1. Новини Закарпаття
  2. >

Помер Джон Маккейн, який просив президента допомогти із визнанням карпатських русинів

27.08.2018 08:45 Суспільство

Американський сенатор Джон Маккейн помер у суботу.

Портал lem.fm розповів про життя та здобутки відомого американського політика. Далі пропонуємо вашій увазі статтю мовою оригіналу:

Сенатор Джон МакKейн повселюдні шануваний і чествуваний з огляду на жытьову дорогу, та реальны і приписуваны йому заслугы вмер минулой суботы.

Заслугы Джона МакКейна, якы сут фурт припоминаны, то достойне і героічне справуваня в комуністичній неволи. В часі вєтнамской войны служыл він в американьскій арміі. Коли бомбил Ганоі, был зострілений. Катапультувал ся, ранений з вломленыма руками і ногом трафил до арешту, де вєтнамскы комуністы окрутні знущали ся над ним. Выслухуючым выявил лем своє назвиско, дати народжыня і ранґу. Так нич веце. Коли отец МакКейна, тіж войсковий, остал головным командуючым американьскыма войсками на Пацифіку, Вєтнамці запропонували высвободити сына. Лем поневолений з інчыма американьскыма солдатами не згодил ся выйти без інчых. Был систематичні тортуруваний. Освободжений з неволі по 1973 остал політиком.

Вродил ся в Панамі, хоц біоґрафы зазначают, што товды то была американьска територия, то ани не была ньом перед перекопаньом каналу, ани днес уж не єст. Сама держава – Панама, тіж возникла як край одкроєний сепаратистами од Колюмбіі з американьского наказу.

Днес ся мож дознати, што сенатор і ведучий комісиі заграничных справ сенату Зъєднаных Штатів Америкы Джон МакКейн борол ся о демократичны зміны на Украіні. Припоминаны сут його подорожы до Кыйова і підтримуваня обох «майданів». Лем підтримуваня і парадуваня то єдно, а бесідуваня і нагваряня до реальных а не фасадовых змін, якым товаришыт лем фразеолоґія – то другє.

Два основны комплексы вопросів, якы доднес ани не были рушены до реформуваня на Украіні, то знищыня оліґархічного систему власти і розогнаня на штырі вітры оліґархів та реформуваня соспільных односин в духу пошануваня прав меншыновых ґруп. По такой 15 роках видно, што на Украіні маме реґрес. На днес видно найвеце економічну біду соспільства і авторитарну нацийоналістичну реторику абы-якого крикача, облеченого в ґєрок, реверенду і уніформ, ци мундур.

Предше то оліґархія мат ся в найліпше. Як єст лем проблем, то єдны мягко входят на місце другых. Перка кус інчу барву мают, пташкы тоты самы. Як ся медже собом пожрут ,то щебечут про «рейдерів», мафію, курорты, мытників і ґаз-руркы. Лем жебы за дуже не щебетали, достают на конец своє од тых, в якых руках веце вшелеякых рурок і мотузків.

Другий комплекс вопросів складнійший. Соглашу з тыма, якы видят і зовнішні тискы розвязувати (або не розвязувати) украіньскы вопросы. Языковий закон, освітовий закон то приміры такых блудів, по котрых Украінцям ся долго буде іщы так ревкало, як по порядных мінеральных водах. Шум на цілий світ про тяжку долю Татарів на Крымі світ почул, коли тота територия зачала быти окупувана Росийом. А ци скорше там была доспрады земля для Татарів молоком текуча? З татарскыма школами, університетом, культурныма професийныма інституциями, татарскым самоурядом і поліпшаньом через центральны власти в Кыйові татарской достоменности? Принагідніст і політичне хоснуваня тых вшыткых украіньскых жалів над дольом Татарів было выдно на тисячы кілометрів.

Лем коли бесідуеме о принагідным ставляню політичных вопросів в такій час, коли єст векша шанса, же будут они выслуханы, то і Карпатскы Русины так знают робити. І днес хочу лем припомянути фраґмент інтервю з проф. Павлом Робертом Маґочійом з 2012 р. Не было товды росийской аґресиі, войны і ниякой великой біды на Украіні. А наставліня до нацийональных меншын там был далекій од цивілізуваных европейскых стандардів. Днеска маме лем реґрес. Побороло, думам, што лем на короткій час, думаня такє, якє по 1945 р. принесла в нашу част світа совітска власт. І най єй фрас возме, вшытко мі єдно ци она з Кыйова ци з Москвы родом. Про Лемків / Русинів тото єдно.

Знаємий, якому тяжко приписати інчы погляды як міцно украінофільскы, написал мі – «Проблем реляций Украінців і Русинів (Руснаків / Лемків) єст скомплікуваний, кєд іде про достоменніст, реліґію і історию. Як знаш, для мене одношыня ся буд-кого до Руснаків / Лемків єст критерийом стандардів свободы і пошаны для другых. Приносят зачудуваня вашы намаганя ся утримати свою культуру, язык і нацийональну достоменніст. Мам почутя кривды, якой дознали сте в 40. роках і перше од Украінців і од нас, Поляків. Днес же треба будувати добры реляциі зо вшыткыма, котры хотят мати ци мают подібны ідеі. Не резиґнувати зо своіх природных прав і стремлінь. Тото єст нелегкє, лем так мож будувати добре будуче гев на сесым кавальчыку землі, де сме.»

Сенатор Джон МкКейн, ведучий комісиі заграничных справ сенату Зъєднаных Штатів Америкы, при першым «майдані» пішол з тым знаньом до украіньского президента Ющенка і му повіл: «Пане президенте, мы знаме, што такій нарід (Карпатскы Русины) істнує, же непризнаний…. Я вас прошу, жебы вшытко сте зробили, жебы помочы тій справі…» І мы знаме, што вырішыня областной рады з 7. марця 2007 рока стосунком голосів 72 за, а 2 против было вызнаня Русинів за нацийональніст на териториі «Закарпатской области». Тото вырішыня, хоц было становлене в Ужгороді, то было наказане сенатором МакКейном. І хоц лем за тото годен він быти днес чествуваний Русинами як тот американьскій політик, якій не брал до увагы конюнктуру, лем знал, што одношыня політиків до карпаторускых вопросів, вызнаня іх за нацию зо вшыктыма консеквенциями годно быти мировым стандардом.

Барак Обама, перший чорний американьскій президент, віст о смерти сенатора Джона МакКейна скоментувал «його жытя было дказом што некотры правды сут понадчасовы».

Читайте на ГК:Прогноз погоди на Закарпатті: Мінлива хмарність, місцями короткочасні дощі, окремі грози
Читайте на ГК:В Закарпатті офіційно запрацювало виробництво традиційної карпатської горілки
Читайте на ГК:В мережі розповіли про таємниці Середнянського замку (ВІДЕО, ФОТО)
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська

Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Стрічка
Система Orphus