Навіть орел не хоче на війну: цікава історія від біологів сколихнула інтернет

Це висновок нового дослідження, результати якого були опубліковані в журналі Current Biology, та розповсюджений Уніан.

Зокрема, дані GPS вказують, що великий подорлик не лише змінив свій маршрут після початку вторгнення, але й “скоротив зупинки для відпочинку та дозаправки або взагалі їх уникав”. В результаті птахам потрібно було більше часу та енергії для досягнення місць розмноження.

“Це ніби бігти марафон без можливості зробити паузу для пиття води. А в кінці хтось просить вас пробігти ще кілька миль”, - коментує Чарлі Рассел з Університету Східної Англії, один з авторів дослідження.

Дослідники попереджають, що така ситуація може затримати процес розмноження, оскільки орлам може знадобитися більше часу для відновлення, і це може вплинути на шанси на виживання молодняку.

Вчені проаналізували маршрути міграції 19 великих підорликів, які летіли через Україну до місць розмноження на півдні Білорусі в березні та квітні 2022 року - лише через кілька тижнів після початку російського вторгнення в Україну. При цьому самки мігрували з місць зимівлі в Греції, а самці - з місць у Східній Африці. Дослідники порівняли ці шляхи з 65 міграціями, зафіксованими у 20 птахів у 2018-21 роках.

Отримані дані свідчать, що після вторгнення орли в середньому пролітали додаткові 85 км. Подорож тривала в середньому на 55 годин довше після початку війни, при цьому швидкість польоту самців була нижчою, ніж раніше.

І хоча 90% орлів робили зупинки в Україні до конфлікту, лише 32% зробили це після вторгнення, а деякі місця взагалі уникали. … Найбільші відхилення від прямого шляху спостерігалися там, де військова активність була найвищою", - стверджують дослідники.

“Це не те, що птахи щоранку перевіряють новини, щоб зрозуміти, куди їм летіти під час міграції, а куди - ні. Важливо розуміти навантаження на ці популяції, щоб у постконфліктному сценарії ми могли допомогти не просто підтримати більшу популяцію орлів, а й допомогти відновитися їм і екосистемі в цілому”, - додав Рассел.

Наслідки війни в Україні для флори і фауни Якщо росіяни знищать заповідний степ, його відновлення буде неможливим. Розповіла вчений секретар біосферного заповідника “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна Наталя Корінець.

За її словами, тварин не обов’язково знищувати. Якщо зруйнуються огорожі, вони повибігають і загинуть на мінних полях, внаслідок полювань або від спраги, адже навколо не буде відкритих джерел води.

Читайте також: Нові правила мобілізації: кому скасовано відстрочку після ухвалення закону 18 травня 

Хочете бути в курсі найактуальніших подій з регіону і не тільки? Підписуйтесь на Telegram канал «Голос Карпат» і щодня першими отримуйте свіжу інформацію!