1. Головна
  2. >
  3. Культура

Одне свято й переплутані дати: на Закарпатті римо-католики й греко-католики відзначають Великдень разом

0 Культура Новини Перечина

Цьогоріч римо-католики й греко-католики  відзначають Великдень разом - 31 березня.

Одне свято й переплутані дати: на Закарпатті римо-католики й греко-католики відзначають Великдень разом

В регіоні вже завтра за новим стилем відзначать світлий день Воскресіння христового. Кошики із Великодніми дарами цьогоріч в одну дату   освячуватимуть у храмах римо-католики й греко-католики. У православних вірян Великдень цьогоріч припадає на п'яте травня.

Відзначмо, на святкування Великодня за новим стилем цьогоріч перейшли у багатьох закарпатських громадах й зокрема на Перечинщині. У Тур'я-Реметівській громаді греко-католики теж святкуватимуть уже завтра Пасху із римо-католиками. Владика Ніл привітав закарпатців із цієї нагоди.

Не залежно від змінених дат святкування. Традиції залишаються. Одними із унікальних Великодніх атрибутів у кошиках вірників є пасха і масляна овечка. Баранця з масла можна побачити найчастіше у кошиках римо-католиків. Однак, його ставлять до освячення і греко-католики, і православні віряни.

Ягня – символ жертовності, уособлення Христового Воскресіння.

Останнім часом пасхальне ягня із масла традиційно красується у Великодніх кошиках закарпатців. Масляна овечка один із важливих символів Великодня.

Раніше масло до кошика на освячення готували в домашніх умовах, збиваючи його уручну із натуральних вершків, то й масляна овечка була на сто відсотків без хімії. Зараз у магазинах – широкий вибір масла та спредів. У той же час, як відзначають закарпатські ґаздині, для масляного ягняти слід брати саме масло, не будь-який інший його замінник.

Готувати ягня із масла не так уже й легко для першого разу. Набагато простіше спекти овечку із тіста у спеціальній формі. Однак, масляний баранець, кажуть ґаздині, справжній шедевр у пасхальному кошику. Творячи образ ягняти своїми руками, стаєш ніби скульптором в цю хвилину.

Для масляної овечки беруть одну пачку масла. Найперше із масла роблять основу, розминають його руками й формують силует баранця. Коли основа готова, кладуть її у холодильник, аби остигла. Відтак, застиглу масу виймають і акуратно, за допомогою ножа починають майструвати над створенням масляної овечки, формують голову баранця – ніс, очі та вуха і всі інші деталі. Усе це потрібно робити швидко, аби масло не розтануло.

Шерсть баранця можна зробити простим ножем, роблячи акуратно смужки на тілі свого шедевру. Для шубки ягняти можна скористатись і звичайною теркою, натираючи застигле масло на баранця – тоді шерсть масляного ягняти виглядатиме більш пухнастою.

Для очей ягняти із масла використовують горошини чорного перцю. Для рота – червоний молотий перець. Готове ягня прикрашають зеленню та ставлять до ранку у холодильник. Відтак, масляну овечку на спеціальній посудині поміщають до кошика для освячення, де вже є паска, гуджений шовдар із ковбасою та інші святкові дари.

Паску печуть в особливій тиші та із хорошим настроєм 

Паска – символ Царства Небесного, хліб вічного життя. Їх випікають кілька, інколи навіть для кожного члена родини, але обов’язково одну велику – для всіх. Саджають паску і виймають із печі з молитвою. Бажано, щоб у цей день на кухні була ідеальна тиша, адже паска, яка печеться в шумі, тріскає. Її не можна їсти, поки вона не освячена.

Урочистий Великодній хлібець раніше пекли в спеціальних печах. Туди вміщалось одразу по кілька пасок. Наразі ж із появою інноваційної техніки робота ґаздинь у цьому плані дещо полегшала. У той же час дехто і зараз готує паски у тих самих печах на дровах за рецептами від бабусь.

До Великодня закарпатці печуть великі й малі паски. Останнім часом їх можна придбати в пекарнях та магазинах, проте ряд ґаздинь воліють пекти великодній хлібець удома, із особливим, піднесеним настроєм, молитвами і чистим серцем. Як відзначають старші ґаздині, замішувати паску потрібно із чистими помислами, адже хлібина до кошика – основний символ Христового Воскресіння

Рецептом урочистої випічки поділилась пані Марія із Перечинщини:

– Перед замішуванням паски молюсь та прошу, аби гарною вона вийшла - не осіла й не тріснула, як випікатиму, – розповідає ґаздиня.
Замішую тісто у великій мисці, попередньо просушеній на печі. До просіяної акуратно муки додаю цукор, масло та яйця. У теплому молоці розчиняю дріжджі і вливаю у миску, гарно вимішуючи. Тісто не має бути ані дуже густим, ні рідким, бо не викисне, – додає пані Марія. 
– Замішене тісто кладу в тепле місце на деякий час. Доти готую, парю в духовці форми для паски. Пропарені форми промащую маслом і починаю викладати на дно викисле тісто, розпластуючи його рівномірно до стінок форми (роблю це на око). У формі тісто ще підкисає, тим часом із прісного тіста формую прикраси для паски - традиційно це хрест посередині, квіти й колоски біля нього, – відзначає ґаздиня.
– Перед випіканням верх паски потрібно змастити яєчним жовтком. Випікаю в духовці при 180 градусах.
Готові паски виймаю із форм та кладу на дерев'яну підставку, щоб охололи. Змащую верх пасок водою (використовую гусяче пір'я) та накриваю їх рушником.
До Великоднього кошика йде найгарніша святкова хлібина, її вибирають всі члени родини.
Поряд із паскою ставимо в кошик домашній шовдар, гуджену ковбасу, масло, писанки, варені яйця, білу грудку із сиру та жовту солодку грудку, сіль і вино. Мандаринів, бананів, шоколадних яєць не ставимо.

Читайте також: Закарпатці їдять великодніх пташок: де збереглась неймовірна традиція і в чому її особливість?

Хочете бути в курсі найактуальніших подій з регіону і не тільки? Підписуйтесь на Telegram канал «Голос Карпат» і щодня першими отримуйте свіжу інформацію!

Читайте також: