1. Новини Закарпаття
  2. >

Інфляція прискориться, пальне та комунальні послуги подорожчають – звіт НБУ

31.10.2022 20:10 Суспільство ВАЖЛИВО

НБУ оприлюднив Інфляційний звіт за жовтень 2022 року.

НБУ оприлюднив Інфляційний звіт за жовтень 2022 року.

Згідно з даними, які містить Інфляційний звіт за жовтень 2022 року ключові висновки є наступними:

  • інфляція сягне близько 30%, але в наступні роки вона має сповільнитися за умови зниження безпекових ризиків і злагодженої монетарної та фіскальної політики. Очікується, що інфляція наступного року сповільниться нижче 21%, а ще за рік - нижче 10%. Швидшому сповільненню інфляції в наступні роки заважатиме передусім висока вартість енергоносіїв;
  • інфляція сирих продуктів надалі прискорюватиметься та перевищить 50% у наступні два квартали. Вагомими чинниками зростання цін залишаться високі ризики та витрати бізнесу, що посиляться в зимовий період через дорогі енергоносії. В наступному році продовольча інфляція стрімко знижуватиметься завдяки відновленню оптимальних технологічних і логістичних зв'язків, надходженню на ринок нових вищих врожаїв, у тому числі з південних областей країни. Крім того, дезінфляційним чинником стане очікуване зниження світових цін на продовольство та енергоресурси;
  • пальне дорожчатиме повільніше (до 20% на рік). Ефекти перенесення високих цін на пальне триватимуть і надалі, зумовлюючи, зокрема, подорожчання транспортних послуг. Це підживлюватиме загальну інфляцію;
  • після завершення дії мораторію на підвищення комунальних тарифів останні стануть потужним проінфляційним чинником. Через високу соціальну значущість цих тарифів, очікується, що їх підвищення буде поетапним і супроводжуватиметься розширенням соціальної підтримки;
  • у зимовий період додатково обмежуватимуть економічну активність пошкодження енергетичної інфраструктури та вимушене зменшення споживання е/е через ракетні обстріли росії та не підключену до української енергосистеми ЗАЕС. За оцінками НБУ, запаси газу та вугілля будуть на мінімально достатньому рівні на початок опалювального сезону (з урахуванням стрімкішого скорочення споживання, ніж видобутку, та очікуваного імпорту, зокрема зі США). Але в разі холоднішої за норму погоди або додаткових руйнувань енергетичної інфраструктури у години максимального споживання для балансування системи доведеться вдаватися до примусових відключень;
  • зберігається від'ємний внесок сільського господарства у зміну реального ВВП (становитиме близько 4-5 в. п у ІІІ та IV кварталах). Цьогорічні врожаї зернових очікувано виявилися значно нижчими, ніж рекордні показники минулого року. Це зумовлено передусім суттєво меншими площами збору через окупацію частини території, мінування, обстріли. Натомість врожайність ранніх культур, збирання яких вже закінчено (пшениця, ячмінь, ріпак), навіть дещо перевищила 5-річну середню;
  • за підсумками 2022 року економіка України скоротиться майже на третину. Основний внесок у зменшення реального ВВП за підсумками поточного року матиме внутрішній попит;
  • незважаючи на часткову адаптацію бізнесу та населення до війни, значні втрати виробничого та людського потенціалу суттєво гальмуватимуть відновлення економіки України в середньостроковій перспективі. Очікується, що протягом першого півріччя наступного року сукупний попит все ще залишатиметься пригніченим. Але очікуване зниження безпекових ризиків із середини 2023 року стане ключовим чинником майбутнього поступового відновлення економіки України (4-5% на рік)
  • у післявоєнний період найбільші темпи зростання матимуть інвестиції (16-25% на рік) у зв'язку з потребою відновлення значних втрат інфраструктури та потужностей підприємств. Важливу роль відіграватимуть державні інвестиції як у відбудову інфраструктури, так і на підтримку оборонного потенціалу країни. Інвестиційна активність приватного сектору буде стриманою через усе ще високі ризики. Однак ситуація з інвестиційною привабливістю країни поступово поліпшуватиметься за рахунок інтенсифікації реформ у межах євроінтеграції;
  • з наступного року очікується поновлення зростання як обсягів українського експорту, так й імпорту. Хоча ризик глобальної рецесії вже реалізувався, його вплив на реальний сектор економіки України буде обмеженим, поки тривають воєнні дії та немає повноцінного доступу до портів;
  • через війну кількість переселенців за кордон і всередині країни дедалі збільшується. Зі зменшенням безпекових ризиків з другої половини наступного року очікується активізація повернень громадян, хоча наприкінці 2024 року за кордоном, за припущеннями НБУ, усе ще залишатиметься близько 5 млн осіб, що зумовить відповідне зменшення робочої сили та закладає ризики для післявоєнного відновлення. У поточному році зарплати стрімко знижуються, однак доходи населення підтримуються соціальними виплатами та виплатами військовим. Надалі зростання зарплат у реальному вимірі відновиться, щоправда буде обмежуватися через високу інфляцію та нижчу за довоєнну продуктивність;
  • фіскальна політика є безпрецедентно м'якою та залишатиметься стимулюючою до кінця прогнозного періоду. Це підтримує економіку під час війни та сприятиме відновленню зі зменшенням безпекових ризиків. Ключовим джерелом фінансування бюджетних потреб залишатиметься міжнародна підтримка. Разом зі збільшенням ринкових залучень це дасть змогу повністю припинити монетизацію бюджетного дефіциту з 2023 року. Рівень державного боргу відносно ВВП на прогнозному горизонті залишатиметься меншим за 90% завдяки значним обсягам грантів;
  • роль євро набуває все більшого значення в структурі валютних розрахунків України. Зовнішня торгівля та економічні зв'язки України географічно є доволі диверсифікованими: перелік торговельних партнерів протягом 2021-2022 років налічує 190 незалежних держав. Попри значну частку країн Європи в зовнішньоторговельних операціях панівну роль до 2016 року відігравав долар США, проте із активізацією євроінтеграції України структура розрахунків очікувано зазнала певних змін;
  • підтримка обмінного курсу гривні залишатиметься основним засобом НБУ із забезпечення макрофінансової стабільності. Вартість гривневих ресурсів поступово реагує на червневе підвищення ключової ставки та її очікуване утримання на поточному рівні щонайменше до II кварталу 2024 року. Прогнозоване продовження монетарної трансмісії сприятиме підвищенню дохідності гривневих фінансових інструментів та підтриманню курсової стабільності.

Нагадуємо, як повідомляв ГОЛОС КАРПАТ раніше, Приголомшені ціни: оприлюднено несприятливий прогноз щодо цін на яйця 

Читайте на ГК:Обережно! Список найпоширеніших шахрайських схем в інтернеті
Читайте на ГК:Гороскоп на 3 лютого: який "сюрприз" чекає на знаків Зодіаку
Читайте на ГК:Новий спосіб: у Міноборони пояснили, як вручатимуть повістки чоловікам