Дата свята змінюється щороку, залежно від того, на який день випадає Великдень. Його традиційні атрибути - опудало, народні забави та гуляння, млинці та вареники.
Масляна - традиційне народне свято, що відзначається протягом тижня перед Великим постом. Цього року вона триватиме з 8 по 14 березня і закінчиться Прощеною неділею, повідомив Кореспондент.
Історія
Масляна сягає корінням у дохристиянську епоху східних слов'ян. Відпочатку її святкування було пов'язано з прославлянням бога Сонця Ярила (за іншими версіями - "бога худоби" Велеса)
У день Масляної проводжали зиму і вітали весну. Народні гуляння супроводжувалися різними ритуалами та обрядами, деякі з яких збереглися до цих пір. Після прийняття християнства Церква освятила язичницьке свято і наповнила його новим змістом.
Свято Масляної є останнім етапом підготовки до Великого посту, за час якого віряни мають наблизитися до прощення всіх образ і примирення з ближніми. Раніше Масляний тиждень називали Сирною седмицею. Дозволялося їсти тільки молочні продукти і рибу. М'ясо ж було під суворою забороною.
Традиції
Перед Масляною відзначали Строкату, або М'ясопусний тиждень. Називали його так, тому що пісні дні і дні, коли можна було вживати в їжу м'ясо, чергувалися.
Одружитися на цьому тижні вважалося недобрим знаком - весілля переставали грати аж до Великодня. Кінець Строкатого тижня - час активної підготовки до Масляної. У суботу влаштовували поминальні обіди, а в неділю всі відправлялися один до одного в гості, щоб запросити родичів, друзів і близьких відсвяткувати разом.
За традицією, Масляний тиждень починався в понеділок і закінчувався в неділю феєричним спалюванням опудала. Кожен його день наповнений глибоким змістом і пов'язаний з певними ритуалами.
Понеділок - зустріч. У цей день ходили по гостях і випікали перший святковий млинець. Його, звичайно, віддавали біднякам - за помин душ покійних. Також у центрі села або міста встановлювали опудало з соломи в жіночій сукні, яке стояло до закінчення Масляної.
Вівторок - загравання або, по-простому, сватання: в цей день влаштовували оглядини, щоб після Великодня зіграти весілля. Молодь знайомилася на Масляному тижні з далекосяжними цілями.
Середа - ласунка. У масляну середу мати дружини пече млинці і пригощає ними зятя. Вважається, що чим багатший її стіл, тим більше теща благоволить до чоловіка своєї дочки. Четвер - гуляння. Починалася Широка Масляна: влаштовували хороводи, співали пісні, каталися з гірок, стрибали через багаття, влаштовували кулачні бої і танці.
П'ятниця - тещині вечірки. У цей день мати приходила на млинці в сім'ю заміжньої дочки з родичами і подругами. Зять мав продемонструвати свою прихильність до тещі.
Субота - посиденьки зовиці. У передостанній день Масляного тижня молоді невістки запрошували до себе в гості родичів чоловіка, в першу чергу, зовиць.
Неділя - проводи. Починалася підготовка до Великого посту. У цей день просили вибачення у близьких, поминали померлих. Всю їжу доїдали, а ту, що залишалася, - спалювали. Ретельно мили посуд, а потім йшли в лазню.
Завершувало свято урочисте спалення опудала Масляної, а попіл, що залишився від нього, розвіювали над полями, щоб прийдешній рік був урожайним. Таким чином проганяли зиму і вітали весну. Разом із зимою символічно згорало все старе і застаріле, наставав час змін та оновлення.
Читайте також: