В Україні ідуть дискусії щодо питань мобілізації й демобілізації.
Третій рік ворог нищить інфраструктуру в державі та атакує ряд важливих об'єктів. Разом із тим в Україні набирає масштабів мобілізація і всіх придатних до служби чоловіків мобілізують, а відтак відправляють до лав ЗСУ.
Не залежно від того, що чимало українських військових, у тому числі й закарпатців знаходяться у пеклі війни від самого початку повномасштабного російського вторгнення й очікують ротації й демобілізації, бажаючих ставати на захист Вітчизни не так і багато. Чимало українців, намагаючись ухилитись від армії, й далі продовжують "штурмувати" державні кордони й тікати за межі країни. Тікають горами й лісами, а часто, ризикуючи власним життям, перепливають одну з небезпечних водойм Закарпаття. Відзначмо, відколи в Україні закрили кордони для чоловіків призовного віку, саме Тиса стала одним із нелегальних воріт до Європи для тих, хто хоче залишити країну. Однак омріяного протилежного берега дістаються не всі.
Причин втечі військовозобов'язаних з України багато, але одна з актуальних - не стати "м'ясом" на фронті, як зізнаються поодинокі чоловіки, що наразі не мають бажання мобілізуватись й відтак стати на захист своєї держави. До того ж доволі часто військовозобов'язані відзначають й на тому, що не хочуть мобілізуватись через жорсткі методи, які діють у ТЦК. Йдеться про те, що в останній період працівники ТЦК зловживають своїми обов'язками й замість законної процедури із вручень повісток чоловікам, починають вдаватись до "методів сили". Таких жорстких інцидентів за участю "людей у формі" доводилось фіксувати не один раз і жителям Закарпаття. Один з гучних випадків цьогоріч стався у Хустському ТЦК. Силою затриманий хлопець ледь не вчинив суїцид у приміщенні військкомату. На щастя, медики вчасно його врятували від смерті. Про цю історію ми писали у попередній публікації.
Також тут мали місце й інші курйозні події, що згодом стали причиною влаштування мирних протестів жінками й пенсіонерами в одному з районів.
А що з демобілізацією насправді.Чому не все так гладко із цим питанням і що потрібно, щоб закон вступив у силу?
Напередодні Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки виключив питання демобілізації із законопроєкту про мобілізацію. У ньому йшлося про те, що військових можуть відпустити додому після 36 місяців служби. За словами спікера Міноборони Дмитра Лазуткіна, зараз триває робота над окремим законопроєктом про демобілізацію.
На думку заступника командира 3 ОШБР Максима Жоріна, поки триває війна з Росією, українці не можуть дозволити собі такої розкоші як демобілізація
Тим часом в мережі Фейсбук висловлюють ряд негативних коментарів з цього приводу. Люди пишуть, що влада навмисне, мовляв, затягує процес демобілізації. Тим часом солдати, фізично й морально знесилені третім роком військової служби, втрачають довіру до влади. В коментарях також відзначають, що "хочуть мобілізуватись", але "в Міністри, Генштаб", а "не в окопи"
Щоб одних відпустили, мусить бути резерв
Поки одне з актуальних питань в Україні залишають на дальший розгляд Верховної ради, своїми думками із цього приводу діляться українські військові. За словами Петра Павличенка, військовослужбовця 59 бригади, без наявності резерву і з такою війною демобілізація неможлива, а історія про 36 місяців служби для демобілізації є популізмом. Про це пише LIGA.net
"Але людей треба витягувати з окопів і переводити на більш спокійні посади. А також знизити верхню планку призовного віку - відпустити з армії чоловіків старше 55 років", - зазначив він.
На думку Петриченка, такий крок допоміг би знизити напругу в суспільстві.
Лейтенант 47 бригади Микола Мельник заявив, що держава "сильно програла" від нового мобілізаційного закону. На його думку, владі варто було або не починати розмови про демобілізацію, або чітко сказати, коли вона буде.
"Так, нам потрібно мобілізувати людей, щоб демобілізувати тих, хто зараз воює. Але обіцянки демобілізації, а потім відмову від неї солдати сприймуть як елемент несправедливості", - пояснив військовий.
Він також розповів, скільки людей потрібно призвати в армію, щоб була можливість демобілізації.
"У нас бригади де-факто в кращому разі на 40% укомплектовані. Нам потрібно близько 100 000, щоб просто "затикати" дірки. Ще 100 000 - у резерв. І близько 150 000, щоб був дембель", - підсумував він.
Читайте також: "Якби йшли самі, ТЦК б не ганялись": чому на Закарпатті "війна не для всіх" й "жіночі спідниці" рятують від фронту?
Підпишіться на наш телеграм канал, щоб читати новини першими