1. Новини Закарпаття
  2. >

Дипломат: Україна не проти угорської допомоги Закарпаттю, якщо її погоджуватимуть із Києвом

12.07.2021 19:32 Влада

Україна не заперечує проти реалізації Угорщиною програм підтримки національної меншини на Закарпатті, однак вимагає при цьому дотримання вимог чинного законодавства і повної прозорості щодо походження

Україна не заперечує проти реалізації Угорщиною програм підтримки національної меншини на Закарпатті, однак вимагає при цьому дотримання вимог чинного законодавства і повної прозорості щодо походження

Про це в коментарі Укрінформу заявив заступник міністра закордонних справ Василь Боднар.

Він зазначив, що в Україні вибудувана певна система взаємодії з країнами щодо отримання допомоги на розвиток і технічної допомоги, і українська сторона абсолютно не проти того, щоб вони надавали допомогу в тому числі національним меншинам, які проживають на території України. Водночас дипломат зауважив, що така допомога має надаватися на основі чинного законодавства, погоджуватися з українською стороною, а процедура її передачі повинна бути прозорою для органів влади України.

"Щодо угорської грантової допомоги, то це питанння не нове - воно перебуває на порядку денному досить тривалий час. Торік на засіданні міжурядової комісії з питань економічного співробітництва ми домовилися з угорською стороною і зафіксували це у протоколі, що партнери надаватимуть нам повну інформацію про всі програми і проєкти, які вони реалізують в Україні. Частину інформації ми отримали, але вона неповна. Тому й виникають інформаційні приводи для досліджень, які глибше і ширше розкривають питання здійнення угорських програм на території України", - сказав Боднар.

Він додав, що українська сторона свого часу визначилася з чіткими критеріями, за якими має надаватися інформація щодо грантових коштів, щоб "усе було прозоро і ніхто не піддавав сумніву легальність процедур їх отримання та походження".

За словами заступника міністра, у нас немає особливих проблем стосовно прозорості грантової допомоги нацменшинам з іншими країнами, оскільки вони здебільшого інформують українську сторону про її надання або шляхом дипломатичного листування, або напряму органи влади.

"Звісно, виникають певні нюанси, але вони не такі масові, як з угорською стороною, яка вважає своїм обов'язком допомагати угорській меншині в Україні, але не завжди вважає за потрібне контактувати з українською стороною. Наразі у нас складається враження, що позиція Угорщини змінюється - ми бачимо зростання відкритості. Але про повну прозорість наразі говорити ще зарано. Через це й виникають питання, зокрема і в правоохоронних органів та спецслужб, щодо діяльності деяких фондів, напрямків використання грошей, легальності їх переведення через кордон", - зауважив дипломат.

На запитання, чи фіксує українська сторона зростання угорського впливу на Закарпатті, Боднар зазначив, що це "комплексне питання".

"Однак Україна має вживати всіх заходів, щоб ці можливі впливи не перетворювалися на елемент загрози національній безпеці. Я думаю, що у цьому сенсі органи державної влади, суспільство, громадськість діють спільно, звертаючи увагу на, можливо, дещо перебільшену увагу і фінансові ресурси, які використовує Угорщина чи інша держава на нашій території без нашого відома. Це є певним запобіжником для виникнення можливих загроз. Я не кажу, що вони є, але на це треба звертати увагу, і кожного разу, маючи певний кейс, з ним працювати, розбираючи всі нюанси. Але, наголошую, тут жодним чином не йдеться про обмеження чи створення певних перепон для розвитку національних меншин. Навпаки, це треба вводити у законні рамки і будувати на основі таких програм мости дружби, а не знаходити підстави для сварок", - наголосив заступник міністра.

Насамкінець Боднар зазначив, що Україна наразі переформатовує політику щодо національних меншин.

У цьому контексті він поінформував, що триває розробка законопроєкту про національні меншини, в якому передбачений окремий механізм фінансування їхніх потреб у державному і місцевому бюджетах, визначено інституцію, яка займається взаємодією держави з національними меншинами, - це Державна служба з питань етнополітики і віросповідань, розробляються проєкти допомоги окремим регіонам, наприклад, Карпатська стратегія тощо. Окрім того, проєкт "Велике будівництво" має сприяти будівництву певних об'єктів соціальної інфраструктури, у тому числі для національних меншин.

Він спрогнозував, що після ухвалення відповідного закону буде розроблено окрему державну цільову програму на підтримку національних спільнот.

"Мені здається, вона якраз і буде ефективною відповіддю на загрози, які виникають у зв'язку з неправильним використанням коштів іноземних держав для національних меншин", - резюмував заступник міністра.

Як повідомлялося, журналісти-розслідувачі програми «Схеми» встановили, що Закарпаття у період з 2011 по 2020 роки отримало від угорського уряду майже 36 мільярдів форинтів - це понад 3 мільярди гривень або 115 мільйонів євро.

Зазначається, що гранти на Закарпаття надходили з урядового фонду Бетлена Габора, офіційна мета якого — «сприяння реалізації цілей, пов’язаних з національною політичною стратегією угорського уряду».

Як йдеться у розслідуванні, гранти розподілялися за різними напрямками і надходили як окремим людям, так і організаціям. Так, за 10 років закарпатські парафії отримали з фонду майже 22 мільйони євро.

Також уряд Угорщини доплачує соціальним працівникам, серед яких вчителі, медики та бібліотекарі, які володіють угорською мовою.

Нагадаємо, В закарпатському сегменті Фейсбуку знову вирують словесні баталії навколо угорців через цього разу новий матеріал Радіо Свобода і СХЕМИ

Читайте на ГК:На Закарпаття знову сунуть грози з градом: оголошено штормове попередження
Читайте на ГК:За добу коронавірус не підтвердили у жодного мешканця Закарпаття
Читайте на ГК:Гороскоп на 12 липня для всіх знаків зодіаку
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська
загрузка...