Визначились абсолютні чемпіони Першої ліги Закарпаття з футболу.

Услід за суперкубковими баталіями Середнє приймало матчі за звання абсолютного чемпіона першості Закарпаття.

«Естафету» передано відмінно! Це, зокрема, засвідчив матч юнаків між «Нижнім Коропцем» і «Говерлою» (Ясіня), переможцями відповідно Західної та Східної зон.

Обидва суперники продемонстрували зрілий юнацький футбол із погляду реалізації тактичної задумки тренерів, індивідуальних умінь та бажання здолати суперника. Можливо, гравці обох команд і не створили велику кількість стовідсоткових моментів, але те, що подарували глядачам видовищну гру, – факт.

Десь епізодами в центрі поля пробували домінувати представники Мукачівщини, десь фрагментами настирливішим в атаці був колектив із Рахівщини, та в цілому обидва претенденти на звання найкращого діяли по-спортивному, намагалися використати свої сильні сторони та нейтралізувати такі ж у візаві. А в підсумку ясінянці продемонстрували свій гуцульський характер і зуміли, на відміну від суперника, створені моменти втілити в гол. Це сталося в другому таймі, коли навісом у штрафну суперника хутко скористався Олександр Гринчишин. Отож мінімальна перемога «Говерли», яка до виграшу «золотого матчу» у зоні додала ще й вікторію в зустрічі за звання абсолютного чемпіона першості області.

Водночас іще раз слід подякувати гравцям і тренерам обох команд. Матч справді був цікавим та важкопередбачуваним за результатом.

Кращими футболістами цього двобою визнали Станіслав Тимко («Н.Коропець») та Олександра Гринчишина («Говерла»).

Почин із видовищного футболу після юнаків продемонстрували й першолігівські дорослі. Утретє у фінальному матчі за звання абсолютного чемпіона зійшлися «Колос» (Іванівці) та «Тячів». Обидві команди по разу вже вигравали, і ось тепер хтось мав перемогти вдруге.

Суперники продемонстрували зрілу першолігівську гру – швидкісну, атакувальну, із намаганням домінувати на кожному клаптику поля… А такий футбол не може не подобатися вболівальникам. До речі, вони палко підтримували свої команди: із «пищалками», барабанами, радісними вигуками. Особливо колоритною була мегагрупа підтримки в «Колоса». І як було додатково приємно спостерігати, коли фани Мукачівщини не тільки палко підбадьорували «своїх», а й вітали суперників, коли їм вручали нагороди за чемпіонство в Східній зоні. Оце разом усе й те, що творить футбольну виставу по-справжньому святковою. Та повернімося безпосередньо до неї…

Претенденти на чемпіонство добре знали один одного, тому довго не розкачувалися й почали діяти на зустрічних курсах. І до перерви колективу з Іванівців таки вдалося відкрити рахунок. Притому це сталося після того, як тячівці теж безперестанку шукали свого спортивного щастя біля воріт «західняків». Та не забиваєш ти – забивають тобі. І в колосівців постарався Михайло Лозинець.

Після перерви тячівці вийшли ще агресивнішими в нападі, адже розуміли: після 0:1 тим паче потрібно забивати. Та знову: спочатку атака то на одні ворота, то на інші. Зрештою, у тячівців у воротарську площу візаві увірвався Дмитро Антошин. Випередив захисників суперника й хоч пробивав із певного кута, проте холоднокровно відправив у дальній повз «кіпера» – 1:1.

У золотоосінньому прохолодному середнянському повітрі запахло післяматчевими пенальті. Та цей інтригувальний згусток дуже швидко, мов вітер хмари, розігнали футболісти з Іванівців. Спочатку Михайло Ковач вивів свою команду вперед, а в компенсований арбітром час той же Лозинець дублем остаточно зняв питання переможця. Красива гра двох хороших суперників із перемогою «Колоса»!