Оточити турботою, але не лізти в душу: психолог назвала основні правила спілкування з військовими

Часто в родинах військових постає логічне й важливе питання - як поводитися з тими, хто повернувся з фронту, щоб не нашкодити.

Телеведуча та психолог, що пройшла навчання з лікування ПТСР в Ізраїлі, Юлія Зорій поділилася порадами, як тактовно та делікатно спілкуватися з тими, хто повернувся з фронту.

– Війна змінює людей, це нормальна реакція на ненормальні події, які довелося пережити або все ще переживати, – зазначає Юлія.

За її словами, це дуже важливо розуміти близьким і друзям тих, кому довелося пройти страшні випробування на полі бою. Це потрібно, щоб уникнути можливих конфліктів і допомогти людині швидше адаптуватися до життя в тилу.

– Пам’ятайте, що для кожного військового важливим є забезпечення базових потреб, – каже психолог.

Для початку подбайте, щоб захисник зміг поїсти, помитися та добре виспатися. Боріться з бажанням огорнути його гіперувагою та гіперопікою. Така нав’язлива турбота може викликати роздратування і опір. Найкращий варіант – дати особистий простір, а за потреби – усамітнення.

Використовуйте короткі та чіткі фрази, уникайте довгих складних речень. Не лізьте в душу, якщо людина не хоче її розкривати.

Делікатно й обережно поцікавтеся, чи хотіла б людина пройти профілактичний огляд у лікаря або звернутися до професійного психолога чи психотерапевта, які мають досвід роботи і з цивільним населенням, і з військовими.

Хоч би якими щирими були ваші наміри допомогти, не розпитуйте, не влаштовуйте “допит”. Якщо людина, яка повернулася із зони бойових дій, захоче поділитися своїми переживаннями, вона це зробить сама, тому просто вислухайте її.

На думку психолога, “проговорювання” того, що вона пережила, вже матиме терапевтичний ефект. Слухайте і підтримуйте розмову виважено, не тисніть і не перебивайте.

– Варто утримуватися від сліз. Не жаліти, а співпереживати, бо жалість часто пригнічує, – пояснює фахівець.

Якщо це близька людина, і фізичний контакт є прийнятним у ваших стосунках, ви можете доторкнутися, обійняти. Якщо такого контакту немає, краще або утриматися, або запитати дозволу.

Якщо ви відчуваєте, що доречно будувати плани на майбутнє, мріяти, то робіть це. Це додасть сил і мотивації жити далі та повертатися до звичного життя.

– Варто дбати про себе. Пам’ятаєте правило в літаках? Спершу кисневу маску на себе, потім на того, хто потребує допомоги, – нагадала Юлія.

Військовим, які повертаються з фронту, важливо бачити, що поки вони захищають країну, рідні люди намагаються налагоджувати своє життя, свій звичний комфорт, що їхні зусилля були не марними.

– Звісно, дивно було б робити вигляд, що нічого не відбувається, але бажано дозовано торкатися теми війни, – рекомендує психолог.

Головне в підтримці тих, хто повернувся із зони бойових дій, – це терпіння, повага, чуйне ставлення, делікатне бажання допомогти та спілкування з урахуванням індивідуальних особливостей кожної людини, резюмує Юлія.

Нагадаємо, В Україні з'явиться Єдиний реєстр зброї: відомо про які "іграшки" обов'язково потрібно повідомити державу