1. Новини Закарпаття
  2. >

«Я не хочу, щоб моє місто стерли з лиця землі, як Бахмут»: 28-річний захисник зі 128 бригади про свою мотивацію воювати (ФОТО)

11.02.2024 20:41 Суспільство Актуально

У мирному житті Микола за освітою юрист.

У мирному житті Микола за освітою юрист.

Історію з рубрики "Історії з фронту" у соцмережі Фейсбук розмістила на своїй сторінці 128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада.

Микола – офіцер артилерійського підрозділу 128 ОГШБр, йому 28 років. За освітою й спеціальністю він юрист, а офіцерське звання отримав у вищому навчальному закладі МВС. Однак перед тим, як потрапити в бойову бригаду, пройшов перепідготовку в Академії сухопутних військ.

– Моє головне завдання – вогневе ураження ворога та коригування вогню через безпілотники, – каже Микола. – Здебільшого ми працюємо з нашими гірсько-штурмовими підрозділами, прикриваємо їх своїми гарматами. Але за необхідності допомагаємо й сусіднім бойовим частинам. Є багато прикладів ефективної роботи – знищені мінометні розрахунки, склади з боєкомплектом, техніка. Усе це допомагає нашій піхоті. Одного разу наші штурмові підрозділи захопили ворожі позиції, і росіяни спробували сходу відбити їх. Задіяли для цього «Солнцепьок» – реактивну систему залпового вогню на базі танка, яка стріляє запалювальними й термобаричними боєприпасами. «Солнцепьок» виїжджав на вогневу позицію, щоб накрити нашу піхоту, але ми вчасно виявили його й відкрили вогонь. Відстань була завелика – близько 14 кілометрів, однак один із наших снарядів вибухнув метрів за 20 від «Солнцепьока». Екіпаж злякався, зразу розвернувся і втік. Шкода, що не вдалося знищити машину, але свою піхоту ми прикрили.
Останнім часом росіяни значно збільшили використання дронів, тому розрахунки ворожих БПЛА – теж пріоритетна ціль для арти.
– Для наших гармат ворожі розвідувальні й ударні дрони – одна з найбільших проблем, – продовжує Микола. – Тому ми, по-перше, завжди ретельно слідкуємо за небом, щоб ефективно відстрілятися й звести до мінімуму вірогідність «засвітитися». А, по-друге, самі уражаємо ворожі розрахунки БПЛА, як тільки можемо їх дістати. Теж маємо багато прикладів ефективної роботи.
Під час служби Микола неодноразово бував у небезпечних ситуаціях, однак ставиться до цього спокійно.
– Один період наша точка дислокації знаходилася в межах міста, що прилягає до лінії фронту. Там активно працювала російська авіація і виходило так, що о 6-й ранку й 6-й вечора наче за графіком прилітали КАБи (високоточні керовані авіабомби із системою наведення). Найближчі вибухали метрів за 400, враховуючи потужність бомб, це досить близько. Дах і закриті жерстю вікна нашої будівлі від вибухової хвилі злетіли в один момент. Але все ок, ми вийшли звідти цілими й неушкодженими.
Офіцер воює засвою землю й своїх рідних, котрі чекають його з війни на Дніпропетровщині.
– Моя мотивація така, щоб уся ця нечисть не пролізла туди, де живе моя родина, мої близькі та дорогі мені люди. Я не хочу, щоб у моєму місті сталося те, що було в Бахмуті, Соледарі, а зараз відбувається в Авдіївці. Це достатня причина, щоб служити в ЗСУ, розповідає захисник.


Читайте також: «Я вважаю себе патріотом не на словах, а на ділі»: захисник зі 128 бригади продовжує захищати батьківщину з ампутованою кінцівкою (ФОТО)

Хочете бути в курсі найактуальніших подій з регіону і не тільки? Підписуйтесь на Telegram канал «Голос Карпат» і щодня першими отримуйте свіжу інформацію!