Почули не те, задля чого зібрались: як відбувались громадські слухання у Тур'я-Реметівській громаді з метою встановлення ВЕС на гірській полонині?.

У Тур'я-Реметівській ОТГ відбулись напередодні громадські слухання щодо встановлення ВЕС на найбільшій полонині в Карпатах.

Неординарна ситуація виникла між населенням Тур'я-Реметівської ОТГ після проведених громадських слухань з метою обговорень детального плану із будівництва вітряних парків на полонині Руній. Ідеться про 30 ВЕС, які у подальшому будуть встановлені на гірському хребті вершини однієї з найбільших пололонин у Карпатах. Фірма, яка взялась реалізувати грандіозний проєкт у межах громади, як інформують в сільраді, вже сплатила до бюджету громади з минулого року аж три мільйони гривень. Як розпорядились в громаді коштами, "Голос Карпат" вже писав у попередній публікації.

Що стосується власне громадських слухань з метою подальшого будівництва тих самих ВЕС на Полонині Руній, які офіційно таки провели у сільському будинку культури 6 лютого, то вони відбулися в доволі напруженій атмосфері. За більше як три години керівник ОТГ, яка виступила модератором заходу, розповідала перед громадою, що вітряки необхідні, бо треба розширювати місцевий бюджет, і громада повинна це усвідомити.

Водночас, думки присутніх про шкоду ВЕУ на гірському масиві хоча й були почуті у ході слухань, усе ж людей намагались переконати, що ніякої шкоди гірській полонині вітряки не несуть і екологія не постраждає у цьому плані. Тож людям, так чи інакше, доведеться змиритись з реальністю, адже такого інвестора в ОТГ не було тут ніколи і саме зараз, на думку очільниці ОТГ Надії Девіцької, у громади є шанс "вирости" у потрібному руслі.

В громаді оцінили таку перспективу успішного розвитку та не проти, щоб вітряки будувались на території ОТГ. Водночас, гори, на їх думку є поганою перспективою для такого проєкту і наслідки можуть бути трагічними й попри мільйонні доходи в бюджет від виробництва електроенергії. Не залежно від того, що фірма побудувала не одну таку ВЕС на території України, на гірських полонинах до цього часу, нею не реалізувались подібні проєкти. Це й стало причиною для частини місцевих жителів сумніватись у тому, чи дійсно полонина є тим місцем, де мають бути вітряні установки.

Ряд жителів ОТГ наполягали укотре, щоб полонину залишити нащадкам й туристам, як природну перлину, а вітряки встановити на пасовищах в низинах, чи на угіддях з борщівником, що пустують багато часу й не мають господаря.

Зауважмо, хоч слухання і пройшли в стінах сільського будинку культури й були напруженими, люди так й не отримали основного, заради чого зібралась, - чітких роз'яснень від фахівців щодо плану проєкту із забудови території Руної вітротурбінами.

По закінченні слухань, в громаді продовжили обговорення у мережі Фейсбук під відео із прямою трансляцією. Пізніше доступ до самої трансляції зборів в режимі онлайн частково обмежили на офіційній сторінці Тур'я-Реметівської ОТГ. Про це повідомили місцеві жителі, які мали змогу також долучитись до обговорень віддалено, а заодно і залишити свої відгуки до трансляції.

Доступ до сторінки громади в мережі Фейсбук почали блокувати окремій аудиторії, опісля ряду коментарів, у тому числі й нецензурних, де йшлося про заборону вітряних установок на Руній.

На разі в мережі Фейсбук проходить он-лайн опитування серед жителів ОТГ щодо встановлення вітряних парків на Полонині Руній. Голосування розпочалось, думки людей обіцяють врахувати в подальшому, що і дасть змогу прийняти рішення, від якого буде залежати доля громади. Відзначмо, громадські слухання з метою аналізу та затвердження плану із будівництва 30 вітряків на Полонині Руній, пройдуть повторно, як зазначають в ОТГ.

На остаточних слуханнях стане відомо, чи підтримають у громаді розроблений план проекту з розміщенням вітряків на гірському масиві. Зі схемою планування території Полонина Руна щодо розміщення ВЕС, можна ознайомитись за посиланням: https://t-remeta.gov.ua/uploads/108-Runa-Vitraki-Dl

Читайте також: Масштабний зсув ґрунту на Закарпатті й каменепад із вершини: в одному з районів природа мстить людям уже не вперше