Грибники в регіоні оминають центральні артерії десятою дорогою.
У регіоні стартував осінній юний сезон. У лісових масивах людей повно із самого рання. Грибарять чоловіки та жінки, цілі родини. Ось так виживають більшість місцевих родин, яким важко з фінансами.
Наразі першим осіннім скарбом цього сезону місцеві жителі торгують на місцевих базарах. За кошик білих грибів - "крушняків" просять не дешево - від 200 гривень.
За кошик білих літніх грибів просили дещо дешевше - 150 гривень.
Торгують лісовими дарами жителі районів також і на трасах околиць населених пунктів. Натомість чоловіків призовного віку тут майже не зустріти. Вони відзначають, що обходять автотраси майже десятою дорогою. Адже "люди у формі", себто працівники ТЦК перестрівають їх на дорогах. Натомість, ряд грибників зазначають, що армії вони не бояться, утім хотіли б, аби ловили не тільки простих місцевих жителів, але й переселенців. За їх словами, тут відсиджуються і ховається від армії чимало здорових приїжджих чоловіків, однак їм чомусь не вручають повістки. Грибники - за справедливість мобілізації, та кажуть, поки вона у державі не буде, і далі ходитимуть по гриби й заробляти собі на хліб. Хіба що їх, таки, зловлять, у тому випадку будуть змушені стати на облік до військкомату. Зокрема, так говорять чоловіки, що живуть лише із того, що дають їм щосезону ліси й полонини - гриби та ягоди, іншими словами лише виживають, без допомоги держави. Таких є чимало й не лише закарпатців, на жаль.
"Ходимо далеко. Ще й не розвиднілось, беру палицю, рюкзак та до лісу. Гриби є, усі чисті. На траси не носимо, бо там їмають", - каже Петро.
"У цей час простіше здати гриби до приймальних пунктів, аніж стояти із ними на трасі й чекати. Бо за той час, що інші стоять на трасах й чекають свого клієнта, який би купив у них кошик білих, я тричі вернуся із лісу та здам свій улов", - каже грибар та й машин трасами не так і багато останнім часом вже їздить, як то раніше було.
"Усіх спиняють, люди бояться. Що думаєте, кожен так зразу піде м'ясом на фронт. Там треба навчених, підготованих, а тут забирають останнього жебрака із села, а мажори і далі собі гуляють", - розповідає Петро.
"А якби заглянули по курортах у кожному населеному пункті, чи не найшли б чоловіків, що годяться на службу? Їм би повісток нароздавати, не дивляться, чи інвалід чи здоровий, лиш бачать, що чоловік, ну і беруть всіх. І на медогляді швидко усі здорові у них стають", - каже грибник.
"Те, що бувають і липові довідки це одне, але людей, знаю зі слів інших військових, на війну відправляли й з такими хворобами, що взагалі б не мали бути на фронті", - розповідає Петро.
"Я не тікаю від армії, якщо візьмуть, то піду, бо куди вже діватись, та добровільно не всі хочуть йти".
Нагадаємо, Людей - ціла хмара в лісах: жителі області йдуть по гриби із екстримом й попри негоду
Підпишіться на наш телеграм канал, щоб читати новини першими
Читайте також:
- Поділитись:
- Twitter(X)
- Telegram
- Viber