналіз реквізитів та інформації про одержувачів з баз даних МВС, ПФ, ГФС та інших органів, моніторинг напрямків і сум транзакцій.

Міф третій. Держава має намір отримати всю інформацію про пільговиків і їх сім'ї, в тому числі і про рахунках в банках

Як пояснює Андрій Рязанцев, для перевірки інформації по більшості видів соціальних виплат (а їх налічується близько 60), відомості від банків не потрібні. Більшість необхідних даних міститься в різних міністерствах і відомствах, і не належать до банківської або комерційної таємниці. Зараз Мінфін має намір просто звести їх в єдиний масив для комплексної перевірки.

Додаткові відомості про наявність вкладів та інших накопичень в банках буде потрібно тільки при верифікації трьох видів соцдопомоги: надання субсидій на оплату послуг ЖКГ, виплати малозабезпеченим сім'ям та допомога вимушеним переселенцям. Про інших отримувачів соцвиплат інформацію від банків виконувати не будуть.

Міф четвертий. Викритих у незаконному отриманні пільг будуть притягати до кримінальної відповідальності

За словами Романа Качура, основну увагу при верифікації Мінфін буде приділяти масштабним порушенням, завдають шкоди державі на мільярди гривень - на зразок уже згадуваного випадку реєстрації на адресу більш 10500 одержувачів. Організатори шахрайських схем (наприклад, коли на один номер мобільного телефону зареєстрований 50 і більше реципієнтів), можливо, будуть притягнуті до кримінальної відповідальності. Людям, без відома яких їх дані використовувалися для отримання соцдопомоги, кримінальні справи не загрожують.

За українським законодавством, за більшістю видів допомоги єдина можлива санкція - припинення виплат. Лише в деяких випадках - повернення незаконно отриманих коштів. У будь-якому випадку, рішення про припинення, зупинення або повернення виплат буде приймати не Мінфін, а орган соцзахисту або суд.

Організатори шахрайських схем будуть притягнуті до кримінальної відповідальності. Людям, чиї дані використовувалися для отримання соцдопомоги, кримінальні справи не загрожують

Міф п'ятий. Створення системи верифікації обійдеться бюджету дорого, і буде неефективною: ніхто не завадить шахраям через деякий час знову подати документи на отримання соцдопомоги.

Створення системи контролю і моніторингу не оплачує держава. Частина фінансування надали міжнародні донори, частково розробку та експлуатацію ПРОГРАМНОГО забезпечення взяли на себе консультанти та IT-фахівці на волонтерських засадах.

Верифікація соцвиплат - не одноразовою акцією, а періодичний процес. Орієнтовно, перевірку передбачається проводити раз на квартал або раз на півроку. Викриті в незаконному отриманні соцдопомоги особи будуть вноситися в окремий реєстр, і система зможе відслідковувати їх. Вони не позбавляються права знову подавати документи, але автоматично відносяться до "групи ризику" і піддаються більш ретельній перевірці та контролю.

За матеріалами ЛIГАБiзнесIнформ.

Більше за темою

До 40% переселенців отримують соцвиплати незаконно, - міністр

Кабмін зобов'язали виплачувати соцвиплати жителям окупованого Донбасу

На Рахівщині жінка отримувала соцвиплати через підроблену довідку