У громадах Закарпаття почали відмовлятись від «пластикової моди» на цвинтарях до Дня всіх святих (ФОТО)

Наближається День пам’яті всіх святих.

За традицією, одне із важливих церковних свят в Україні й зокрема на Закарпатті відзначають 1 листопада. Із цієї нагоди краяни відвідують могили рідних, що відійшли у вічність, приносячи квіти до кладовищ та запалюючи лампадки в честь пам’яті про померлих.

Із часом більшість краян не несуть дорогий пластик до цвинтарів, будучи прихильними до зауважень екологів та священників щодо забруднення пластиковими відходами довколишнього середовища. У той же час, дехто і досі купує померлим родичам пластикові вінки й штучні квіти.

Ще минулого року до місцевих цвинтарів Перечинщини несли штучні прикраси, та цьогоріч більшість людей категорично відмовились від хоча і красивого й різнокольорового, та надто шкідливого пластику.

За словами більшості жителів, краще посадити чи принести живі квіти до могили покійника. Останнім часом садять на могилах барвінок, чорнобривці та хризантеми, озеленюють мохом тощо. Перед Днем всіх святих до могил також несуть гілки ялини або самшиту.

У Тур’я-Реметівській ОТГ люди теж проти пластику. На запитання журналіста видання «Голос Карпат» у мережі Фейсбук, «чому жителі віддають перевагу – живим квітам чи пластику на могилах, майже всі жителі одностайно відповідали в коментарях, що вони «за» живі квіти. Позицію мешканців підтримує і керівництво ОТГ.

– Давно треба було їх відмінити, а то ціни уже космічні на той пластик, – пише Марія Павлич.

–У римо-католицькій громаді нашого села на прохання священика вірники уже три роки носять на могили тільки живі квіти, – додає пані Ельміра.

–Думаю, що керівництво ТГ також поділяє пропозицію щодо живих квітів, бо всі розуміють шкідливість пластику на навколишнє середовище! Але ніякі директиви збоку влади не допоможуть, тут потрібне розуміння та відповідальність кожної людини яку еко систему залишимо майбутньому поколінню, – відзначає представник місцевої влади Едуард Ворнич.

Також за словами деяких, усе ж дотримуються давньої традиції щодо парафінових квітів й вінків. Їх готують із паперу, вимочуючи акуратно у парафіні, аби довше тримались, не розмокали під час дощу або ж снігу.

Саморобні парафінові квіти потім прив’язують тонким мідним дротом до заготовок з ялини для майбутніх вінків. Гілки із ялини акуратно вплітають до дерев’яного обруча, самостійно заготованого із ліщинового прута, або ж іншого гнучкого дерева.

–Ми ще робили квітки з паперу і мачали їх у парафін (свічку). Вони досить довго стояли, а потім їх спалювали. Все таки папір і парафін, – пише пані Мілана.

До слова, на Закарпатті заборону щодо розповсюдження й поширення пластикових прикрас до Дня всіх святих підтримали на місцевому рівні Берегівська, Мукачівська та Виноградівська громади. Отож, відрадно, що люди стають більш раціонально дбати про навколишне середовище, не зациклюючись «на пластиковій моді».

Нагадаємо, ні вогнем, ні сокирами: що за напасть «оселилась» на цвинтарях Перечинщини (ФОТО)