Півтисячі жителів села Чабанівка можуть залишитись без води через глиняний кар’єр «Голден тайлу»
Харківська
група «Голден тайл» намагається погодити з громадою села Чабанівка
(Ужгородського р-ну) на Закарпатті розробку глиняного кар’єру. Ділянки з
видобутку глин впритул примикають до північної околиці села.
Існує
високий ризик того, що розробка родовища призведе до низки екологічних проблем.
Мешканці можуть залишитись без води.
Більше
того, є ймовірність того, що з часом надрокористувачу через суд анулюють
спецдозвіл на видобуток за змову на аукціонах. А у такому випадку, якщо
компанія до закінчення судових справ все-таки розпочне копати глини на ділянці,
у майбутньому у неї не буде зобов’язань проводити рекультивацію земель в
кар’єрі. Та відповідати за інші можливі негативні наслідки бурхливої
діяльності.
Варяги з неоднозначною репутацією
У вересні
2022 року підприємства харківської група компаній «Голден тайл» (Golden Tile
Ceramic Group) виграли п’ять аукціонів Держгеонадр на видобуток глин на
Закарпатті. Серед іншого ПрАТ «Майдан-Вильський комбінат вогнетривів» отримав
спецдозвіл розробку Чабанівської ділянки (Чабанівське родовище) легкоплавких
глин.
У вересні
2023 році Антимонопольний комітет визнав, що всі ці торги були проведені у
змові. Та оштрафував учасників аукціонів. У 2024 році прокуратура подала судові
позови на анулювання ліцензій. Наразі проходять судові
засідання. Прокуратура оцінює
високою можливість позитивних рішень для держави – відміни
спецдозволів на торгах, де виявили змову.
Власник
групи – депутат Харківської обласної ради від партії «Блок Кернеса – Успішний
Харків» Валентин Шеветовський. Був одним з великих спонсорів цієї партії.
У квітні
2022 року він заявив, що вступив до лав територіальної оборони… Хмельницької
області. Сам по собі факт вартий поваги. Але у той час росіяни наступали саме
на його рідний Харків, а не на Хмельницький.
Тоді ж, у
квітні, він закликав бізнесменів, чиї підприємства працюють на росії, зупинити
цю діяльність. Тут треба наголосити, що підприємства Шеветовського завжди
продавали на росію величезні об’єми керамічної плитки. Робилось це через власну
російську фірму «Голден тайл восток». Так от, Шеветовський розпочав ліквідацію
своєї дочки тільки після того, як потрапив в публічний скандал. Тоді сервіс
YouControl опублікував дослідження: перелік українських компаній, які мають
бізнес на росії. В нього попав і «Голден тайл».
Але саме
цікаве. Підприємства Шеветовського після 2014 року торгували плиткою в
окупованому Криму. СБУ навіть кримінальну
справу відкрило. У ході обшуків правоохоронці виявили документацію та
електронні носії інформації, які підтверджують ведення бізнесу на тимчасово
окупованій території. Встановлено ухвалення рішень про створення та роботу в
Криму філії за російським законодавством, ведення бухгалтерської звітності та
сплату податків до бюджету РФ, а також формування мережі збуту продукції.
Тоді про
цю схему детально писав Центр
журналістських досліджень. Але як часто буває в Україні все це якось зам’ялось
– інформації про подальше покарання у публічній площині немає.
Ось такий приблизний портрет інвестора в Чабанівці, як себе намагається презентувати його компанія, що поки має право на розробку кар’єру глин біля самого села. На які хитрощі здатен такий інвестор?
Чи будуть селяни без води?
Між
бізнесом та громадами у видобувній сфері здавна існували конфлікти. З одного
боку, бізнес звинувачує громади в так званому екорейдерстві. Мовляв за
отримання погодження мешканці викручують руки бізнесу.
З іншого
боку, існує багато прикладів безвідповідального ставлення надрокористувачів,
які залишали після видобування корисних копалин тяжкі наслідки для
навколишнього середовища та жителів населених пунктів.
У
суперечці частково переміг бізнес. Верховна Рада у грудні 2022 року внесла
зміни в Кодекс про надра, де позбавила місцеві ради та об’єднані територіальні
громади прав на погодження надання надр для розробки корисних копалин місцевого
значення.
На
сьогодні один з небагатьох важелів впливу на недобросовісний бізнес, який
залишився у громад, – це публічне обговорення оцінки впливу на довкілля (ОВД).
Тобто до яких екологічних наслідків призведе видобуток на території
громади.
Як
зазначив в інтерв’ю
ЗМІ начальник управління адміністрування рентної плати ДПС Олександр
Шумський, «земля і активна позиція під час процедур ОВД – це сьогодні останні
«рубежі», на яких громади можуть захистити свої права в надрах, відстояти якісь
позиції».
Розберемо,
як це може виглядати на практиці на прикладі видобутку глин в згаданій
Чабанівці. Нещодавно ПрАТ «Майдан-Вильський комбінат вогнетривів» оприлюднив
повідомлення про громадські слухання щодо планової діяльності, яка підлягає
оцінці впливу на довкілля: «Розробка та рекультивація Чабанівської ділянки
Чабанівського родовища глин». Власне звіт з Оцінки впливу на довкілля можна
завантажити на державному сайті Екосистема, а повідомлення
про плановану
діяльність на сайті Міндовкілля. У них описується, де і як будуть
видобуватись глини, до яких екологічних наслідків це може привести та як
компанія збирається їх компенсувати.
Цікаво, що
свої наміри про початок видобутку глин підприємство «Голден тайлу» озвучило понад
через рік після купівлі спецдозволу. Чому зволікали і чому раптом розвернули
бурну діяльність?
Як вже
зазначалось, у вересні 2023 року АМКУ визнав змову на торгах щодо продажу
чабанівських глин. Справою зацікавилась прокуратура. Імовірно, що підприємство,
поки тягнутимуться судові справи, вирішило зняти свій шматок пирогу. Тобто
погодити видобуток поки діє спецдозвіл. Розкопати землю, викопати частину глин.
А потім, якщо ліцензію анулюють, по тихому зникнути?
Цей поспіх
та недбале відношення до місцевої екології дуже добре видно зі згаданого звіту
про ОВД.
Фактично в
документації не вказується про наслідки експлуатації кар’єру на існуючі
водоносні горизонти. Слід зазначити, що село Чабанівка не має систем
централізованого водопостачання. Забезпечення мешканців села питною водою
здійснюється через водозабір питної води з колодязів та свердловин.
На карті нижче можна на власні очі переконатись, наскільки близько до будинків мешканців розташовані ділянки, де плануються кар’єри глин - найблища відстань до житлової забудови знаходиться на відстані 50 м. Всього видобуток буде вестись на двох ділянках загальною площею майже 16 га!
Так от у
звіті щодо масштабу розкопок кар’єру та оцінки впливу на водоносні шари вже є
низка протиріч. Там сказано, що розробку родовища планується здійснювати
за допомогою двох уступів. Перший на 20 см це розкривні породи (просто
знімається шар ґрунту). А другий – власне порода цінних глин – ще 6 метрів. Але
це відверте маніпулювання для введення селян в оману. Адже далі у цьому ж
документі зазначається, що висота пластів глин на цих ділянках складає 14,2 м
(строкатозабарвлені) та 15,9 м (світлозабарвлені – саме вони є найбільш лакомим
шматком для видобувача).
Тобто
планова глибина кар’єрів на цих ділянках складатиме від 16 м до 30 м. Ця яма
буде глибиною десь з десятиповерховий будинок! Чи докопається «Голден тайл» до
водоносних шарів. Ну мабуть очевидно.
Для цього
треба провести певні попередні дослідження, з яких і можна буде робити висновки. Але схоже
що «Майдан-Вильський комбінат вогнетривів» такими пошуками не
перейматиметься.
У звіті
зазначено, що гідрологічні, екологічні та інші вишукування будуть виконуватися в
необхідному обсязі. Тобто вони лише заплановані. Підприємство, не провівши ніяких досліджень,
робить передчасний висновок, що гідрогеологічні умови сприятливі для розробки
корисної копалини відкритим способом (кар’єром). І що «корисна копалина і
розкривні породи підземних вод не вміщують».
Читаючи цю нестиковку виникає питання: а звідки
тоді беруть воду мешканці прилеглих до майбутнього кар’єру будинків? Якщо
гідрологічні вишукування не проводились, то за допомогою чого встановлена
наявність будь-яких водоносних горизонтів?
Далі
«Голден тайл» запевняє селян, що «забруднення чи інші негативні впливи на стан
підземних та ґрунтових вод неможливе, оскільки під час експлуатації родовища
будуть виконуватися заходи щодо попередження потрапляння забруднюючих речовин
та відходів в навколишні землі. Негативного впливу на навколишнє водне
середовище (підземні та поверхневі води) під час експлуатації Чабанівського
родовища не передбачається».
І все? Так
просто? Ніяких наслідків не буде – бо їх не може бути через те що інвестор
сумлінний. Йому треба повірити на слово. Вбивча логіка.
Одночасно
«Майдан-Вильський комбінат вогнетривів» запевняє, що перед початком видобування
буде здійснене відведення поверхневих вод. Швидкість цього процесу, мовляв,
виключить ерозію ґрунтів на прилеглих територіях.
Але
компанія нічого не відповідає на питання про те, на які прилеглі території та
за допомогою якого обладнання буде скидатися вода? Чи вплине все це на
можливість ведення сільського господарства? Чи буде відбуватися змив родючого
шару ґрунту, сільськогосподарський насаджень чи насіння?
Читаючи
все це напрошується інший висновок. Враховуючи близькість розташування
майбутнього глибокого кар’єру до помешкань, ймовірно, він стане причиною
зникнення всієї води з колодязів та свердловин села. А вони є єдиним джерелом
питної води.
Нескладний
пошук в Інтернеті демонструє, що в Україні існує десятки прикладів того, як
зникала вода у мешканців населених пунктів, розташованих поблизу видобутку
корисних копалин. В усіх випадках бізнес вів себе агресивно. Та ні за що не
відповідав. Але ж законодавці чомусь зважають тільки на екорейдерство.
У лютому
2024 року мешканці Житомирщини (Негребівка) забили на
сполох. Там приватна компанія агресивно намагається через суд отримати
дозвіл на видобуток доломіту. Хоча колись раніше через початок видобутку почав
зникати водоносний горизонт. Відстань від кар’єру до села – 230 м. Люди можуть
втратити питну воду, а держава втратить великий запас підземних вод.
У 2017
році мешканці села Іспас Чернівецької обл. скаржились, що
підприємець, який займається видобутком гравію, змінив русло річки. У частині
села пропала вода в криницях.
На
Полтавщині, у 2021 році, повідомлялось, що
постійний видобуток піску на трьох діючих кар’єрах створив неповоротні
негативні наслідки для жителів села Терентіївка. Майже у всіх оселях пропала
вода в колодязях та свердловинах. Річка Свинківка повністю обміліла.
На
Хустщині в Закарпатській обл. в 2016 році селяни
бунтували проти видобутку цеоліту за допомогою вибухів. Мешканці раніше вже
стикались з тим, що через такі вибухи уламки каміння розліталися на велику
відстань, а також пропала джерельна вода.
І таких
прикладів є безліч.
Але втрата
води – не єдині негативні наслідки для екології, які очікують жителів Чабанівки
від видобутку глин «Голден тайлом».
По-перше,
він може призвести до запилення прилеглих територій біля кар'єру та маршрутів
транспортування копалин. Як наслідок значне осідання пилу на
сільськогосподарських культурах, що спричинити погіршення врожайності і
складність для подальшого використання. Тут як наслідок економічні втрати при
вирощуванні агропродукції.
По-друге,
для вивозу глин використовуються великовантажні автосамоскиди. Це
призведе до руйнування доріг, покриття яких не розраховане на такі
навантаження.
По-третє,
на карті видно, що західні родовища знаходяться під дорогою між селами
Чабанівка та Ірлява. Тобто при розробці буде зруйновано дорогу між населеними
пунктами.
По-четверте,
можуть виникнути й техногенні аварії. Адже розробка глин здійснюватиметься в
безпосередній близькості до газогону та нафтопроводу високого тиску «Дружба». А
саме в охоронних зонах цих об’єктів підвищеної небезпеки. Тут також треба
враховувати схильність регіону до землетрусів та зсувів ґрунтів.
Звісно у
таких проєктів можуть бути і позитивні сторони. Вірніше така сторона завжди
одна і теоретично вагома – це економічний ефект для громади. Тобто, організація
робочих місць, податки в місцевий бюджет, соціальний розвиток території.
Експерти, коментуючи протистояння між надрокористувачами та громадами,
наголошують, що це чи не єдиний ґрунтовний важіль у діалозі. Але, як правило,
бізнес безвідповідально відноситься до цього аргументу.
Що
опосередковано доводить і повідомлення про плановану діяльність «Голден
Тайлу». У ньому соціально-економічному впливу присвячений невеликий абзац. З
досить банальними твердженнями, без будь-якої конкретики.
Ось
цитата: «Соціально-економічний вплив полягає в створенні робочих місць для
населення, сплаті податків в місцеві бюджети (в т. ч. сплата рентної плати на
надра, сплата орендної плати за користування землею, ЄСВ, ПДФО, податок на
прибуток і ПДВ на готову продукцію, екологічний податок)».
Таке
враження що цей пункт на документі в сім сторінок писався для галочки. Ті ж ПДВ
не мають відношення до місцевих бюджетів. Далі – ділянка належить державі в
особі Держгеонадр. По робочим місцям та сплаті низки інших податків відсутні
хоча б прогнозні розрахунки. Та чи взагалі місцевих мешканців будуть наймати на
роботу? Який буде рівень заробітної плати? Тощо.
Поки
взагалі незрозуміло, чи перекриває і наскільки цей інвестиційний проєкт всі
можливі незручності та екологічні наслідки.
Вирішуйте свої проблеми самостійно
У
експертному середовищі існує думка, що ОВД треба робити до того, як продавати
спецдозволи. Це європейська практика. В Україні ж чиновники та держава
традиційно не думають про людей.
Наразі
громади кинуті наодинці в таких ситуаціях. Ось як описав реалії проведення ОВД
та фактичної ситуації при видобуванні копалин згаданий спеціаліст Олександр
Шумський. «Навіть ОВД без нормальної оцінки і порівняння – це ні про що.
Тому що ОВД по своїй суті – це визначення «мінусів» інвестиційного проекту, і
чим вони будуть перекриватися з доходів, які генеруватиме інвестиційний
проект…Щоб якісно брати участь в обговоренні ОВД і захистити свої права та
інтереси, громаді доведеться замовляти послуги двох суб’єктів: один буде
займатися оцінкою економіки гірничого проекту, а інший – оцінкою екологічних
наслідків… Але, повторюся, доступу до реального проекту – у громади немає…
Немає розкриття реальної інформації. А те, що написано в ТЕО захисту запасів як
проект – частіше за все в майбутньому ніяк не відповідає тому, що існує
фактично», – зазначив він.
У випадку
з підприємствами «Голден тайл» є великі сумніви, що компанії, які шахрайством отримали ліцензії на
видобуток глини, будуть вкладати кошти в рекультивацію. А після анулювання
спецдозволу вони, вочевидь, не будуть ліквідовувати негативні наслідки своєї
діяльності. І держава вочевидь цього теж не буде відшкодовувати… Отже, якщо громада хоче вплинути
на те, що буде з Чабанівкою, варто йти на громадські
слухання і відстоювати свої
інтереси.