1. Головна
  2. >
  3. Суспільство

Містичні таємниці річки Тиса: трагедії, легенди про скарби та рекорди минулого (ФОТО)

958 Суспільство Закарпаття

Тиса, назва якої часто з’являється в новинах, привертає увагу своїми постійними трагедіями. Згідно з офіційною статистикою, 22 українці вже загинули, намагаючись незаконно перетнути кордон через Тису. Ніхто не може точно сказати, скільки тіл забрала течія або залишилося на дні цієї бурхливої гірської річки.

Містичні таємниці річки Тиса: трагедії, легенди про скарби та рекорди минулого (ФОТО)

Тису все частіше називають “річкою-вбивцею”, натякаючи на її небезпечну природу, яка була відома ще до масштабного вторгнення, пише видання Коротко про.

Річка п’яти країн та однієї української області

Тиса - це ліва та найбільша притока Дунаю. Вона бере свій початок на Закарпатті, протікає через територію України протяжністю 201 км з загальних 996 км. Понад сто кілометрів річки є кордоном з Румунією та Угорщиною. Вона поповнюється переважно дощовими та талими водами, приблизно половина з яких потрапляє у річку навесні.

Чотири гіпотези щодо походження назви

Вчені ще не змогли дійти до однозначного висновку щодо походження назви річки Тиса.

Перша та найбільш ймовірна версія пов’язана з найдавнішим місцевим заняттям - лісозаготівлею та сплавом деревини по річці. Однією з найцінніших порід був тис, який і досі росте в Карпатах. Тис відомий своєю міцністю, і, як говорять, гарнізон замку в Хусті (місто на Тисі) виготовляв з нього ядра.

Друга версія, “слов’янська”, була викладена в Етимологічному словнику топонімів України: "Є підстави пов’язувати гідронім Тиса з праслов’янським Hisn-/Hesn-“притискати, стискати”, His-/Hais-"плавити; танути; зникнути».

Третій варіант виходить з угорського слова “тиста” - “чистий”. Враховуючи, що Закарпаття довгий час було частиною Австро-Угорщини і територіально дуже близьке до сусідньої держави та її культури, це можливо.

Четверта гіпотеза - “язичницька”. В угорській лінгвістиці наводяться ще кілька синонімів назви річки. Всі вони відносяться до язичницького минулого місцевого населення, коли було прийнято надавати всьому, що нас оточує, людські якості. Тису називали «дикою, заплутаною, загорнутою» (і навіть «блондинкою»). Предки вважали цю водну артерію норовливою, запальною панночкою з дуже мінливим характером. Однак таке ж визначення можна дати будь-якій гірській річці.

Легенди давньої річки

Тиса століттями була невід’ємною частиною життя закарпатців. Вона служила їм джерелом прожитку та натхнення для фольклору. Іноді наївного, містичного або навчального. Етнографи стверджують, що протягом існування річки люди створили різноманітні легенди, характерні для певних територій.

Однак деякі з них відомі по всьому Закарпаттю. Наприклад, казка про божественне походження Тиси. Згідно з легендою, Творець, зачарований красою Карпат, послав на землю свого посланця, щоб прокласти тут річку. Виглядатиме краще зверху. Але тут виявилось занадто багато кропиви, і божественному послу довелося докласти багато зусиль, обходячи обпалюючі кущі. Ось чому вона вийшла такою звивистою.

Іншу історію можна назвати “закарпатськими Ромео та Джульєттою”. Сюжет типовий і зустрічається у будь-якій частині світу. Це кохання молодих людей з ворогуючих кланів. Отримавши від батьків жорстку відмову у перспективі шлюбу, пара вирішила стрибнути з обриву в бурхливу річку.

Незважаючи на банальність історії, в ній є регіональні мотиви. По-перше, шум річки пояснюється риданнями родичів загиблих закоханих, які пролунали через століття. По-друге, відчувається історичний страх людей потонути в Тисі. Репутація річки як підступної і здатної відібрати життя супроводжує Тису вже століттями.

Скарб Атілли

Однією з найбільш яскравих та незвичайних легенд про Тису є історія про скарб Атілли. За легендою, цей відомий вождь гунів, який мав під своїм контролем майже всю Європу, був похований на дні цієї річки. Коли Атілла помер на території сучасної Угорщини (як підтверджують історики), його тіло було поміщено в три гроби: спочатку в свинцевий, потім в срібний, а в кінці - в золотий. Русло річки було тимчасово зупинено, на дні було організовано похорон, де також було заховано безліч скарбів. Робітників, які знали про цю таємницю, було вбито, а потім були вбиті і вбивці робітників.

Ця легенда про скарб збереглася до наших днів. Оскільки ці події відбулися дуже давно, у п’ятому столітті, це значно ускладнює визначення реальності цих подій, а також розуміння, в якій річці був похований Атілла. На початку цього століття світ обговорював новину про знайдене поховання на дні Дунаю. Але ця новина виявилася неправдивою.

Могилу Атілли так і не знайшли. Однак закарпатці впевнені, що він похований саме на дні Тиси. Вони вважають, що це очевидно, оскільки русло Тиси набагато легше зупинити, ніж русло Дунаю. Крім того, географічні дані також вказують на це. Тому шукачі скарбів не втрачають надії.

Тричі переплив Тису

Шухевич Роман Шухевич, один з найвідоміших лідерів УПА, тричі перепливав річку Тису. Він часто згадував про цей вчинок, вважаючи його дивом. Це сталося у березні 1939 року, коли він був одним з лідерів “Карпатської Січі”. Під час відступу з Хуста йому доручили організувати центр опору у Великому Бичкові, який вже почали контролювати угорські війська.

Шухевич, відомий під позивним “Щука”, вирішив переправити поранених товаришів на інший берег Бичкова, який перебував під контролем румунських військ. Він вирішив зробити це вплав, незважаючи на вогонь ворога. Невідомо, скільки бійців змогло переплисти холодну Тису у березні, але деяка частина групи досягла безпечного місця. Після того, як Шухевич залишив там поранених, він знову переплив Тису.

Його метою було продовжити організацію опору, але спроба була невдалою - на іншому березі його арештували угорці. Як він вибрався, залишається таємницею. Здається, він представився євреєм зі Львова і був відпущений. Однак, виявившись на волі, “Щука” втретє протягом декількох днів зміг уплав дістатися до своїх. Місцеві жителі назвали це дивом і довго не могли повірити в його рекорд.

Чому річка забирає стільки життів

Сьогоднішні трагедії переважно пов'язані з непередбачуваністю річки. Українські прикордонники розповідають, що виловлювати тіла сміливців, які армії бояться, а загинути в гірській річці – ні, доводиться і їм, і румунським колегам.

Спікер Мукачівського прикордонного загону Леся Федорова наголошує: на Тисі взагалі немає більш-менш безпечних ділянок. Потонути можна скрізь.

- Це гірська річка, вона сама по собі небезпечна - у неї стрімка течія, цієї пори року вода холодна, - зазначає наша співрозмовниця. – Здебільшого вона наповнюється за рахунок дощів, яких у горах більше. Ці води намивають дно річки, тягнуть у себе кореневища і дерев'яні колоди – у ній багато таких елементів. Також у річку потрапляють камені, які ще не обмиті водою. Але каміння все небезпечне у воді – і гостре, і більш округле і гладке.

Десь Тису огородили парканом, через який не так просто пролізти. У деяких місцях переплисти її, кажуть, взагалі неможливо. Хоча ширина особливо не лякає – 30-60 м. Може, це вселяє надію порушникам, що вони зможуть її подолати.

Читайте також: Прикордонний Перечин та сакуроманія: одне із міст Закарпаття "вбиває сюрпризами" у цей  період (ФОТОФАКТ) 

Підпишіться на наш телеграм канал, щоб читати новини першими 

Читайте також: