Метровий сніг й лютий мороз до 30 й більше градусів: арктичний холод в Україні й минулі зими.

Арктичний холод у грудні та січні був більш відчутним в регіонах в минулі роки.

У минулі роки дідусі та бабусі пригадують зими, коли із хати не можна було вийти. Сьогодні ж таку погоду узимку побачиш доволі рідко, та й то десь у горах. В низинах в останні роки що у грудні що в січні спостерігають істотно м'які зими, коли усе квітне, а люди збирають гриби. Якраз таким, не надто зимовим торік був грудень. Відзначмо, на новий рік 2024-го у населених пунктах, замість товщі зі снігу й очікуваних "мінусів", рясно лив дощ. Струмки із водою текли у обійстях й на вулицях. У результаті негоди почала різко підніматись вода в місцевих річках. В обласному гідрометцентрі попереджали краян про імовірне підтоплення автодоріг й сільгоспугідь.

Січень припас "морозних сюрпризів"

Та от у січні 2024-го зима уже дещо вступає в свої права. У горах 9 січня, на горі Піп Іван-Чорногірський, було зафіксовано дійсно собачий холод. Тут врізало -23 градуси цельсія. І хоча рятувальники й застерігали охочих піднятись в таку погоду на закарпатську вершину, а, все ж, екстремалів ніщо не спиняло. Так от відчайдушний підйом на вершину у цей самий мороз було здійснено екстремалкою. Дівчина вийшла на гору у легкій червоній сукні та ще й босоніж. Виявляється, що такі жертви було пройдено задля контенту.

В низинах у січні погода також здивувала морозом. На Перечинщині, під Полониною Руною, врізало - 6 градусів цельсія. А в туристичних Лікіцарах пізніше зафіксували мінус 10 градусів морозу. А взагалі то, в регіоні цього січня прогнозували температуру до -14 градусів Цельсія.

І все ж, у минулому очевидці затямили такі морози, які сучасникам і не снились. Розповідають, що сніг узимку сягав понад метра. Із хат не можна було вийти до того часу, поки господарі не дали раду велитенському насипу кучугур на подвір'ях. Подеколи сніг піднімався до рівня вікон в будинках. Засипані товщею снігу були і стріхи, що ледь визирали з-під білих "зимових шапок".

Читайте також: Мобілізація міняє формат: військовозобов'язаним закарпатцям слід готуватись до жорсткіших "сюрпризів"

"Ой були і сніги і морози в період мого ще дитинства. У хаті в гордовах замерзала капуста", - розповідає Марія Белей з Перечинщини.

"Тато мусів рубати сокирою ту капусту у діжці, тоді розтоплювали над пецом (дровяній грубці), а так вже варили чи борщ, чи якусь іншу страву", - каже Марія Михайлівна.

"Сніг був такий, що лопати ламались, поверх метра знало насипати в дворі, сягало до вікон. Стріхи також були всипані шаром снігу, треба було постійно згрібати", - пригадує жінка.

"Сьогодні не має тих зим, що колись. Рідко доходить до -10 останнім часом, хоч в горах не без морозів. Та то у горах, в низинах зараз не такі страшні зими, в садах все цвіте в грудні - січні. А цього року зима взагалі прийшла із дощами", - додає співрозмовниця.

Читайте також: Б'ються в машини, це якась аномалія: "фазанопад" на Закарпатті, водії в шоці (ФОТО)

Наразі в регіоні розпочалась календарна зима. Хоч, звісно, грудень наразі чимось більше подібний до березня й квітня - в низинах цвітуть квіти й дерева. Однак , у горах, температура й пішла дещо на спад. Цього тижня, у Рахівському районі й, зокрема, на Міжгірщині обіцяють -8 градусів Цельсія. І все ж, до серйозних морозів, таки ще далеко й навряд на них варто очікувати у найближчий період. Загалом, українські синоптики прогнозують цьогоріч істотно м'яку погоду узимку.

Відзначмо, зима цього разу прийшла в регіон значно раніше. 18 квітня на горі Піп Іван-Чорногірський випав сніг й температура опустилась до -6 градусів Цельсія.

Читайте також: Хвостатий "монстр" і кошик з дарами: що зустрічали в закарпатських лісах й чого найбільше боялись жінки?

Удруге за рік зима прийшла в область у жовтні, і втретє сніг й мінусову температуру тут фіксували вже в листопаді.

А от цього грудня зима майже безсніжна. Пласти снігу лежать хіба що в гірських районах області, та й то лиш місцями. Як виглядають засніжені села області в грудні ми вже писали у попередній публікації.

"Зими були такими, що вода замерзала у хаті": чим грілись раніше на Закарпатті в люті морози?

Давніше будинки в людей були із солом'яними стріхами, не було газу й електрики. Тож доводилося виживати в суворих умовах.

Те, що зараз уже не модно й багато господарів викидають надвір у свій час рятувало життя.

У минулому, щоб не мерзнутись у сільській хаті потрібно було дотримуватися важливих умов. І найперша із них залежить від того, яким чином збудовано хату, а саме з яких матеріалів.

Читайте також: Полювання закарпатцями вже розпочато: в лісах регіону шукають незвичний лісовий "скарб" - їжу гурманів

Зруб для будівництва заготовляли узимку. Тоді ж у стовбурі дерева знаходиться мінімальна кількість вологи. Після цього матеріал треба було належним чином підготувати до будівництва, зокрема правильно просушити. У процесі будівництва всі щілини обов'язково ізолювалися за допомогою моху чи інших подібних матеріалів. У наш час люди утеплюють стіни будинку вже більш сучасними матеріалами, водночас не рідко ще застосовують і давно вже віддилі методи в ході утеплень приміщень.

Аби в хаті було тепло, задравювали кожну шпарину

Малі вікна та двері у давніх сільських будинках будувались для того, аби повітря краще утримувалось приміщенні. А для підтримання правильної температури повітря в будинку обов'язково були сінці — проміжне приміщення між власне житловим приміщенням та вулицею.

Читайте також: На Закарпатті - масштабна тривога: загроза балістики в усіх областях

Піч для селянина узагалі рятівниця. Якщо сьогодні у багатьох сучасних будинках можна помітити електричні каміни, буржуйки й ряд інших благ цивілізації, багато років тому - глиняна піч рятувала господарів у холодну погоду. Саме піч обігрівала будинок сільського господаря взимку у люті морози. Якщо будинок було правильно побудовано, то навіть за один раз можна протопити так, що всередині буде майже як у лазні… Піч не тільки давала тепло у будинку, завдяки їй селянин готував їжу. Зараз у селах, де не у всіх є блакитне опалення, також люди отоплюють свої будинки з допомогою грубок. Водночас, нинішні печі уже не глини, а майстерно муровані з цегли. Популярністю користуються й досі ошатні муровані "кальги".

Читайте також: Низькі температури й світловий "Армагедон": закарпатці почали готуватись до найгірших сценаріїв

Що стосується додаткових джерел утеплень раніше, то природнім матеріалом був також сніг. Протягом зимового періоду його не виносили із обійсть, не прибирали з доріжок. Замість цього його накопичували вздовж стін, до рівня вікон. Таким чином, кучугури слугували природною теплоізоляцією, таким собі термопоясом, яким на сьогодні обкладають стіни будинку знадвору за допомогою пінопласту.

Мороз до -32 градусів: люті зими у різних районах області, про які пам'ятають ще очевидці

При сильних морозах мінімальна температура повітря в області може знизитися до 28—32º нижче нуля. 32,5º морозу було зафіксовано в січні 1954 року в Берегові, а в Нижніх Воротах — 31,6º.

Читайте також: Семибальний землетрус над Закарпаттям й нова загроза: що довелось пережити місцевим жителям?

За останні роки найхолоднішим був весь січень 1987 року, коли панували люті морози (температури повітря знижувались до мінус 30,7º у Великому Березному, а в Міжгір’ї – до -28,7º. Цікаво, що починаючи з 2007-го, січень щороку стає теплішим за норму на 2—3°. А той же 2007-й взагалі був аномальним і запам’ятався ще й нетиповими для цього часу грозами.

При відлигах, які часто бувають в січні, температура повітря може підвищитись до 12—15º тепла. Ось і зовсім недавно (9 січня 2010 року) в Берегові було зафіксовано температурну аномалію — 15° тепла. Це був рекорд — така висока температура повітря в січні жодного разу не фіксувалась за всі роки спостережень в області (68 років). А в 1988-му відлига тривала майже весь січень, і максимальні температури при цьому були 8—10º тепла. В такі теплі зими розквітають підсніжники на південних схилах гір.