Люди виживатимуть - без світла по 8-20 годин на добу: на Україну чекає найсуворіша зима.

Найреалістичніший сценарій зими в Україні лякає — Politico.

Найбільш реалістичний сценарій, з яким може зіткнутися Україна цієї зими, передбачає обмеження постачання електроенергії промисловості та домогосподарствам на 8−14 годин на добу.

Про це пише Politico із посиланням на Геннадія Рябцева, головного наукового співробітника Національного інституту стратегічних досліджень України.

Видання цитує його у матеріалі про те, що на тлі дефіциту електроенергії внаслідок ударів Росії «на Україну чекає найсуворіша зима». Politico розповідає, як тисячі українських енергетиків зараз «змагаються з часом, щоб відновити, захистити та вдосконалити енергосистему, яка втратила половину своїх потужностей з виробництва електроенергії».

Рекордний за масштабом удар 26 серпня, коли РФ випустила по енергетичних об'єктах України понад 200 ракет і безпілотників, довершив кампанію аналогічних атак, внаслідок яких потужності виробництва електроенергії в Україні скоротилися більше ніж на 9 гігаватів, нагадує Геннадій Рябцев.

Це вісім електростанцій і понад 800 об'єктів теплопостачання — все було зруйновано, уточнює Politico.

Тож тепер «найбільш реалістичний сценарій», з яким зіткнеться Україна цієї зими, за словами Рябцева, передбачає обмеження електропостачання «для промисловості та домогосподарств на 8−14 годин на добу».

«Російські удари, вочевидь, продовжаться, і ніщо не може гарантувати захист щойно відновлених об'єктів від атак […] через відсутність багаторівневої системи протиповітряної та протиракетної оборони», — додав фахівець.

Politico наводить у своїй публікації і більш апокаліптичні оцінки. «Ми очікуємо […] дуже суворої зими [в Україні]. [Є загроза, що] люди помиратимуть у своїх будинках, оскільки Росія знищує енергетичну інфраструктуру», — цитує видання анонімний коментар неназваного високопоставленого чиновника зі США.

Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, попереджає, що особливо серйозні наслідки можуть мати атаки на українські АЕС. Наразі вони забезпечують до 60% виробництва електроенергії в Україні, тож будь-які ракетні удари по енергетичній інфраструктурі, яка підтримує роботу цих станцій, може вивести їх з ладу.

Ця проблема є тим гострішою, що Україна не має достатніх запасів інших видів палива. «Поставки газу можуть бути недостатніми для задоволення попиту цієї зими», — вважає Аура Сабадус, експертка з енергетичних ринків Східної Європи в консалтинговій компанії ICIS, яка вказала на можливі проблеми України із досягненням цільових показників заповнення газосховищ.

Вона пояснює, що цьогоріч ситуація погіршилася «через брак західних трейдерів і компаній, які не мають бажання закачувати газ у сховища через постійні російські атаки та менш привабливу маржу».

Ще одним непередбачуваним фактором того, якою буде зима для українців, стане погода. За словами Карло Буонтемпо, який очолює фінансований Євросоюзом профільний центр Copernicus Climate Change Service, досі немає «чітких ознак», які б вказували на те, наскільки холодними будуть найближчі місяці в Україні. Однак, зазначив він, раптове похолодання є «імовірним».

У найгіршому випадку — якщо температура впаде до рівня нижче мінус 10 градусів за Цельсієм, а Москва пошкодить українські атомні станції — Україна може зіткнутися з відключенням електроенергії до 20 годин на добу, вважає Харченко.

Такі нестерпні побутові умови можуть призвести до ще однієї хвилі біженців з України в Європу, попереджає народна депутатка Вікторія Гриб, голова підкомітету Верховної Ради з питань енергетичної безпеки.

Утім, зараз Україна та її партнери намагаються запобігти цим найгіршим наслідкам, пише Politico.

Ще у квітні Київ наказав провідним енергетичним компаніям України захистити свої енергогенеруючі потужності, пояснює Харченко. До таких засобів захисту належать мішки з піском і габіони — металеві сітчасті конструкції, наповнені камінням — на нижніх рівнях захисту, а також щільні бетонні укриття на верхніх рівнях.

Такий захист, за словами Харченка, «добре працює» проти безпілотників і деяких ракет, хоча він не спроможний витримати пряме влучання більш потужних крилатих ракет, таких як Х-101.

Однак українські АЕС залишаються беззахисними. Державна атомна компанія Енергоатом почала укладати контракти на обладнання захисту лише наприкінці вересня, а це означає, що такі захисні системи «абсолютно» не будуть готові до зими, прогнозує Харченко.

Україна також проявила креативність, оснастивши понад 20 лікарень по всій країні сонячними батареями, щоб забезпечити їх постійне електропостачання навіть у разі атаки на ключові електростанції, наводить приклад Politico.

Крім того, енергетики «працюють цілодобово», щоб відремонтувати зруйновані ударами РФ електростанції України, однак навряд чи буде можливо полагодити їх усі, йдеться в публікації.

За словами Артура Лорковського, директора міжнародної організації Energy Community, яка керує закупівлями для постраждалого енергосектору України, частково проблема відновлення пов’язана із часом, який потрібен для пошуку запасних частин та їх монтажу.

За його словами, якщо стандартні елементи, такі як кабелі та крани, можна замінити «приблизно за місяць», пошук і перевстановлення більш спеціалізованого обладнання, наприклад автотрансформаторів, може зайняти «до одного року».

Energy Community сподівається залучити 1 мільярд євро фінансування від західних урядів і приватних донорів до кінця року та прагне відновити виробництво 3 гігаватів електроенергії до зими.

Тим часом асоціація ENTSO-E, яка об'єднує мережевих операторів ЄС, оголосила, що збільшить експорт електроенергії з Євросоюзу в Україну. Однак це додасть лише 400 мегаватів потужності до української енергосистеми з 1 грудня — і цього геть недостатньо, наголошує Politico.

Натомість більш ефективними, аніж додаткова енергія, були б додаткові поставки систем протиповітряної оборони та швидкі поставки запасних частин, каже Геннадій Рябцев. А ще — невідворотна гуманітарна допомога, яка знадобиться, якщо дефіцит енергії стане серйозним, додає він.