1. Новини Закарпаття
  2. >
  3. Вся область
  4. > >

Їх звичаї для нас здаються незвичними: Виноградівчанка розповіла про життя в Іспанії (ФОТО)

13.02.2024 20:25 0 Без кордонів
 

Закарпатці здався досить дивним тамтешній менталітет, та деякі факти з їх життя, які для нас не звичні.

Закарпатці звикли їздити на заробітки у країни Європи. Тож зустріти десь далеко поза межами нашого краю когось із земляків нескладно. Так, зокрема, вважає Наталія Баньої. Раніше вона жила у Виноградові, але вже більше 10 років, як перебралася до Іспанії.

Тамтешнє життя і менталітет людей спочатку молода жінка вважала досить дивними, але згодом звикла і навіть «пустила корені», створивши родину та здобувши відповідну освіту у сфері туризму та рекреації.

Тож що Наталку вразило найбільше? Які ціни в Іспанії, скільки можна заробити за місяць, які звичаї для нас здаються найбільш незвичними? Про це вона розповіла «Карпатському об’єктиву».

Дешеві продукти та дорогий Інтернет

Наталія Баньої на Закарпатті працювала медсестрою, але зарплата була невисокою, тож подалася світ за очі шукати кращої долі. І таки знайшла – аж у Іспанії.

«Я доглядала за старенькою бабусею. Одночасно вчила мову, освоювалася. Мене взяли легко, бо я професійна медсестра, а літній жінці, яка постійно хворіла, потрібно було забезпечити особливий догляд, часом і надавати невідкладну медичну допомогу. Мені платили спочатку 1000, а пізніше 1800 євро на місяць. Це – непогані гроші, але молодій дівчині знаходитися постійно в одній компанії з людиною похилого віку не дуже весело. Тож коли ця бабуся померла, я влаштувалася у барі офіціанткою. Заробляла у рази менше – всього 1500 євро. Але при цьому могла постійно знаходитися в оточенні молоді, позитивних, усміхнених життєрадісних людей. Загалом іспанці уміють насолоджуватися кожною миттю і не думати про завтрашній день. Вони дійсно емоційні, але дуже відкриті, з ними не буває нудно і вони настільки балакучі, що розговорять навіть мертвого», – зізнається закарпатка.

Зі своїм чоловіком Наталія познайомила в кафе, у якому працювала.

«Альберто був моїм постійним клієнтом. Він змінив докорінно моє життя. Сам на той час працював у сфері туризму, тож спонукав і мене до того, щоб пішла вчитись. Згодом ми одружилися і відкрили власну агенцію. Загалом середня заробітна плата у Іспанії до 2 тисяч євро. Наші можуть розраховувати, поки не знають мови, десь на 800-1000. Будівельники можуть мати й до 10 тисяч. Наші чоловіки найчастіше саме працюють на таких роботах, або ж садівниками. А от жінки – або покоївками, або на овочевих плантаціях, або ж в обслуговуючій сфері», – наголосила Наталія Баньої.

Що ж стосується витрат, то вони, за словами нашої землячки, є помірними.

«Скажімо, оренда житла коштує в межах 500 євро. На продукти на двох потрібно витрати десь 300 євро. Комунальні платежі – 70-150 євро, а от зв’язок та Інтернет дорого – до 60 євро на місяць. Проїзд або заправка власного авто обходиться у 50-60 євро», – запевнила вона.

Загалом вартість харчування у Іспанії жінка називає низькою.

«Іспанці вважають, що їсти потрібно у кафе та ресторанах. Тут існує думка, що снідають вдома лише жебраки. Тож ранкове смачне задоволення може коштувати 5-10 євро, а от вечірнє – 15-30. Особисто я на продукти для себе, сина та чоловіка на тиждень витрачаю не більше 60-70 євро. Скажімо, кілограм рису коштує 1,50, сиру – 11, м’яса – 6-10, ковбаси – 14, макаронів – 0,80, помідорів – 2, огірків – 1,80, картоплі – 1,20 євро. Літр молока – 0,7 – 1,5, олії – 4,40 євро, 12 яєць – 2,20, буханця хліба – до 1 євро. Продукти багато хто купує на ринках, а не в магазинах. Там панує завжди особлива атмосфера… А от якщо дитина відвідує садок, то потрібно заплатити від 250 до 550 євро. Одяг – досить дорогий. Одні джинси можуть котувати більше 70 євро. Але ми знаємо дешеві бутики і отоварюємося там!», – переконує Наталія.

У дитини по два прізвища і по декілька імен

Загалом звикнути до нового життя та менталітету іспанців закарпатці було непросто.

«Тут, якщо дитина капризує, кричить, батьки запросто можуть її просто залишити посеред дороги. За це їх не покарають, а малюка можуть привести додому абсолютно чужі люди. Крім того, усі дуже амбіційні, розмовляючи, розмахують руками, жестикулюють, торкаються співбесідника, усе відбувається на підвищених тонах, але дружньо, невимушено, якось природно. Але якщо щось пішло не так, можуть побити. І за це ніхто не засудить, бо з’ясовують стосунки кулаками іспанці часто. Чоловіки дуже ревниві, можуть влаштовувати сцени у людних місцях, але жінки теж за словом у кишеню не лізуть, уміють дати гідну відсіч. Спочатку мене це все насторожувало, але тепер і сама стала такою!», – каже колишня виноградівчанка.

Цікаво, що в Іспанії після заміжжя жінки не беруть прізвищ чоловіків, а діти мають багато імен.

«Іспанцям важко зрозуміти, як то в Україні жінка може взяти прізвище чоловіка, який їй не є генетично родичем… адже носіями імен та прізвищ є виключно батьки. Дитину можна записати або на прізвище матері, або батька, або дати їй подвійне прізвище. Більшість саме так і роблять. Імен тут також у людей по два-три, але може бути й більше. Наприклад, усі ми чули про художника Пабло Пікассо. Але мало хто знає, що його повне ім’я звучить так: Пабло Дієго Хосе Франсіско де Паула Хуан Непомусено Марія де лос Ремедіос Сіпріано де ла Сантісіма Тринідад Мартір Патрісіо Руїс і Пікассо. Для іспанців це – норма. Тут вірять, що чим більше у людини імен, тим більше янголів її охороняє. У мого сина Дієґо аж 8 імен», – переконує Наталія Баньої.

Як наголошує наша землячка, її спочатку дуже дивувало, чому в іспанських містах діти гуляють настільки допізна, однак потім вона зрозуміла, у чому справа.

«Тут життя розпочинається увечері. Опівночі можуть 8-річні хлопчики ганяти м’яча. Освітлення тут, варто наголосити, дуже якісне і о темній порі видно, як вдень. Згодом мені пояснили, що оскільки вдень дуже спекотно, батьки випускають малечу гуляти тільки тоді, коли починає сутеніти і спека спадає», – запевнила вона.

Жінка додає, що в Іспанії, як і на Закарпатті, дуже люблять ласувати шинкою.

«Тут більшість людей є любителями шовдарів, тільки він називається хамоном і має трохи інший смак. Чорних свиней іспанці свиней годують жолудями, аби м’ясо було особливим. Загалом готувати тутешні жінки вміють дуже смачно, а ситно поїсти обожнюють усі. Іспанська кухня дуже багата на морепродукти, оливки, овочі та фрукти. Розмаїття страв велике, усі вони апетитні та досить калорійні. Скажімо, мігас – поживний сніданок із залишків їжі: черствого хліба, ковбаси та овочів. Готується швидко і просто, а їсти хочеться хоч скільки. Замість нашого бограчу – тут гаспочо. Це – крем-суп із помідорів, огірків, перцю, цибулі, часнику та оливкової олії. Я його одразу полюбила і залюбки готую!», – стверджує Наталія Баньої.

Що ж стосується кориди, якою славиться Іспанія, то як заявляє закарпатка, у багатьох куточках держави, завдяки еколактивістам, наразі вона під забороною. Щодо неприємних моментів, то виділяє вона лише один – екологічний, бо, на її думку, з захистом довкілля від шкідливих впливів у цій туристичній країні не все так гладко…

«Тут багато лісистої місцевості, але природа зовсім не схожа на закарпатську. Як не звучало б це дивно, але не всюди чисто, хоча існує культура сортування сміття. До стану довкілля населення ставиться відповідально, але в містах не завжди можуть вчасно позамітати, а туристи полюбляють смітити. Пляжі прибирають ретельно, рослинність не спалюють. Утім є проблема забруднення повітря, знеліснення та дефіциту питної води в деяких регіонах. Але ці питання, на жаль, більше хвилюють простих людей, ніж політиків. Так само, як і у нас!», – запевнила вона.

Загалом до нового життя Наталія Баньої вже звикла і вважає, що обжилася. Вдома у батьків буває не надто часто, але зізнається, що дуже нудьгує за рідним краєм.

Автор: Марина Алдон

Читайте також: Знайшла прихисток на Виноградівщині: неймовірні шедеври створює переселенка з Харкова (ФОТО)

Хочете бути в курсі найактуальніших подій з регіону і не тільки? Підписуйтесь на Telegram канал «Голос Карпат» і щодня першими отримуйте свіжу інформацію!