"Змії атакують жителів Закарпаття": як в регіоні рятуються від нашестя гадів - "анаконд"?.

На Закарпатті розповідають про нашестя лускатих в садах й на подвір'ях.

Від початку весни закарпатці повідомляють, що до їхніх подвір'їв усе частіше пов'зуть плазуни чималих розмірів. Останнім часом, за словами людей, поряд з будинками (і не тільки поблизу лісу, але й в містах), розвелось надзвичайно багато вужів й полозів. А не рідко на власних городах жителі виявляють отруйних "віпер" (гадюк).

Минулого року жителі регіону так само били на сполох про зміїне нашестя, а у мережі Фейсбук доволі часто краяни виставляли ще й фото із вбитими плазунами, де хизувались, що вбили майже справжнього "монстра" на своєму подвір'ї. Відзначмо, торік двометрових полозів (майже анаконд, хоча й не отруйних), люди виявляли на Перечинщині, Міжгірщині та ряді інших районів у ході сінокісся.

Боячись за безпеку власного чада, господарі часто вбивали "цих анаконд", внесених до Червоної книги, й навіть не замислювались, що ці істоти безпечні для здоров'я й життя людини. Хоч, звісно, як говорять на Закарпатті: " у страху очі великі!" Тож бачачи змія, чи то навіть безногу ящірку - веретільницю (часто плутають зі змією), краяни часто вбивають корисних для саду й безпечних для людини рептилій.

Нагадаємо, на Закарпатті цього разу розповідали, що змій знаходять під килимами, у шафах в будинках, в одязі тощо.

Торік в одному з районів змія налякала газдиню у ванній кімнаті.

Однією з причин нашестя гадів на територіях обійсть закарпатців, як наголошують місцеві жителі, є зарослі травою й чагарниками сільгоспугіддя, в яких і розводиться нечисть. Останнім часом таких земельних угідь дуже багато, люди не косять, бо на селах практично не залишилось худоби.

Читайте також: Закарпатці готуються до небезпеки вже цього вечора: про що попереджають синоптики

Чи слід вбивати усіх плазунів, або як розрізнити "погану" змію від "хорошої"?

На Закарпатті водяться п’ять видів змій, з них лише одна – отруйна, гадюка карпатська. Їх в Україні живе кілька видів: живородна, степова, гадюка Нікольського, Ренарда, носата.

Гадюку можна зустріти на Закарпатті в лісах, на сонячних галявинах та в чагарниках. Впізнати гадюку досить легко. Вона не виростає більше ніж на 70 сантиметрів. Її тіло покрите ромбами, а забарвлення може варіюватись від світло сірого до темно бурого. Особливо уважними слід бути в Карпатських лісах, а також поблизу річок Уж, Латориця, Тиса, поблизу яких найчастіше зустрічають отруйних змій.

За словами завідувача кафедри зоології УжНУ, кандидата біологічних наук Федора Куртяка на території нашого краю справді розповсюджено всього п'ять видів змій. Серед них: полоз, мідянка, вуж звичайний, вуж водяний і гадюка. Небезпеку для людини може становити виключно укус гадюки.

Читайте також: Ціни на полуницю різко зросли до небес: скільки зараз коштує улюблена ягода українців

Ескулапів, або лісовий полоз — Elaphe longissima longissima Laur

Зареєстрований лише в межах Закарпаття і Прикарпаття (наприклад, на горі Плішка поблизу м. Ужгорода, у смт. Великий Березний, с. Мала Уголька, Ділове, Сіль Закарпатської області). Поширення ? 280-860 м над рівнем моря. Розміри досягають 2-х метрової довжини. Здобуті біологами ескулапові полози не перевищували 1,08 м довжини. Добре повзають по гілках і стовбурах дерев, за допомогою чітко виявлених складок по боках тіла. Сховища влаштовують в дуплах. Відкладають приблизно 7-10 яєць розміром до 50 мм. Харчується мишоподібними гризунами, землерийками, птахами, їх пташенятами та яйцями. У шлунку виловленого в Чернівецькій області екземпляра була лісова полівка.

Спина має оливково-буре, жовтувато-кремове, яскраво-коричневе або сіро-коричневе забарвлення. Деякі лусочки мають білі краї, що створює тонкий сітчастий малюнок. Черево — перламутрово-біле, або сіре, у самок часто яєчно-жовте з темними плямами, які іноді зливаються, тоді черево стає чорним. Голова зверху одноколірна без плям, з боків позаду рота розташовані нерізкі білуваті плями, які доходять до потилиці. Нерізко чорна смужка тягнеться також від заднього краю ока до кута рота. Під оком розташована вузька вертикальна пляма.

Ескулапів полоз, або полоз лісовий - одна з найбільших змій України. До речі, саме ця змія зображена на символі медицини та фармації - так званому Келиху Гігеї. Занесений до Червоної книги України (2009).

Читайте також: Закарпатці залишаться без електроенергії на 2-3 години: оприлюднено графік відключень на 12 червня (ГРАФІК)

Мідянка — Coronella austriaca austriaca Laur

Трапляється дуже рідко, найчастіше в Прикарпатті. Мідянка ксерофільний вид, заселяє горбисті місця, покриті дерево-чагарниковою рослинністю. В Українських Карпатах піднімається до 1400 м над рівнем моря. Денна тварина, активність якої зростає залежно від температури повітря і сонячної радіації. Під час переслідування часто приймає загрозливу позу і шипить.

Яйцеживородна. У кінці вересня самка народжує від 2 до 12 малят. Живиться ящірками, веретінницями, пташенятами горобиних, гризунами.

Характерна особливість мідянки, яка дозволяє відрізнити її від інших змій європейської фауни – темна смуга, що проходить від ніздрі через око до кута рота або навіть на боки шиї.

Читайте також: Масштабна пожежа на Закарпатті: 28 вогнеборців приборкували пожежу на АЗС (ФОТО)

Вуж звичайний — Natrix natrix natrix L

Вуж — найпоширеніший в Україні вид вужів, неотруйних змій родини вужевих. Вужі відрізняються від інших змій «жовтими вухами» — яскраво-вираженими мітками на голові, частіше жовтими, але іноді білими і оранжевими. Самиці більші за розміром самців, іноді досягають до 1,5 метрів, але найчастіше розміри не більше метра.

Трапляється у найрізноманітніших місцях, надаючи перевагу вологим біотопам (заплави річкових долин, вологі ліси, чагарникові зарості на болотах). На Закарпатті часто селиться навіть у житлових будівлях. Вертикальне поширення у Карпатах досягає 1600 м над рівнем моря. Іноді в горах трапляються скупчення вужів на занедбаних греблях, під стовбурами гнилих дерев.

На рівнинах самки відкладають яйця в кінці травня – на початку червня. У Закарпатті у кладці налічується 7 ? 18 (в середньому 13) яєць розміром до 25 мм. Максимальна активність ? у першій половині дня, коли вужі полюють. Живляться жабами, дрібними ящірками, рибою, мишовидними гризунами, комахами, черв'яками та іншими безхребетними.

Читайте також: Без документу закарпатці не підуть і до лісу: про що йдеться й чому діють жорсткі вимоги?

Вуж водяний — Natrix tessellata tessellata Laur

Трапляється найчастіше в межах Закарпаття, рідше на Поділлі і Волинському Поліссі. У гори піднімається не вище 500 м, тримаючись долин гірських рік і гірських потоків, які в них впадають. Заселяє місця, де дно рік і ручаїв покрите камінням, а на берегах ростуть чагарники і дерева. На початку травня покидає зимове сховище і мігрує у воду. Відоме свідчення, що у 1946 році у потоці Варпоток поблизу с. Іза Хустського району на протязі 2 км було здобуто 50 водяних вужів. У цей же день мало місце парування, що відбувалось на дні водойм. У серпні найчастіше трапляються на суші. У шлунках виловлених екземплярів виявлена риба, яка ховається під камінням ? гольян, гірська щиповка, бабець-головач, пічкур, марена, головень.

Велика змія, завдовжки до 140 см, зазвичай довжина самців — до 80 см, самиць — до 1 м. Голова плоска, морда загострена. Забарвлення верхньої частини тулуба оливкове різних відтінків, іноді може бути темне, навіть чорне. На спині численні темні плями, розташовані в шаховому порядку або вузькі поперечні смуги. На потилиці зазвичай темна пляма, що має вигляд латинської букви V, напрямлена вістрям до голови. Іноді зустрічаються особини без малюнку. Забарвлення черева жовтувате або червонувате, з чорними прямокутними плямами. Жовтих «вушок» позаду голови, як у звичайного вужа, у водяного немає.

Для людини водяний вуж не становить небезпеки, оскільки не має отрути, не зважаючи на це часто цих змій знищують, приймаючи їх за гадюк, оскільки вони не мають характерних для звичайного вужа вушок, його плями на тілі мають нечіткий стан, а сам вони розташовані у шаховому порядку.

До речі, сучасна українська назва острова «Зміїний» пов'язана з тим, що на острові водилось багато водяних вужів, яких виносило сюди з гирла Дунаю (зокрема, на гілках дерев).

Читайте також: Метеоритне Закарпаття: в якому з районів упав один із найбільших інопланетних уламків і де зберігається?

Гадюка звичайна — Vipera berus berus L

Гадюка — єдина отруйна змія, що зустрічається на Закарпатті. Трапляється скрізь в усіх областях на заході України. Звичайну гадюку можна зустріти в лісовій, лісостеповій зонах та в Карпатах.

Гадюка звичайна відносно невелика в розмірах, довжиною до 75 см. На півночі ареалу зустрічаються екземпляри довжиною до 1 м. Тіло відносно товсте. Самиці зазвичай крупніші за самців. Голова округло-трикутна, чітко відмежована від шиї. Зіниця вертикальна. Кінчик морди заокруглений. Забарвлення тулуба коливається від сірого до коричневого з оливковими та червоно-бурими відтінками, з характерною темною зигзагоподібною лінією вздовж хребта та іксоподібним малюнком на голові.

Зовсім чорна гадюка була виявлена дослідниками на схилах Говерли в криволіссі урочища Брескул. Звичайні гадюки в гірських карпатських районах справді мають однотипне чорне забарвлення без малюнка на спині. Цю варіацію деякі дослідники відносять до. підвиду Vipera berus prester L. Разом з тим трапляються екземпляри з типовим сірим забарвленням і темним малюнком на спині, а також особини з бронзовобрунатним відтінком і малюнком такого ж кольору. Наприклад, у 1969 році в урочищі Щербилово Велико-Бичківського лісокомбінату Закарпатської області виявили гадюк всіх трьох зазначених кольорових варіацій. Тому й не дивно, що гадюку часто плутають з вужем і навпаки.

Слід зазначити, що в травні в субальпійському поясі ще багато снігу і поява гадюк на проталинах свідчить про їх відносну холодолюбність порівняно з іншими видами змій. Ведуть денний та сутінковий спосіб життя. Після зимівлі з’являються вже у квітні.

Молодь з’являється у кінці липня на початку серпня. Живляться мишовидними гризунами, землерийками, ящірками, птахами. Наприклад, у шлунку особини, здобутої в липні 1969 році в урочищі Щербилово с. Кобилецької Поляни Закарпатської області, виявлено дві руді лісові полівки.

Навесні отрута гадюки більш токсична, ніж влітку. Укус гадюки викликає наростаючий біль. За крововиливом розповсюджується затікання. При попаданні отрути в кров загальна реакція може розвиватися одразу або через деякий час — півгодини, годину. Найчастіше це відбувається через 15-20 хвилин. З'являється млявість, головний біль, нудота, інколи блювання, пришвидшений пульс, паморочиться голова. Але попри те, що отрута гадюки досить сильна, летальні випадки трапляються вкрай рідко.

Слід пам'ятати: за останні 50 років смертельних випадків від укусу плазунів на Закарпатті не зафіксовано. Звісно, іноді у ЗМІ публікується зовсім інша інформація, але офіційного підтвердження цьому немає.

Найбільш небезпечним є отрута гадюки для маленьких дітей. Найбільш резонансним став випадок, коли від укусу плазуна у 2018 році померла 4-річна дівчинка зі Львова. Маленьку Олю швидкою зі Сколівської райлікарні привезли в обласний центр посеред ночі. Стан дівчинки був важкий. Родина постраждалих відпочивала у Карпатах. Коли у лісі дорослі розставляли намет, гадюка вкусила дівчинку у праву ступню. Сироватку дитині не вводили ані в райлікарні, ані в обласній, бо її просто немає в Україні.

Читайте також: Справжня екзотика у садах закарпатців: неймовірні істоти розгулюють біля обійсть (ФОТОФАКТ)

Перша домедична допомога при укусі змії

У разі укусу намагайтесь якнайшвидше потрапити до лікаря. Не панікуйте і пам’ятайте, що навіть без медичного лікування укус гадюки надзвичайно рідко призводить до смерті.
Якщо транспортування до лікарні потребує певного часу, надайте домедичну допомогу постраждалому.
Зберігайте спокій та менше рухайтесь. Знерухомте постраждалу кінцівку.
Пийте багато води.
На місце укусу накладіть стерильну пов’язку з антисептиком.
Зніміть з ураженої кінцівки весь одяг, прикраси чи взуття.
За можливості прийміть ліки від алергії.
При транспортуванні покладіть уражену кінцівку на підвищення.
За можливості прикладіть до рани лід, обгорнутий у тканину.
НЕ ВИСМОКТУЙТЕ ОТРУТУ!
Не накладайте джгут.
Не припікайте рану.
Не вживайте алкоголь.

Пам’ятайте, в найтяжчих випадках наслідки укусу змії проявляються через 15-30 хвилин: запаморочення, нудота, блювота, діарея, підвищене потовиділення, тахікардія, втрата свідомості, набряк тканин та запалення лімфатичних вузлів.

Отрута гадюки справляє гемолітичну дію (викликає руйнування червоних кров’яних тілець крові) на людський організм. Після укусу на ураженому місці спостерігається болючий набряк із множинними дрібними крововиливами — геморагіями.

Залишайтеся обережними та дотримуйтесь безпечних правил у взаємодії з природою.

Читайте також: Страшна негода на Закарпатті: у жителів області підтоплені двори та підвали (ФОТО)

Хочете бути в курсі найактуальніших подій з регіону і не тільки? Підписуйтесь на «Голос Карпат» у Telegram, або Viber і щодня першими отримуйте свіжу інформацію!