Наразі на полонинах області в активному розпалі збір яфини.
Полюють за «чорним золотом» Карпатських гір на Перечинщині, Ужгородщині, Міжгірщині тощо.
Цьогоріч ягода у лісах та на ділах на Перечинщині дозріла дещо раніше. Про це "Голос Карпат" інформував читачів напередодні. Зокрема населення району полювало за цією ягодою в урочищі «Ракуський діл».
Торгують яфиною на ринках в Ужгороді, Мукачеві, Виноградові, Перечині тощо. В загальному, літр яфини на Перечинщині й Ужгородщині вартує від 140 гривень. Яфиновий бізнес є рятівним для більшості мешканців. За словами краян, заробляють на чорницях всією сімєю.
«Чорничний труд не легкий, потрібно намучитись»
Одне діло назбирати, а інше – перебрати назбирані десяток літрів чорничного золота.
Зібраний урожай із полонин вигідніше здати заготівленикам. Приймальні пункти працюють у селах повсюди, а зокрема й на Перечинщині. Від збирачів тут приймають яфину із полонин, як в очищеному, так й неочищеному вигляді. А от перебрати яфину удома від «зеленця» – та ще морока. То ж у цій справі також залучають усіх членів родини.
За сезон, за словами краян, заробляють на чорницях більше 10 тисяч гривень.
«Чим більше «начешеш», тим більше заробиш!»
В погоні за фінансовою вигодою, люди мають за правило назбирати чим більше яфин, аби мати із цього чималу вигоду. Поряд із цим чорничний бізнес таки має і ряд негативів у цьому плані. По-перше, аби більше нарвати цих ягід, використовують спецінструмент із загостреними зубцями, який називають чесалкою. У цьому випадку завдається чимала шкода природі. І хоч із боку яфинарів така шкода є мало усвідомлюваною, а екологи бють на сполох. За їхніми словами, люди зчісують ще й «зеленець» разом з яфиною, шкодячи самим кущам та врожаю в майбутньому. Такий жорсткий збір яфини призводить до неврожаю в наступний період збору яфини. На жаль, збирачі ягоди, не переймаються «потім», живучи за таким принципом «зараз».
«Шкідливо не для людей, або ж чесалками зручніше, та й попит на них чималий»
Аби назбирати руками бодай два літри яфин, треба вкластитись по повній. Але тут, не володіючи «супершвидкістю», ви потратите не лише свої сили й терпіння при зборі цієї ягоди, а й чимало годин. А тим часом у вашого сусіда, який збоку вже «чеше» яфини, замість двох літрів у відрі буде шість, а може і більше. І враховуючи те, що вас доставили на плонину спеціально домовленим транспортом із іншими збирачами яфини, то розслаблятись не варто. І все ж, останнім часом у попиті яфинарів більш оперативний та зручний інструмент – чесалка, або ж грабачка. У різних районах це інструмент називають по-різному. Та головна його функція – зчісувати жменями урожай «Карпатського золота» прямо в посудину.
На Перечинщині цей інструмент виготовляють власноруч. Та й не тільки про себе, а й на замовлення. То ж заробляють краяни ще й у такий спосіб, майструючи інструмент, який значно практичніший на відміну від рук. Вартують чесалки від 350-500 гривень. І все ж, інструмент хай і корисний в процесі яфинових жнив, таки шкода від нього утричі більша.
І наостанок, перш ніж заробляти на яфинах, добре подумайте, як «хоснувати» дари природи не тільки із вигодою, а насамперед, ще й із користю та без шкоди «яфиновим килимам» цієї пори.
Нагадаємо, Голос Карпат писав раніше, де на Перечинщині уже полюють за «чорним золотом».
Читайте на ГК:"Якісь мізки під листям": що за знахідки цієї пори відшукують з палицями у закарпатських лісах?Читайте на ГК:"Не було чим дихати, ширма була густою": чимало закарпатців налякались напередодні шокуючого видовища
Читайте на ГК:Жахаючий слід від сокир в одній із громад Закарпаття: березовий сік обернувся трагічним фіналом (ФОТО)