Їх "золото" заллють бетоном: який заробіток можуть втратити закарпатські родини й чого бояться?.

У регіоні бояться втратити заробіток на цінному "чорному золоті".

Йдеться про Перечинщину й заробіток місцевих жителів на одній з популярних сезонних ягід. На Закарпатті її називають "чорним золотом".

Чорниця - яфина (місцевим діалектом) і дійсно славиться популярністю серед всього розмаїття ягід на ринку Європи. Для закарпатця ж ця ягода - не лише годувальниця, а й рятівниця у фінансовому плані.

Щороку, в сезон збору яфини місцеві родини, підзаробляють на цій унікальній гірській вітамінці. У великих масштабах заготовляють ягоду на гірських полонинах. Сезон заготівлі "чорного золота" починається традиційно з кінця червня початку липня й триває до першого осіннього місяця. Відтак, на чорничних вершинах вже достигає не менш смачна й цінна ягода - брусниця (червоного кольору).

Цьогоріч сезон чорниць розпочався у регіоні врази раніше аніж торік. Достиганню чорничних плантацій сприяла істотно тепла погода. З кінця лютого, відзначмо, на закарпатських базарах з'явились перші тепличні ягоди. Відтак, в регіоні почали торгувати черешнями, вишнями, лісовою суницею, садовою малиною тощо. Наразі першу яфину у продажі на місцевих базарах можна побачити на ринках Ужгорода, Мукачева, Хуста. В середньому, за пластиковий стаканчик просять від 100 гривень. Торік за літр яфини просили від 130 гривень.

Чи зможуть збирати цю ягоду у подальшому?

Закарпатці бояться, що вже незабаром вони можуть втратити свій заробіток на чорничних плодах. Все це пов'язано із будівництвом вітрових установок на гірських полонинах. Серед них - Полонина Боржава, що на Міжгірщині, та Руна (Рівна), яка об'єднує Перечинщину й Березнянщину.

Та якщо й Полонину Боржава в громаді, таки, відстояли від забудови її вітряками, то на Руній усе ж офіційно збудують більше тридцяти вітрових установок. У цьому разі місцеве населення, як відзначають екологи, може залишитись і без води та яфинних плантацій через роботу масивних вітротурбін.

Варто відзначити, що Полонина Руна для жителів сіл Перечинщини роками є основним природним ресурсом, на якій збирають гриби, яфину й чуфезу (брусницю).

Тому втратити "чорничну гору" означатиме для збирачів дикоростучих, втратити віру й надію у те, що полонина колись відновиться. Адже рано чи пізно її "заллють бетоном", щоб спорудити сучасні ВЕС.

Нагадаємо, у громаді не проти ВЕС, та не шляхом знищення гірської природи.

Хочете бути в курсі найактуальніших подій з регіону і не тільки? Підписуйтесь на«Голос Карпат» у Telegram, або Viber і щодня першими отримуйте свіжу інформацію!