Терор, ґвалтування і вбивства мирних людей в Україні: 24-го лютого можуть бути чергові потужні атаки із боку ворога.

В Україні уже два роки йдуть запеклі бойові дії у східній частині держави.

Чи збудуться найстрашніші прогнози у цій жахливій війні? Чи програє чи виграє Україна у боротьбі за свободу і незалежність своїх територій? Одні з тих питань, що турбують багатьох українців у цей важкий час.

Майже у кожній родині зараз очікують на повернення з поля бою своїх мужніх героїв, захисників. Більшість із них перебувають в пекельних точках з початку повномасштабного російського вторгнення.

І ось уже два роки мужні солдати відстоюють рідні кордони й відбивають ворожі атаки. За цей період Україна зазнала багато руйнацій. Чимало звірств на рахунку Росії, у тому числі й катування в підвалах мирних цивільних людей, гвалтування жінок на очах у дітей.

Клята війна осиротила багато українських родин, залишивши без даху над головою. Озброєні рашисти розстрілювали родини в автомобілях, прямо на вулицях.

Росіяни навмисне виводили з ладу потужні енергооб'єкти внаслідок чого у багатьох областях тривалий період була відсутньою електроенергія. Сотні міст опинились відрізаними від засобів комунікацій внаслідок збою в енергосистемі.

15 листопада Росія вчинила масований ракетний обстріл енергоінфраструктури - найбільший за всю історію.

Україна погрузла у темряві

Жителів закликали робити стратегічні запаси продуктами, ліками, генераторами тощо з метою пережити години без світла. Не оминули відключення світла і жителів Закарпаття. Електроенергію відключали у всіх районах області.

Найбільший екотеракт за останні десятиліття

Підрив дамби Каховської ГЕС вважають одним із найбільших екологічних лих в Україні. І знову ж, у цій трагедії винні рашисти, які і вчинили свій безжальний теракт 6 червня 2023-го року.

Через трагедію у полоні води опинились цілі райони, загинуло багато людей та тварин, почала масово гинути риба. За даними Міноборони, вода охопила 612 кілометрів квадратних, з яких 32 відсотки – деокупована територія. Загалом було евакуйовано 2783 особи. Було підтоплено майже 65 % всіх лісів Херсонської області.

Через трагедію на Каховській ГЕС люди залишились без питної води. 18 свердловин із 146 пішли під воду. Згодом, на Херсонщині визначили місця для буріння 50 нових свердловин, аби забезпечити місцеве населення питною водою. Про це у Telegram повідомив керівник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

"13 місць для буріння визначили – у Бериславській громаді, 9 – Новорайській, 10 – Милівській, 8 – Новоолександрівській, 8 – Нововоронцовській, 2 – у Новокаховській. Робота з підготовки до буріння триває", – написав Прокудін.

Осушене водосховище на Херсонщині трансформується в ліс

Про це інформує Українська Природоохоронна Група у Фейсбук. Зазначається, що екокатастрофи через зруйноване водосховище не сталося.

"Не буде ані пустелі, ані навали інвазійних видів. Наші науковці продовжили моніторинг дна Каховського водосховища, який розпочали одразу після підриву дамби. Ще 10 червня ми заклали на дні водосховища ділянки для дослідження сукцесійних процесів: відібрали ґрунти і подивились, які є рослини в стадії паростків", - мовиться у повідомленні.

Каховське водосховище: до яких висновків дійшли експерти?

Наразі на території осушеного водосховища відбувається формування аборигенної рослинності.

"У біотопах ми зафіксували понад 65 видів рослин. До речі, на відео можете бачити, як формується молодий заплавний вербовий ліс. А там, де черепашки, формуються ділянки прибережно-черепашкових біотопів з розрідженою рослинністю. Засолених ділянок немає. Уся ця територія заростає. Але, звісно, що щільність заростання різна: на мулах - велика, а там, де черепашкові ліси, заростання іде повільніше", - зазначили у Природоохоронній групі.

Науковці продовжують вивчати, як відновлюється рослинність на цій території.

"Але вже зараз можна констатувати, що тут не буде ані опустелювання, ані великого наступу агресивних інвазійних рослин. Ба більше, тут уже відновлюються біотопи Бернської конвенції, які охороняються", - вказано у повідомленні.

Росія вбила тисячі цивільних жителів в Україні

Від початку повномасштабної війни Росії проти України, за останніми даними ООН, загинуло 9 369 тисяч цивільних українців, ще 16 646 були поранені. Реальна кількість жертв значно вища, оскільки отримання інформації з місць, де тривають інтенсивні бойові дії, відбувається із затримкою, а багато повідомлень потребують підтвердження.

Дніпро

Одна із жахливих трагедій сталась в Дніпрі. 14 січня 2023 року, в суботу, коли більшість мешканців перебували вдома, Росія вдарила ракетою Х-22 по багатоповерхівці на набережній. Ще 80 людей були поранені. В одній із квартир у цьому будинку загинула майже вся сім'я Фігурних. Із семи родичів врятувати вдалося лише одну жінку.

Майже добу під завалами перебувала 27-річна Катерина Зеленська. Вона має вади слуху, тому не могла кликати на допомогу. У трагедії жінка втратила чоловіка та однорічного сина, а її саму дивом врятували.

Масовий обстріл на Запоріжжі

30 серпня 2022 року росіяни обстріляли цивільну колону на виїзді із Запоріжжя. Тоді люди зібралися в пункті пропуску для виїзду до родичів на тимчасово окуповану територію. В цей момент ворог випустив по цивільних 16 ракет із застосуванням зенітно-ракетного комплексу "С-300". Загинуло 32 людини, ще 86 були поранені.

А ось інфографіку наймасштабніших терактів за участю росіян під час повномасштабного російського вторгнення подає українське видання "Слово і діло"

24 лютого 2024-го року вже друга річниця повномасштабної російської війни в Україні. Тож чи варто українцям укотре підготуватись до чергових терактів у цей день з боку Росії?

У вівторок, 13 лютого, в ефірі телемарафону "Єдині новини" на телеканалі "Інтер" керівниця об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України полковник Наталія Гуменюк розповіла, чи варто готуватись до масованого російського обстрілу до другої річниці повномасштабного вторгнення рф в Україну.

Виключати цього не можна, але й аналітика свідчить про те, що необовʼязково це буде привʼязано до конкретної дати. Ми спостерігали за час повномасштабного вторгнення, що, розуміючи нашу аналітику, ворог теж робить свою і намагається створити ефект несподіванки.

"Зокрема це атаки, які не відбувались на передодні Великодня, коли ми говорили про можливу атаку в саме свято. Також були атаки після свят, коли суспільство трошки видохнуло - "не сталося, трошки можна перевести дух". Нас продовжують тримати в напрузі через те, що у ворога достатньо зброї, в тому числі й далекобійної. Але вони потребують певного часу на підготовку масованих атак. І не тільки масована атака може завдати шкоди", - додала вона.

На думку військово-політичного оглядача Олександра Коваленка, у противника фетиш на значущі дати і він може в річницю повномасштабної війни скористатися цим, пише сайт "Фокус".

Речник Повітряних сил Юрій Ігнат же закликав не прив'язуватися до календаря, адже вирахувати час атаки практично неможливо.

Річниця війни в Україні: думка експерта

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко не обійшов стороною тему ймовірних обстрілів і в коментарі "ТСН" також висловився з цього приводу.

За його словами, ризики атак з боку противника в період річниці повномасштабного вторгнення підвищуються.

"Масований обстріл цілком можливий, тому що у них є прив'язка (до дат, — ред.) фетишизм. Крім усього іншого, у росіян є боєкомплект, є ракети. Йдеться як про крилаті ракети, так і про балістичні, є дрони-камікадзе. Я не виключаю, що останнім часом вони могли накопичувати ресурс дронів-камікадзе для того, щоб їх застосувати в більшій кількості. Тому цілком можливий такий терористичний акт", — заявив Олександр Коваленко.

Щодо кількості повітряних цілей, які може запустити одночасно ЗС РФ, то військово-політичний оглядач орієнтується на 29 грудня 2023 року, коли було здійснено один із наймасованіших ударів — 158 засобів повітряного ураження. Там були і дрони-камікадзе, і різні ракети.

Обстріли напередодні великих дат: думка Ігната

Спікер Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат напередодні заявляв, що неможливо обчислити точно, коли противник збирається здійснити черговий масований обстріл. Російські окупанти не завжди прив'язуються до дат і це теж варто враховувати. На його думку, відповідні служби в Україні можуть мати лише певну інформацію про підготовку до удару, однак точного часу ніхто сказати не зможе. На це впливають різні чинники, серед яких розвідувальні дані противника або погодні умови.

"Тут уже рішення приймається безпосередньо напередодні. Тому вираховувати якісь дати не потрібно. Слід бути завжди насторожі, адже масована атака може відбутися в будь-який день. Як бачимо, противник не завжди прив'язується до своїх сакральних дат, до наших дат, а б'є, щоб було неочікувано для нас", — говорив Юрій Ігнат.

Нагадаємо, 21 лютого в ГУР заявили, що РФ уздовж кордону з Україною розгорнула 46 пускових установок ракетного комплексу "Іскандер". Додалися дві пускові установки, вони зробили додаткову тактичну групу, яка застосовується для пусків саме балістичних ракет з території Росії, як заявив представник української розвідки Вадим Скібіцький.

Також цього дня противник атакував кілька областей України. У результаті роботи Повітряних сил російську Х-59 знищили на Полтавщині, а 13 безпілотників ліквідували в межах Харківської, Дніпропетровської, Запорізької та Донецької областей. Відомо про кількох постраждалих у Краматорську.

Читайте також: Уже скоро: Володимир Зеленський анонсує новий контрнаступ України