«Минай» зіграв з «Колосом»: відомі результати матчу.

Футбольний матч зіграли на ужгородському стадіоні «Авангард».

Сьогодні, 4 квітня, на ужгородському стадіоні «Авангард» відбувся поєдинок 20-го туру Прем’єр-ліги України з футболу між «Минаєм» та ковалівським «Колосом».

Ми видали класний другий тайм, мали хорошу кількість моментів, але забити нам не вдалося. У підсумку – друга поспіль нульова нічия. І враховуючи, що здобута вона з потужним суперником, цей результат можна вважати позитивним.

Микола Цимбал особливо не став кардинально міняти склад і схему на такий важливий поєдинок у порівнянні з минулими матчами. В обороні - 4 захисників (Матіч і Лопирьонок центрбеки, Саків і Маємбе на фланзі), в атаці Шиндер, якому допомагали Кожанов, Нурієв та Пиняшко. Єдина новація – відразу два опорника: Петрусенко та Ткачук. Плюс нарешті вперше в році зіграв Саків, який відновився від травми, яку отримав у міжсезоння.

Звісно, з таким суперником «минайці» в першому таймі не поспішали в атаку і вирішили зіграти від оборони. Очевидно «Колос» був готовим до такого сценарію і з перших хвилин не поспішав навалюватися на ворота Поповича, проте вміло руйнував наші швидкі виходи з оборони.

А коли наші атаки не виходили, то вони будували свої. Вони розхитували нашу оборону і моменти у них зявлялися. Але якщо після удару Лисенка головою у штрафній нас врятувала стійка, то далі рятував «минайців» Попович. Тільки в першому таймі у нього було 2 класних сейви – заблокував удар у ближній кут і вчасно вийшов з воріт і не дав забити Лисенку. Зіграв він сьогодні по-капітанськи.

Загалом перша половина гри запам’яталася великою кількістю боротьби в центрі поля. Наша команда боролася за кожен м’яч, кожен підбір, проте і «Колос» не збирався поступатися. Що стосується наших дій в атаці, то було декілька підходів до чужої штрафної, але вивести когось з «минайців» на удар нам не вдавалося. В діях гравців відчувалася нервозність та поспіх.

Все змінилося після перерви. Тренерському штабу вдалося заспокоїти гравців та вселити їм впевненість. І це практично змінило всю гру. «Минай» видав ледь не кращий тайм в цьому році. На жаль, забити не вдалося, хоч моментів було вдосталь.

Спочатку Кожанову вдалося продертися правим флангом – кращого продовження атаки він не знайшов, тому пробив звідти – трохи вище. Далі заробили стандарт у карного майданчика гостей – Саків пробивав зі своєї вбивчої лівої, але попав у стінку.

Через 6 хвилин після подачі кутового головою пробивав Нурієв – потягнув воротар. Ще через хвилин 8 мав ще один момент – трохи мимо. За мить вже Лопирьонок з кутового пробивав дальнім – зовсім трішки не вистачило аби м’яч залетів у дальню дев’ятку.

Той же Лопирьонок мав вбивчий момент ще через 7 хвилин - завершував подачу зі штрафного на ближній штанзі, але не дотягнувся до м’яча. Він же за декілька миттєвостей класним пасом з оборони вивів Нурієва на ударну позицію – знову не точно.

В останні 10 хвилин мали ще дві нагоди. Угочукву першим же дотиком після виходу на заміну добивав після скидки з виграної верхової дуелі Мілевським у ворота, але не влучив у площину. А на останній хвилині знову не забив Нурієв...

І це при тому, що у своїх воріт наша команда не дозволила «Колосу» майже нічого. Тим не менше, за цю нічию варто подякувати команді, адже суперник навіть за штурму власних воріт залишався надто небезпечним.

У підсумку друга гра на 0 і друге поспіль очко. Яке точно не буде зайвим в цьому чемпіонаті. Наступний тур ми проведемо у Львові через тиждень, де зіграємо з «Рухом».