Братська могила в центрі Виноградова: поховання партизанів стало місцем гулянь та розваг (ФОТО)

В центрі Виноградова знаходиться братська могила підпільників-партизан, страчених фашистами.

Наразі у Виноградові проводиться капітальна реконструкція площі Миру, де знаходиться досить велика кількість пам`ятників та меморіальних знаків. Нас завжди вчили шанувати героїв і патріотів, що віддали життя за наше безхмарне сьогодення. А ще під плитами знаходиться поховання наших партизан, про які не кожен житель міста знає.

« 17 червня 1944 року засуджені до страти були прилюдно розстріляні у Севлюші – Олена Гандера 1905р.н., Михайло Гичко, Євген Лейзман 1881р.н., Євген Лебович 1891р.н., Мор Форкош, Серена Форкош 1886р.н., Мор Шварц 1890р.н.»

Після страти тіла загиблих поховали на місцевому кладовищі, яке в ті часи знаходилось на вулиці Вакарова.

«22 квітня 1945року було організоване перепоховання. При великому скупченні народу проведено траурний мітинг на центральній площі Червоної Армії, де вже були встановлений монументальний пам’ятник загиблим. Він був побудованим за зразком Мавзолею із трибуною для керівництва району.»

З метою пропаганди радянського способу життя та комуністичного виховання підростаючого покоління, для проведення різних заходів в кожному населеному пункті на центральних місцях проводились відповідні поховання.

«З часом цей пам’ятник перенесли, а на його місці побудували великий меморіальний комплекс – з вічним вогнем на честь загиблих у Другій світовій війні….. В третій раз підпільників перепоховали в цю братську могилу, яку за рішенням Закарпатського облвиконкому №12 від 16.01.1970 року внесли до переліку пам’яток історії.»

Та в часи Радянського Союзу на центральній площі концерти, флешмоби, новорічні гуляння, спортивні змагання та інших розважальних заходів не проводились, для цього були відведені інші місця. Для веселих розваг чудово підходили парк «Перені» (тоді він називався парк ім.Горького) або стадіон «Пластмасовик».

З роками біль втрати притуплюється, історія покривається пилюкою, а кожне нове покоління вводить свої правила в життя. Тепер наша площа – це найкраще місце для прогулянки дітей. Вони катаються на велосипедах, скейтах, скачуть по тих же надмогильних плитах. Так само гуляють молоді мами з колясками, а добрі бізнесмени тут же запропонують солодку вату чи морозиво. О, а наші гучні концерти, які так само тут регулярно проводяться? Чи щорічне свято ялинки? А чи могли б ви те саме робити на кладовищі? Чому ні? Адже покійним потрібно спокій? А чому тоді не всім? Якщо в нас центрі міста знаходиться братська могила, то чому ми її не шануємо так само як і могили на кладовищах?

Тож не пора міській громаді задуматись над вирішенням цільового використання площі. Тим більше, що готується відкриття нового міського кладовища. Цікаво що думають з цього питання служителі різних релігійних конфесій міста, родини загиблих та громада міста????

(Використана література: «Виноградів – моє місто» І. Біланчук)

Нагадаємо, у Виноградові на прибирання та благоустрій витратять 4,2 мільйона гривень.