Кожна вартісна книга зазвичай розповідає про речі давно проминулі, осмислює на віддалі багатоліть одвічні цінності, якими жили наші батьки, діди, давніші предки.
Книга «Апостол каменю» вдивляється в історію нашого краю і нашого закарпатського роду. Тільки на відстані бачиться важливе. А тим більше, коли майстер прозового письма Іван Корпанець володіє феноменальним талантом – надзвичайно точно, зі знанням справи говорити буквально про все – про властивості гірського каменю і переваги каменотесних інструментів, про догляд за кіньми, про ритуал поховання, про психологію людських стосунків і першої тілесної близькості, про сенс народження, буття і смерті... Саме завдяки точності й глибині знань, влучності деталей оповідь тече природним плином, затягує до читання. Мабуть, тому, що автор керується мудрістю, яку сам вклав в уста одного з персонажів роману:
«Коли щось твориш – зроби менше, але зроби це щонайкраще, наскільки лише се тямиш, щоби потім ніхто не зміг догнати тобі в роботі, відтак і в серці твоєму буде супокій».
Важко втриматися від ще однієї цитати – фрази видатного філософа і поета Василя Довговича «Все мине. Тільки добре зроблене діло залишається». Це кредо часто підкреслює авторка післямови, кандидатка наук Наталія
Ребрик. Тож зрозуміло, чому саме цей, художньо відповідальний твір привернув її увагу.
Як ілюстрацію можна запропонувати будь який абзац із тексту, який притягує своєю нештучністю:
«Назустріч їм люди гнали з пасовищ корови, кози та вівці, які з нехіттю плелися до обійстя, пощипуючи обабіч дороги траву та листву. У селах господарі гребли городи, спалювали сухе бадилля й листя. У машині панувала тиша, кожен мав на думці своє, не усвідомлюючи, чому до самого скону покійна не повідала про листування з братом…»
І так воно читається аж до останньої сторінки.
Роман перечинського письменника Івана Корпанця «Апостол каменю» претендує на читацьку довговічність, на пильну увагу не лише критиків, але й етнографів, істориків, літературознаців. Як і кожна родинна сага, книга «Апостол каменю», побудована на житті реальних людей, дідів, прадідів, вуйків, стриїв. Але знову таки феноменальним чином автор вдихнув у цю приватну історію оживляючий вогонь слова, від чого вона перетворилася на широке узагальнення, історію карпатського роду.
Мова поки що йде про першу книгу родинної епопеї - «Лука. Становлення». Наступні книги присвячені подальшій долі перечинського апостола каменю.
Василь Горват
Нагадуємо, У ЦПД пояснили, як вплине на Україну статус партнера-учасника ініціативи Тримор'я
Читайте на ГК:Мегаекономія: жителів села на Закарпатті "ув'язнили" у темряві й залишили без газуЧитайте на ГК:"Роздягнули убитого": що відомо про похованого солдата у закарпатському урочищі (ФОТО)
Читайте на ГК:Був єдиним сином у батьків: закарпатці навколішки провели кортеж із загиблим Героєм (ВІДЕО)
Більше за темою
Завтра у Палаці культури та мистецтв відкриють Всеукраїнську пересувну філателістичну виставку
«Хороша людина»: Доцент УжНУ отримала Премію від Культурного фонду пам’яті Ласло Каплара
Закарпатський скульптор став переможцем Міжнародного чемпіонату різьблення бензопилою (ФОТО)
