Маковія і Медовий Спас: історія та традиції свята

Серед українських свят є одне, присвячене маку.

14 серпня церква відзначає день пам'яті християнських мучеників братів Маккавеїв, повідомило ВВС.

Народна назва свята - Маковій, Маковія або Макотрус.

На Маковія в церкві освячують свіжовикачаний мед, тому свято має ще назву Медовий Спас. Від цього дня розпочинається "спасівка" - суворий двотижневий піст.

Вранці до церкви несуть святити пучечки маку, обтикані квітами та зіллям. Такий букет називається "маковійчик" або "маковейка".

Біля київських храмів можна побачити справжні виставки-продажі "маковейчиків" - від скромних букетів до вишуканих композицій із трав і квітів. Трапляються й справжні витвори мистецтва флористики, яким ще не так давно володіла кожна українська жінка.

Символи свята

Букет-"маковейка" сповнений глибокої символіки.

Мак - щоб була дівчина червона, як цвіт маку, гортензія - щоб була пишна та струнка, любисток - щоб всі її любили, а чебрець-липник - щоб хлопці липли.

Всередині композиції розташовані декілька маківок або квітка соняшника.

Навкруги розміщують квіти (чорнобривці, жоржини, гвоздики, барвінок), трави (васильки, м'яту, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, нехворощ, деревій, будяк. Зустрічаються людиноподібні "маковійчики", що нагадують ляльку.

"Маковійчик" зберігається за іконою і використовується як ліки від багатьох хвороб, адже маковейне зілля вважається надзвичайно цілющим. Висушеними травами господині підкурювали корів, щоб були здоровими й давали багато молока. З маковійного зілля робили купелі для немовлят, а дівчата мили ним волосся, "щоб коса росла до пояса".

На житомирському Поліссі до маковійнового букету додають морквинку, невеликі качани кукурудзи, горох, квасолю, кріп.

Загалом на свято Маковія освячують усю городину: огірки, картоплю і навіть гарбузи. Адже свято збігається в часі зі збором нового врожаю.

На Поділлі колись святили цілий сніп городини та зілля. З ним урочисто обходили всю господу, хату, городи, сподіваючись і на той рік отримати гарний врожай. Сніп стояв коло воріт або дверей хати цілий тиждень.

Освячений на Маковія мак - універсальний оберіг. Ним обсипають корів і новонароджених телят, приказуючи: "Щоб було в господарстві скілько тварин, як у маківці зернин".

Маком обсипають на весіллі наречених. Вірять, він оберігає молодят від "поганого ока".

Мак вважається помічним від відьом, упирів і так званих "ходячих покійників".

З маку робили магічне коло, обсипаючи ним навкруги себе. За народними уявленнями, відьма або упир не можуть заподіяти ніякої шкоди, аж поки не визбирають весь мак до зернини.

Вважалося, що відьми бояться такого маку, особливо з першої маківки, яку вони намагалися вирвати на чужому городі.

Весною мак з букета розсівали в квітниках, садках та по городах. Українські дівчата вплітали квіти маку в коси й робили з них вінки.

На правобережній Київщині, в селах Білоцерківщини, Фастівщини та сусіднього Попільнянського району Житомирської області до сьогодні зберігається оригінальний звичай святкування Маковія.

Напередодні свята, в ніч з 13 на 14 серпня, тут встановлюють увиту квітами й зеленню щоглу, що називається Маковієм.

У кожному селі роблять такого Маковія по-різному: від метрового опудала, яке господарі ставлять біля хат або у дворі для своїх дітей, до десятиметрової віхи на вигоні за селом або на перехресті доріг.

Увечері напередодні свята хлопці привозять із лісу високу соснову тичку (жердину), а дівчата увивають її квітами й травами. Встановлюють віху (жердину) на вигоні (галявині у селі), зверху прикрашають маскою, зробленою з гарбуза. Роблять йому очі, ніс, рот із великими зубами й вставляють всередину запалену свічку.

Біля віхи розкладають багаття і молодь розважається цілу ніч, оберігаючи віху, щоб її не звалили конкуренти із сусіднього кутка або села. Це вважається великою образою.

Біля Маковія накривають загальний для всіх учасників дійства стіл, до ранку гуляють і співають. До святкового столу готують ритуальне печиво „шулики"- коржі з маком й медом.

Подають різноманітні медяники та маківники, пироги, пампушки та вареники з перетертим маком, в який додають родзинки або інші фрукти. Їх їдять із "грушовником" - киселем із свіжих груш.

19 серпня на Спаса в церкві святять фрукти й прикрашають ритуальний маковійний стовп яблуками й грушами. Через тиждень його спалюють, "щоб димом йшов до Бога".

На Маковія відбувається водосвяття. Така вода цінується як надзвичайно помічна від усіх хвороб і як магічний засіб від чарів. Святять також колодязі та воду в річках.