ТЦК повинні видавати скерування на повторні проходження ВЛК для "обмежено придатних" осіб.
Директорка департаменту охорони здоров'я Міноборони Оксана Сухорукова пояснила, як в Україні змінився механізм проходження військово-лікарської комісії.
Про це Сухорукова повідомила у ефірі телемарафону.
Новим законом про мобілізацію, який запрацює 18 травня, передбачені зміни у проходженні ВЛК. Як пояснили в Міноборони, скерування на проходження повторної ВЛК для "обмежено придатних" осіб має видати ТЦК та СП.
Річ у тім, що від 4 травня набув чинності наказ №402 про роботу ВЛК, згідно з яким в Україні скасовується статус "обмежено придатний" до військової служби. Тобто тепер після повторного проходження медкомісії військовозобов'язаних розподілятимуть на категорії "придатних" та "непридатних".
Громадяни з "обмежено відповідним" статусом повинні пройти повторну ВЛК до 4 лютого 2025 року.
"Людина не може сама пройти ВЛК. Людину повинні направити. Якщо ми говоримо про військовозобов'язану, то тоді її має направити ТЦК, в якому людина перебуває на обліку", – розповіла Сухорукова.
Хто зі студентів не отримає відстрочку від мобілізації
Згідно ухваленого Верховною Радою нового мобілізаційного закону, який набуде чинності 18 травня, право на відстрочку матимуть не всі українські студенти. Обов’язковою умовою буде здобуття вищого рівня освіти у послідовності, визначеній Законом України "Про освіту".
Про це повідомила юристка ГО “Юридична сотня” Ольга Марко в коментарі УНН.
Вона роз’яснила, що не підлягають мобілізації здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури. Але при цьому обов’язково повинно йтися про здобуття вищого рівня освіти, ніж здобутий раніше, відповідно до визначеної шкали:
- перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
- другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
- третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;
- фахова передвища освіта;
- початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;
- перший (бакалаврський) рівень вищої освіти;
- другий (магістерський) рівень вищої освіти;
- третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
“Наприклад, особа раніше навчалась лише на бакалаврському рівні (перший рівень вищої освіти), а зараз на магістерському (другий рівень), тоді право на відстрочку зберігається. А от у ситуації, коли особа раніше здобула ступінь бакалавра, а зараз знову навчається на цьому ж рівні, але вже на іншій спеціальності – в такому разі право на відстрочку втрачається. При цьому вік особи значення не має”, - наголосила Ольга Марко.
Юристка зазначила, що закон передбачає таке застереження: якщо особа втратила право на відстрочку за цією підставою, то за нею зберігається це право до завершення поточного навчального року. Тобто цей навчальний рік такі студенти зможуть закінчити.
Окрім того, Ольга Марко наголосила, що у період поки людина знову не набула статусу здобувача освіти її можуть мобілізувати, але не під час канікул.
“У період канікул за студентами зберігається їхній статус. Тобто якщо особа переходить з 2 курсу на 3, наприклад, влітку право на відстрочку зберігається. Інша справа, коли вже один рівень освіти завершено і особа перебуває в процесі вступної кампанії. Щодо таких ситуацій застережень не передбачено, тому у період, поки особа знову не набула статусу здобувача освіти, її зможуть мобілізувати”, - пояснила юристка.
Вона також повідомила, що ТЦК та СП надають відстрочки на 6 місяців, після спливу яких необхідно з’явитись та актуалізувати дані. Таким чином ТЦК та СП перевіряють чи не змінились обставини за цей час, і чи дійсно особа надалі має право на відстрочку.
Нагадаємо, у середу, 8 травня, Верховна Рада подовжила воєнний стан і загальну мобілізацію на 90 днів, тобто до 11 серпня 2024 року.
Українським студентам дозволили виїзд за кордон
В уряді розробили нові правила, за якими українські студенти матимуть право виїхати в Європу на навчання.
Про те, хто підпадає під нові правила та які документи потрібно підготувати для виїзду за кордон, розповів Артем Зябків.
Студенти вишів тепер зможуть виїзджати за програмами академічної мобільності в європейські та інші світові виші. Раніше це могли робити лише дівчата, а нові правила дозволяють це і хлопцям. При перетині кордону у юнаків уточнюватимуть вік та проситимуть пред’явити електронний студентський квиток.
Які документи потрібні для виїзду за кордон
Утім, щоб правильно оформити всі документи і нічого не пропустити, треба буде таки трохи заморочитись. Зокрема, мати при собі підтвердження від іноземного вишу, де студент збирається навчатися або ж стажуватися впродовж наступного семестру, та сходити в ТЦК і СП.
Важливо, що виїхати зможуть лише ті, хто гарно навчався та не мав перездач. Проситимуть також і документ, що підтверджує знання мови викладання в іноземному виші. Який саме це має бути сертифікат не уточнюють, утім скоріше за все йдеться про міжнародні сертифікати: eilts, якщо йдеться про англійську мову, або TestDaF, якщо вам викладатимуть німецькою.
Обидва сертифікати видаються спеціальними органами і перевіряються британцями та німцями відповідно, тож підробити їх нереально. Ймовірно, таким чином уряд намагається унеможливити підробку документів та перекриє усі спроби перетворити нові правила на чергову лазівку для масового виїзду молоді.
Як “навчання” за кордоном стало лазівкою для ухилянтів
Насправді, виїзд студентів за кордон від самого початку повномасштабного вторгнення був і залишається доволі чутливим питанням. В Україні діє воєнний стан, тож чоловікам призовного віку виїзд заборонений. Тому на самому початку вторгнення РФ багато юнаків призовного віку, які навчалися за кордоном, але на момент нападу Росії перебували в Україні, стали невиїзними.
Потім ставлення до студентів змінили і почали випускати для продовження навчання за кордоном. Але дуже швидко це переросло у справжній бізнес і стало новою лазівкою для ухилянтів. Уже влітку 2022 року у ДПСУ почали жалітися на масовий відтік із України “студентів-пенсіонерів” віком від 30 до 50 років.
Зрозуміло, що більшість з них мали або сумнівні, або взагалі фіктивні запрошення до іноземних вишів. 14 вересня 2022 року виїзд для студентів заборонили. Лазівку закрили, але через це почали з’являтися нові скандали.
Скандал із прикордонниками
28 вересня 2022 року на пропускному пункті Шегині на Львівщині 21-річний юнак, студент Римського університету Тимофій Мельник поскаржився, що його побили працівники ДПСУ, коли той вкотре намагався перетнути кордон. Прикордонники також не змовчали.
“Громадянин уже вдев’яте намагався виїхати за кордон. Отримавши чергову відмову, молодик почав обурюватися та відмовлявся покинути територію службового приміщення Держприкордонслужби та пункту пропуску загалом. При кожному факті відмови у перетинанні кордону на виїзд з України цьому молодику документально доводилося рішення про відмову, в якому зазначалися конкретні норми законодавства, згідно з якими діють прикордонники”, - йшлося у повідомленні пресслужби ДПСУ.
На відео, яке опублікували в мережі, видно, як силовики скручують невдоволеного юнака і кудись його ведуть. У мережі тоді з гумором поставилися до цього.
На юнака ж склали адміністративний протокол за непокору прикордонниками. Подальша доля Тимофія невідома. Саме тоді у Верховній раді та Міносвіти пообіцяли переглянути правила заборони виїзду студентів за кордон.
До речі, для 17-річних студентів жодних заборон не передбачено, адже вони не досягли призовного віку.
Читайте також: Засуджені тепер теж воюватимуть: в Україні продовжили воєнний стан і мобілізацію