Готуються вже й дуже серйозно: жителі Закарпаття розпочинають збирати "мішки" із запасами .

Не залежно від того, що область далеко від зони бойовий дій, холодна пора наближається.

Українців готують і цьогоріч до важкої зими й застерігають про чергові блекаути , що можуть укотре ввести у державі у результаті пошкоджень рашистами енергетичної інфраструктури.

Жителів облатей закликають не зволікати й бути до готовими до найгірших сценаріїв. До нового опалювального сезону мешканцям радять підготуватись зазделегідь, заразом перевірити справність електрогенераторів, як встигли придбати торік. Поряд із цим в запасі запасі кожного українця до настання холодів мають бути ліхтарики, павербанки, свічки, сірники, теплі речі та стратегічний запас продуктів, щоб легше пережити складний період.

До цієї зими й до чергових "сюрпризів" унаслідок повномасштабного російського вторгнення готуються і жителі Закарпаття. Як і минулого року, в регіоні розпочали підготовку зарання.

Насамперед у кожному районі намагались цьогоріч посадити багато картоплі, буряків, огірків, помідорів, щоб згодом заповнити власні підвали вирощеною городиною та зробити закрутки на зиму, не поспішаючи витрачати усі заощадження на магазинну продукцію.

Варто відзначити, цьогоріч овочі в магазинах були не здешевих на початку сезону. Лише огірки на місцевих базарах коштували від 100 гривень за кілограм, а капуста до Великодня у деяких торгових точках сягнула 95 гривень.

Отож городина з магазинів цьогоріч для багатьох жителів була розкішшю. Не дешевими були і ягоди. Зокрема, сильно здорожчала цього сезону черешня. Відзначмо, що імпортну ягоду із Іспанії цього року на ринках та в магазинах можна було помітити із рекордно "золотими" націнками.

Своя суниця обходилась також недешево. Ціна літра ягід на обласних ринках варіювалась від 400 гривень.

Одним словом, дорожнеча й цього року продовжила відчутно бити по гаманцях покупців і людям укотре доводилось економити. Зросло цьогоріч у ціні й тверде паливо. Якщо торік машина дров на Закарпатті можна було придбати від 6 тисяч гривень, що і тоді для багатьох пенсіонерів було захмарною сумою, то цьогоріч машина дров обійдеться краянам врази дорожче - від 9 тисяч гривень.

До осені їх вартість може зрости, отже зробити запаси краще вже зараз, щоб згодом не витрачати більше грошей. Слід зауважити, торік у багатьох районах області, почали опалювальний сезон куди швидше у результаті непередбачуваних погодних умов. 18 вересня у горах істотно похолодніло. Закарпатські вершини всипало снігом.

Похолодніло і у низинах, тож люди поспішили розпалювати грубки та діставати електрообігрівачі. До цієї зими більшість краян, в яких не має фінансової можливості запастися потужними генераторами й іншими вагомими електроприладами, щоб обігріти оселі, готують, зрештою, дровяні грубки.

Разом із цим, роблять запаси дровами, адже наразі вони у найбільшому попиті серед населення. У результаті віялових відключень узимку або ж взагалі через відсутність електроенергії внаслідок військових дій, люди використовуватимуть пічне опалення.

Окрім придбаних дров від лісгоспів, жителі запасаються й деревиною із власних присадибних ділянок тощо. Зрізають давно засохлі дерева горіхів, яблунь та слив. Цьогоріч багато плодових дерев посохло у результаті спекотного літа. На селах багато людей самотужки заготовляють дрова. Із метою чимбільш зекономити на дровах люди складають у міхи старий одяг, макулатуру, аби потім усе це використати узимку для обігріву оселі, як паливо.