Пенсіонерки із закарпатських сіл розповіли, як зекономити на закупках у Львові

"Продуктовий туризм" став одним із способів вижити для багатьох пенсіонерів із закарпатських "глибинок".

У Львові, як наголошують газдині з Перечинщини, і м’ясо, і ковбаса, і масло, значно дешевші. І мандрувати за продуктами досить виснажливо, однак для багатьох це спосіб вижити на мізерні пенсії.

Пенсіонерка Олена Козак із села Зарічево їздить до Львова електричкою «Ужгород-Сянки». За проїзд не платить, бо має пенсійне посвідчення. А щоб було вигідніше їздити на закупки, то бере ще й заготовки для продажу на львівських ринках: сушені гриби, очищені волоські горіхи тощо.

– До великого міста я їду не одна, а з подругою Наталією. Раніше ходила із сином. Він помагав нести важкі сумки. На електричку сідаємо о 9 годині вечора і їдемо цілу ніч. Над ранок у Сянках пересідаємо на іншу електричку і їдемо до Львова на ринок біля вокзалу, – розповідає пані Олена. – Найперше було важко орієнтуватися у чужому місті. А зараз ми уже не загубимося.

В основному, закупляють м'яса, масла та інші продукти, на все витрачаючи близько 1000 гривень. Ощадливим закарпатським бабусям купленого вистачає на кілька місяців: від Нового року й до Великодня.

Мирослава Головнич

дієтолог назвала найголовніші "продукти-отруйники"