1. Головна
  2. >
  3. Суспільство

Метеоритне Закарпаття: в якому з районів упав один із найбільших інопланетних уламків і де зберігається?

9222
Суспільство Закарпаття

В одному з районів області приземлився найбільший метеорит у Європі.

Метеоритне Закарпаття: в якому з районів упав один із найбільших інопланетних уламків і де зберігається?

Сьогодні 158-а річниця з дня падіння найбільшого на Європейському континенті метеорита - метеорит Княгиня, 9.06.1866 рік. Про це пише в мережі Фейсбук туризмознавець Федір Шандор.

Але чи знають місцеві жителі і туристи, в якому з районів, а точніше - урочищ в минулому, зафіксували вражаючий астрономічний феномен, який покликав у подорож до найзахіднішого регіону країни ще й  відомого у світі фантаста Жуль Верна? 

Найбільший у Європі метеорит мав щастя впасти на територію сучасної України, а тоді це була Австро-Угорщина, йшов 1866 рік поблизу сіл Княгиня та Соль.

На території України зареєстровано падіння 43 метеоритів – залізних і кам`яних. Серед українських зразків переважають кам'яні метеорити — 39 екземплярів. Знайдено також 4 залізні.

Найбільший з них, що дістав величну назву "Княгиня" (Синоніми: (Кnyahinya); (Csillagfalva); (Knahyna); (Nagy-Bereszna) Княгиня, Закарпатська області), приземлився у 9 червня 1866 році в Закарпатті, о 17.00.

Місце падіння – широта: 48o54.000 N, довгота: 22o24.000 E

Після його падіння було зібрано близько тисячі частин загальною масою майже у півтонни кілограмів, які розійшлися по багатьох, головним чином, зарубіжних музеях, - йдеться у дописі Федора Шандора.

Найбільша частина (біля 286 кг.) метеориту було знайдено в урочищі «Чорні млаки». Головна маса збергіється у Віденському музеї природничої історії.

До урочища Чорні млаки можна йти двома маршрутами – з с. Княгиня, або з с. Стужиця. Останній трохи коротший – всього 5 км пішки в один бік.

Біля мосту у с. Стужиці – початок маршруту. Далі слід йти уздовж річки Стужичанки в урочище Підзвоний, дорогою через поле до лісу. На узліссі можна зробити привал, випивши мінеральної води (біля джерела обладнане місце для відпочинку).

За джерелом стежка ухиляється вправо і веде до урочища Папоротні. Довкола – віковічні букові ліси, також ростуть явори, ясені, білі ялиці, смереки. Урочищем треба пройти близько 1.5 км до ще одного джерела. За ним вправо стежка веде до урочища Чорні млаки. Відповідно до погодних умов та фізичної підготовки, прогулянка зі Стужиці до Чорних млак може тривати від 3 до 5 годин. Загальна протяжність маршруту складає близько 10 км.

З села Княгиня до місця падіння метеориту йти близько 8 км. Стежка до урочища Чорні млаки йде повз карстові печери на схилах масиву Стінка, а тутешні буково-яворові праліси є одним з природних багатств не тільки Закарпаття, але і всієї країни!

Отже, одразу за селом Княгиня, зверніть наліво – маршрут маркований, шукайте сині позначки на деревах. Стежка йде в гору, пролягаючи полями, з яких добре видно хребет Стінку і г. Княгиниця. За узліссям перед поворотом у буковий ліс є джерело.

Читайте також: На Закарпатті перетин кордону стане складнішим: що зміниться з 10 червня 

До Чорних млак через ліс

До Чорних млак дорога підіймається буковим лісом, повним затінку. В урочищі лісовою стежкою перейдіть на поляну, тут також є джерело і можна набрати смачної води. Звідси рухайтесь на північний схід, притримуючись маркованої синіми позначками стежки. Стежка блукатиме лісом, галявинами, йтиме повз мальовничі скельні масиви.

Після урочища Прислупець та дороги у грабово-березовому лісі, відкриється чудовий краєвид на хребет г. Явірник, а також г. Домашинський верх. У пору цвітіння тут, уздовж стежки, можна побачити квіти-дзвоники, гвоздику дельтовидну, вузьколистий іван-чай та інші прикметні рослини. Загальна протяжність маршруту складає близько 14 км. Це чудовий варіант для одноденної прогулянки, що триватиме від 4 до 7 годин, залежно від вашої фізичної підготовки та погодних умов.

Читайте також: У додатку "Резерв+" з'явиться новий сервіс для обмежено придатних: що чекає на чоловіків 

Довідка: 

9 червня 1866 року о 16 годині 5 хвилин за місцевим часом, поблизу села Княгиня, відбулася надзвичайно цікава подія – падіння найбільшого у Європі метеориту. Події розгортались між хребтами Стінка та Явірник.

Метеорит з’явився вогняною кулею над містом Липтовський Мікулаш, пролетів у східному напрямку над словацькими містами Шаріш, Земплін, Пряшів (Словаччина) і, подолавши відстань більше 200 км, розірвався біля села Княгиня на висоті 40 км.

На великій території пройшов справжній «кам’яний дощ». Каміння в основному знаходили на полях, дорогах, вулицях сіл Княгиня, Стужиця (Україна), Збой (Словаччина). Але більша частина упала в ліс, де не була знайдена. Чисельність каміння була дуже велика. В перші дні місцевим населенням було знайдено понад 60 каменів. Загалом впало 1200 каменів. Найбільший уламок був знайдений на схилі гори Стінка, в урочищі «Чорні Млаки».

Цей метеорит, за переказами свідків подій, був знайдений селянином Василем Кривяником. Щороку він косив траву на поляні в урочищі «Чорні Млаки». Через декілька днів після падіння метеориту він вийшов на сінокіс і побачив на луці яму, якої раніше не було. Розкопавши грунт на цьому місці глибше 2 метрів, він виявив великий уламок метеорита вагою 279 кг 766 г. При падінні він розколовся на два куски вагою 141 кг 833 г та 137 кг 933 г. в свою чергу, від останнього відколовся ще один, менший, вагою в 2 кг 350 г.

Про знахідку довідався лісничий з Великого Березного Антон Покорний, який, за його словами, за пару волів купив цей уламок у Василя Крив’яника, і перепродав Імператорському музею у Відні, де метеорит знаходиться по цей день.

Для дослідження цього явища адміністрацією Ужанського комітату 2 липня 1866 року було створено спеціальну комісію, з метою зібрати та вивчити осколки метеориту. Через 10 днів, 12 липня 1866 року, на місце падіння метеориту приїхала наукова експедиція з Відня та Будапешта, яка провела детальне обстеження на території розміром 2 х 0,75 милі. За результатами експедиції були знайдені ще 72 уламки загальною вагою 100,5 фунтів (приблизно 46,7 кг).

Пошуки уламків продовжувались і станом на 24 вересня 1866 року їх було знайдено загальною вагою на 850,5 фунтів (385,8 кг).

За даними Віденьського історико-природничого музею. Загальна маса усіх уламків метеориту становить 500 кг. Уламки Княгинянського метеориту зберігаються в історичних та природничих музеях 115 міст світу.

Маршрут: м. Ужгород → смт. Великий Березний → с.Сіль → с.Княгиня → урочище «Чорні Млаки» (за вказівниками).

Відстань з м.Ужгород – урочище «Чорні Млаки» – 60 км.

Читайте також: Як отримати відстрочку від мобілізації: адвокатка розкрила важливі деталі подання документів 

В погоні за метеоритом: фантастична подія у свій час надихнула світового фантаста

Зацікавлений фактами про найбільший метеорит в Європі, на місці його падіння в 1892 році побував і сам Жюль Верн. Уже згодом, вибухову подію, автор-фантаст описав у черговому романі «В погоні за метеоритом». Який приніс Верну неабияку славу.

Природа Закарпаття мала відбиток і в іншому романі Жуля Верна «Замок у Карпатах». Підтвердженням цього є інформаційний плакат у Невицькому замку Ужгородського району.

Фантастичний роман жахів є географічним й етнографічним відлунням подій у Карпатах, описаних автором у 80 роках. Історично-романтичний колорит реальних суспільних подій в деяких країнах Європи доповнюються науково-фантастичними передбаченнями автора.

Дуже цікаво дізнатись про те, як для населення Карпат у XIX столітті здавалося чудом, містикою, «нечистою силою» те, що нині відоме в найвіддаленіших куточках планети як «побутова техніка»…

Перебуваючи у Карпатах Жуль Верн укотре висловлював неабияке зачарування довколишньою природою, втілюючи у неї власні фантазії неймовірних шедеврів.

Читайте також: Полуниця та черешня різко змінились в ціні: скільки коштують улюблені ягоди 

Княгинський метеорит не єдиний, що приземлився на території області

У 2001 році в районі Турянщини, а саме в селі Тур'я-Ремета, зафіксовано ще один космічний об'єкт. Чимало місцевих жителів стали свідками яскравого спалаху й потужного свисту над Полониною Руною. Падіння метеориту  зафіксували астрономи Словаччини. Загадковий болід назвали EN171101. Його віднесли до вуглистих хондритів – дуже розсипчастого матеріалу, який під час вибуху міг просто розсіятись в атмосфері.

На пошуки боліда у свій час відправлялись аж шість експедицій із Києва. Приїздили навіть вчені з Кавказу. Також власні пошуки тривалий час в межах населеного пункту вели й такзвані "чорні археологи". Пошуки виявились марними, адже уламків так й не знайшли жодна із експедицій.

Читайте також: Без документу закарпатці не підуть і до лісу: про що йдеться й чому діють жорсткі вимоги? 

Хочете бути в курсі найактуальніших подій з регіону і не тільки? Підписуйтесь на «Голос Карпат» у Telegram, або Viber і щодня першими отримуйте свіжу інформацію!

Читайте також:

Поділитись:
Facebook
Twitter(X)
Whatsapp
Telegram
Viber