1. Новини Закарпаття
  2. >

Спікер Сенату Чехії дав пораду Україні: "Не бійтеся сперечатися з ЄС"

27.08.2021 13:08 Влада

У чому полягає політика Чехії щодо російсько-українського конфлікту, Криму та європейських прагнень Києва?

Ще нещодавно в масовій свідомості курс Праги асоціювався зі скандальними заявами чеського президента Мілоша Земана – найбільш дружнього до РФ глави держави-члена ЄС.

Однак зовнішню політику Чехії визначають зовсім інші принципи. Про них ЄвроПравда поговорила зі спікером Сенату (верхньої палати парламенту) Чехії Мілошем Вистрчилом.

Вистрчил – давній опонент Земана, він навіть вимагав відкрити щодо чинного президента розслідування за статтею "Державна зрада". Саме він представляв Чехію на саміті Кримської платформи, а також відвідав контрольно-пропускний пункт "Чонгар" на кордоні з окупованим Кримом.

 

"Тиск на окупанта має бути сконцентрованим"

– Перш за все, які ваші враження від Кримської платформи? Чи здатний саміт привести до реальної реінтеграції Криму?

– Якби я не вірив, що саміт допоможе вирішити проблему окупації Криму, то я б і не їхав до Києва.

Звичайно, поки складно давати оцінки, який буде остаточний ефект цього саміту і як платформа працюватиме далі. Та перший крок уже зроблено – ми зустрілися і показали, що готові захищати суверенітет і територіальну цілісність України. Це був той перший крок, з якого потрібно було почати.

Зрештою, тиск на окупанта має бути сконцентрований.

– Таку точку зору в Чехії поділяють не всі. А президент Мілош Земан навіть запропонував розглянути можливість компенсації Україні від РФ за відмову від Криму...

– Не хочу говорити від імені президента Земана. Разом із тим можу говорити від імені Сенату Чехії. І позиція Сенату однозначна і підтверджується багатьма прийнятими нами деклараціями.

Крім того, ця позиція збігається і з позицією уряду, який, згідно з конституцією, і визначає зовнішню політику Чеської Республіки.

Зрештою, я перебуваю в Києві за погодженням з урядом, і мої дії узгоджені з ним.

 

– Росія вже загрожує учасникам форуму наслідками. Чехія вже отримала масштабний конфлікт з РФ. Чи не побоюєтеся, що ці відносини очікує ще одна криза?

– Наше бажання – захист свого суверенітету і незалежності. У тих випадках, коли ми допомагаємо іншим країнам робити те саме, ми не маємо права ставити собі питання, які наслідки це може мати.

Криза у стосунках з РФ, спричинена вибухом у Врбетіце, навпаки, підсилює наш моральний обов'язок (допомогти Україні. – ЄП).

Як ви знаєте, ми вважаємо ці вибухи терактом, відповідальність за який несе РФ. Ба більше, та зброя, яка була підірвана, мала бути відправлена в Україну і використана у військових діях на сході вашої країни.

– Як ви вважаєте, Чехія має шанси домогтися покарання РФ за цей теракт?

– Така можливість дійсно існує, та я б не став називати її високою.

Для цього необхідно, щоб Російська Федерація змінила свою поведінку і для початку погодилася сприяти розслідуванню. Поки це не виглядає реалістичним.

І ми не можемо вирішити це питання з позиції сили.

Однак ми можемо винести урок з цієї історії, змінивши свою стратегію взаємин з РФ. Наприклад, у сфері енергетики. Для нас тепер є неприйнятною участь Російської Федерації в будівництві нового блоку атомної електростанції "Дуковани".

Тепер стало очевидно: це не тільки неприйнятно, але й небезпечно для нашої країни.

 

– Ви не вірите навіть у можливість стягнути з РФ збитки, використовуючи механізми міжнародного арбітражу?

– Така спроба з боку Чехії буде. Однак це потребуватиме від нас повністю довести провину РФ за цей теракт. Для цього нам потрібно отримати багато свідчень, а частина свідків ніколи не дадуть їх нам.

Не можу зараз оприлюднити всю інформацію – значна її частина становить державну таємницю.

Ще один важливий аспект щодо відшкодувань: вони стануть можливі лише в разі, якщо друга сторона зізнається у скоєнні злочину. Я не вірю, що у випадку РФ це ймовірно.

 

"Відносини з РФ тепер стануть більш збалансованими"

– Чехія і РФ пішли на безпрецедентне скорочення чисельності посольств. Однак часто в таких конфліктах сторони за деякий час домовляються про відновлення статус-кво...

– Я не очікую, що кількість російських дипломатів, які працюють у Чехії, повернеться до колишнього рівня.

Навпаки, Чеська Республіка буде твердо відстоювати свою нинішню позицію.

Хочу додати, попри всю трагічність подій у Врбетіце, тут є і один позитивний момент:

ми фактично починаємо з нуля будувати свої дипломатичні відносини з РФ.

Є надія, що тепер вони будуть більш збалансованими, ніж досі. У тому числі нам вдалося збалансувати кількість чеських дипломатів в РФ і російських – у Чехії. А крім того, ми нейтралізували роботу цілої мережі російських шпигунів, які працювали під дипломатичним прикриттям.

І це – чудова новина і для України!

– Ви хочете сказати, що ці шпигуни виконували завдання, пов'язані з Україною?

– Не зовсім. Вони працювали проти тих, чиї інтереси розходилися з інтересами РФ.

Саме тому я впевнений, що це має опосередкований вплив і на Україну.

 

– Не можу не запитати про конфлікт навколо президента Земана. Його позиція в цьому конфлікті виглядає явно проросійською, і це вже викликало звинувачення на його адресу. Чи можливе висунення йому офіційних звинувачень у державній зраді?

– Боюся, що моя відповідь вас не влаштує. Як офіційний представник Сенату Чехії я можу лише сказати, що не згоден із заявами і діями президента Земана.

Причому як із його заявами про вибухи у Врбетіце, так і з заявами щодо Криму.

– Ви не згадали Китай. Це теж одна з точок напруги в чеській політиці, адже президент Земан відомий своєю симпатією і до цієї країни.

– КНР є великою країною і великою економікою. Безумовно, таку країну не можна ігнорувати. Раціональні торгові відносини з Китаєм для нас цілком прийнятні.

Однак позиція уряду і парламенту Чехії також полягає в тому, що у відносинах з великими країнами, особливо з авторитарними, ми не повинні допускати можливості появи залежності від цих країн, зокрема в питаннях нашої стратегічної інфраструктури.

І в цьому наша принципова відмінність від позиції президента Земана.

А крім того, у відносинах з авторитарними країнами, і Китаєм, і РФ, ми не маємо права йти проти демократичних цінностей, на яких і побудоване існування нашої країни.

 

"Відстоюйте своє бачення, якщо не згодні з вимогами ЄС"

– У жовтні на Чехію чекають парламентські вибори. Чи можливо, що вони дадуть новий імпульс у відносинах з Україною? У тому числі – в разі перемоги нинішньої опозиції?

– Я оцінюю нинішній рівень відносин Чехії та України як дуже високий. І я не бачу підстав очікувати зміни цього, в тому числі за підсумками найближчих виборів.

Цю оцінку підтверджує і неформальна розмова, яку я сьогодні (23 серпня. – ЄП) мав з президентом Володимиром Зеленським. Ми встигли обговорити кілька питань, в тому числі "Північний потік-2" і протидію цьому проєкту.

– Чехія також розглядає "Північний потік-2" як загрозу для своєї економіки?

– Розрахунки такого впливу поки що мені невідомі. Та й не факт, що вони існують – ми ще не знаємо всіх умов роботи газопроводу, в тому числі – гарантій безпеки для України від США і Німеччини.

Однак моя позиція полягає в тому, що ми не повинні збільшувати свою залежність у сфері енергетики від авторитарної країни. І Чехії, і Україні ніколи не варто забувати про це.

 

– Можливо, ви обговорювали з Володимиром Зеленським і перспективи членства України в ЄС та НАТО. Зокрема, низка країн взяла на себе зобов'язання підтримати заявку України на вступ до Євросоюзу. Чи можливо, що до них приєднається і Чехія?

– Чехія вже зараз підтримує всі кроки України щодо отримання членства і в ЄС, і НАТО. І ми не обмежуємося заявами – ми розширюємо нашу військову співпрацю, яка має допомогти Україні швидше претендувати на членство в НАТО.

Що стосується перспектив поглиблення співпраці Чехії та України, то я б назвав дві сфери, де можна очікувати прогресу.

Перша – відкриття архівів і обмін архівною інформацією. Насправді це дуже важливо – ця інформація дозволить багатьом людям дізнатися про долю своїх родичів. І це дуже важливо для того, щоб стати ближчими один для одного.

І ще – співпраця у сфері самоврядування. Я бачу тут безмежне поле для прогресу. І цей прогрес дуже важливий для досягнення Україною критеріїв ЄС.

– Можливо, Володимир Зеленський запитав вас, коли Україні найкраще подавати заявку на членство в ЄС? Навіть якщо не запитав, то запитаємо ми.

– Це питання ми не обговорювали. Однак у мене для вас є дві поради.

Перша – досить традиційна. Подавати заявку на членство має сенс лише тоді, коли ви виконаєте всю домашню роботу. Зараз ця робота далеко не зроблена, про що вам часто нагадують, зокрема – у боротьбі з корупцією. Виконайте цю роботу – і лише тоді думайте про подання заявки.

Однак у мене є для вас і ще одна порада – більш несподівана.

Не варто забувати, що ЄС – це союз бюрократів. Бюрократи керуються своїми правилами, проте ці правила далеко не завжди можуть бути хорошими для вас.

Тому моя порада: не бійтеся сперечатися з ЄС. Відстоюйте своє бачення, якщо не згодні з їхніми вимогами.

Ви запитаєте, як це реалізувати?

І ось тут я нагадаю, що у вас є друг – Чехія. Ми вже пройшли цей шлях і готові поділитися досвідом.

 

Інтерв'ю взяв Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Читайте на ГК:Вчителька кинула роботу і розбагатіла на відвертих фото (ФОТО)
Читайте на ГК:SpaceX Ілона Маска відправила в космос перших туристів (ВІДЕО)
Читайте на ГК:"Єднання з природою": модель голяка прогулялася на природі (ФОТО)
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська
загрузка...