Іван Бушко: норма персонального голосування для мене є принциповою.

<p>Нардеп Іван Бушко розповів про особисту позицію щодо персонального голосування, усунення Павла Балоги та проміжні вибори до Закарпатської обласної ради.</p>

Влада: Іван Бушко - депутат Верховної ради України Нардеп Іван Бушко розповів про особисту позицію щодо персонального голосування, усунення Павла Балоги та проміжні вибори до Закарпатської обласної ради.

— Іване Івановичу, які у Вас враження від роботи Верховної Ради, особливо, за останній місяць?

-Якщо брати до уваги попередні чотири місяці, то спочатку вирішувалися організаційні питання, які тривали продовж двох пленарних тижнів. Після того Верховна Рада практично не працювала – вона була заблокована. Відомо, що з державного бюджету на роботу народних депутатів щодня виділяється до двох мільйонів гривень, за 18 днів, отже, витрачено близько 40 мільйонів гривень — це кошти громадян нашої країни, які, вважаю, найбільше потерпіли в цій ситуації. За цей час не працювали не тільки депутати, які, в 90 відсотках все таки знаходилися в залі, але бездіяв і чималий апарат Верховної Ради.

- На Вашу думку, чому так принципово постало питання персонального голосування в парламенті?

-У Конституції чітко прописано, що кожен депутат своє волевиявлення проявляє персонально. Ця норма діє ще з 1996 року, але голосування в сесійній залі, особливо за останні три скликання, відбувалося з порушеннями. Причому, грішили в такий спосіб практично всі фракції. Тому лідери парламентських політичних сил зобов’язані були не допустити того, що сталося, і знайти рішення, яким би реалізувалося право і обов’язок кожного депутата голосувати персонально. Це європейська норма і, безумовно, вона несе в собі позитив.

- Але ж таким чином Чечетов залишиться без роботи…

- Для мене норма персонального голосування є принциповою. Я не збираюся нікому віддавати свою картку, за когось голосувати і за мене це робити нікому не треба. Планую і далі відвідувати всі пленарні засідання й особисто визначатися щодо підтримки того чи іншого законопроекту.

- Три тижні тривало блокування роботи Верховної Ради. Купа грошей вилетіла в трубу. І раптом в останній день пленарного засідання все вирішилося. Як думаєте, чому? Опозиція дотиснула більшість чи Президент перед європейським самітом продемонстрував хто в країні господар?

-Загалом на пленарному засіданні Верховної Ради, що відбулося минулої п’ятниці, було розглянуто всього два питання. Перше стосувалося змін до регламенту, які, рахую, нічого не дали, бо вони й раніше були прописні в Конституції. А ті правила, які зараз придумали для наказування депутатів за порушення персонального голосування, навряд чи будуть реалізовані, таке не передбачено основним законом. Інше питання стосувалося заяви щодо євроінтеграції України. Показово, що не лише опозиційні сили, які блокували трибуну Верховної Ради, але й регіони спільним одностайним голосуванням підтвердили європейські устремління українців. Цей документ чекала від Верховної Ради Європа і його повіз на саміт до Брюсселю Президент .

- Чи означає це, що чинна українська влада виконає всі рекомендації Європарламенту ( в тому числі й щодо долі ув’язнених лідерів опозиції). І як бути із попередніми заявами високопосадовців щодо руху України на зближення з Митним Союзом?

- На сьогоднішній день на євроінтеграцію налаштовані як виконавча, так і законодавча гілки влади. Тому над вимогами, які висуває перед Україною Євросоюз працюватимуть всі, в тому числі уряд і Верховна Рада. Що стосується Митного Союзу, то зараз ведуться пошуки ефективних шляхів співпраці з нашим північним сусідом. Адже шістдесят відсотків нашого зовнішнього товарообороту припадає саме на Російську Федерацію. Втрачати такий великий ринок у період гострої світової конкуренції було би нерозумно і неправильно. Тому на дипломатичному й інших рівнях ведуться активні пошуки формули взаємовигідних відносин між Україною і не стільки з Митним Союзом, як із Росією зокрема. Євроінтеграційний же напрямок у найближчій перспективі ніхто не збирається змінювати.

- Чи вірите Ви в те, що вже восени цього року Європа підпише Асоціацію з Україною?

- Я вірю в таку перспективу і щиро на неї сподіваюся. Більше того, є надія на те, що вже найближчим часом візовий режим Європи з Україною буде значно покращений, а згодом і взагалі відмінений.

- Доволі резонансною політичною подією стало позбавлення Вищим адміністративним судом депутатських мандатів Павла Балоги та ще одного депутата з Вінниччини. Опозиція заявила про незаконність цього рішення і готується оскаржувати його в євросуді. А що каже більшість? На Вашу думку, які справжні причини усунення Павла Балоги з парламенту?

- Стосовно цього рішення ВАСУ фракція Партії регіонів звернулася за роз’ясненням до Конституційного Суду. Серед підписантів звернення є і моє прізвище. Відомо, що на 71-му ( Хустському) виборчому окрузі точилася гостра конкуренція між Степаном Деркачом і Павлом Балогою. Серед інших п’яти проблемних округів тут найдовше тривали судові процеси. Деркач виграв суди першої і другої інстанції, а третю інстанцію програв. Процеси, які на той час відбувалися в країні, завадили йому звернутися до Вищого адміністративного суду. Але це зробив Юрій Кармазін. Я не збираюся коментувати юридичні процеси які тривають, бо не вважаю себе фахівцем у цій галузі. І мало хто може це зробити. Треба дочекатися рішення Конституційного суду. Якщо все піде таким шляхом, думаю, відбудуться перевибори на цьому окрузі.

- До речі, після цього інциденту Павло Балога ходить на засідання Верховної Ради?

- На останньому пленарному засіданні він був відсутній, так само, як і двоє інших закарпатців — Василь Петьовка та Валерій Пацкан. Всі вони не голосували за рішення про євроустремління України, хоча старший брат Павла Балоги — Віктор всюди представляє себе як головну рушійну силу євроінтеграції.

- Пленарні засідання ВР не відбувалися через блокування. А чи працювали у цей час комітети, зокрема, молоді, спорту й туризму, до якого входите? Які законопроекти напрацьовуєте?

- Комітети, в принципі, працювали. Хоча, відповідно до регламенту, якщо сесію не відкрито, а так це було до минулої п’ятниці, комітети не мають права приймати відповідні рішення. Над чим працюю? Зараз мною проводиться напрацювання щодо внесення змін до закону, що стосуються туристичного збору. До цього часу всі надходження від туристичного збору потрапляли до загального кошика, а звідти вже розподілялися по різним напрямкам. Зараз же має бути чітко визначено, що дані кошти можуть використовуватися тільки на потреби розвитку туризму. Це дуже важливо для Закарпаття, бо такий підхід дозволить розвивати наші міста і села саме в туристичному напрямку. А це, в свою чергу, сприятиме наповненню місцевих бюджетів.

- Знаю про те, що Ви раніше планували працювати в бюджетному комітеті, а опинилися в туристичному. Ви передумали чи Шуфрич виявився спритнішим і зайняв вигідніше місце?

- Взагалі, мало хто з депутатів не хотів би працювати в бюджетному комітеті, де, як побутує думка, ділять гроші. Але справа в тому, що й туризмом потрібно комусь займатися, тим паче, що цей напрямок визначений як пріоритетний для нашої області. Та чомусь не тільки теперішні депутати-закарпатці, але й наші попередники останніх трьох скликань не бажали працювати в цьому профільному комітеті. Тому й засідання комітету з питань сім’ї, молоді, спорту й туризму протягом десяти років відбувалися у Львові, Івано-Франківську, Чернівцях і жодного разу в Закарпатті. Думаю, цю помилку ми неодмінно виправимо і найближчим часом парламентський комітет проведе виїзне засідання в нашому краї, що стане черговим поштовхом для розвитку туризму і створить можливість інвестувати в Закарпатську область додаткові кошти з державного бюджету.

- Політична температура у вищому законодавчому органі країни висока. Але і в нашому закарпатському парламенті не холодно. Наближається до завершення кампанія проміжних виборів до обласної ради. Наскільки важлива ця політична подія для краю? Як розцінюєте розстановку і шанси політичних сил.

- Зараз у Закарпатті будуть проводитися вибори до обласної ради у тих п’яти округах, де депутати пройшли до Верховної Ради. В тому числі це стосується й 22-го Виноградівського округу, де зареєстровано більше двадцяти претендентів на мандат. Зараз вони масово почали зніматися на користь того чи іншого кандидата. Це технологічні прийоми, які на осінніх виборах практично не задіювалися або ж використовувалися не в таких масштабах як зараз. Щодо загальної політичної температури цих виборів, то, на мій погляд, тут меншу роль відіграватимуть партійна приналежність і симпатії претендентів на депутатство. Значно більше важитимуть персональні якості кожного кандидата, як вони себе зарекомендували в своїй попередній депутатській діяльності в міській чи районні раді, що конкретно зуміли зробити для громад і для своїх виборців. Саме цей багаж моральних якостей і зроблених конкретних справ стане визначальним при голосуванні виборців за того чи іншого кандидата.

- Як ставитеся до застосування на цих виборах брудних технологій, коли відверто псують і зривають біл-борди кандидатів, і кого, до речі, Ви хотіли би бачити на своєму колишньому місці в обласній раді?

- Застосування таких чорних технологій є свідченням низької політичної культури. Оцінку таким діянням повинні давати не тільки політичні діячі, але й правоохоронні органи. Що стосується кандидатів, то найбільші шанси стати депутатом конкретно в 22-му виборчому окрузі, на мою думку, мають представник «Удару» Олесандр Товт, а також Артур Івашко від Партії регіонів. Обидва ці претенденти є депутатами міської ради, виступають у ролі меценатів, беруть активну участь у громадському житті міста, причому в різних його напрямках – релігійному, спортивному, культурному тощо. А враховуючи те, Олександр Товт на даний момент вибув із перегонів, то, я думаю, солідна перевага буде і перемога в Артура Івашка.

- Як вважаєте, чи прийдуть люди на вибори? Адже досвід Івано-Франківська, де явка виборців склала аж 13 відсотків, свідчить, що люди не надто переймаються довиборами в обласні ради.

- На мій погляд, така загроза існує. На відміну від осінніх виборів минулого року, зараз у громаді немає гострого відчуття важливості цієї політичної кампанії. Особливо це стосується міста і в меншій мірі сільської місцевості. Тому кандидати, які розраховують на високу явку виборців, можуть помилитися. Та все ж я би рекомендував людям не ігнорувати виборів, прийти на виборчі дільниці й проголосувати, здійснивши своє громадянське право і свій громадянський обов’язок. Сподіваюся, що так воно й буде і ті позитивні зміни, які відбуваються в нашому краї за останні роки, будуть продовжені.

— Дякую за інтерв’ю.