1. Новини Закарпаття
  2. >
  3. Вся область
  4. > >

Прянощі й ліки в горшку: неймовірні рослини, що зцілюють закарпатську бабусю

04.02.2024 15:26 Суспільство Ексклюзив Голос Карпат

Лікувальні рослини вирощує пані Марія із Перечинщини.

Лікувальні рослини вирощує пані Марія із Перечинщини.

Своєрідна зелена аптека знайшла своє місце на підвіконні пенсіонерки пані Марії Белей з Перечинщини. Лікарські трави навчилась збирати ще від покійної матері, зізнається. Уже з малих літ розрізняла, що таке материнка, мати й мачуха, звіробій та чабрець. А пізніше так захопилась цими травами, що почала замовляти різноманітну літературу з метою більше дізнатись про кожну лікувальну рослину.

"Збиранням лікарських трав зацікавилась ще із дитинства. У п'ять років уже знала, як виглядає чабрець, материнка та звіробій", - розповідає пані Марія.
"Під час випасання худоби, постійно збирали із мамою ці чудо-трави. Старші люди були мудрими. Знались на тому зіллі, от й моя мама навчилась від бабусі, яка рослина і що лікує та де її застосовують в господарстві", - каже Марія Михайлівна.
"З чебрецю та звіробою, що збирали на пасовищах, не тільки варили чай заспокійливий. Допомагали ці трави позбутись молі. Розкладали їх поміж одяг у шафі, то був ще аромат неймовірний у хаті", - розповідає співрозмовниця.
"Також ці трави були помічними, коли хворіла домашня птиця, а особливо малі курчата. Звіробій та чабрець насипали у курячу клітку", - додає жителька.
"Від молі в домашньої птиці рятувало й пижмо. Колись цю рослину використовували й для зберігання продуктів. Біля м'яса або ж риби, щоб вони не псувалось, господарі ставили букет пижма".
"Я любила збирати трави. Ми знаходили їх у лісах, на пасовищах", - розповідає Марія Михайлівна.
"Спеціально сушили під сонцем рослини, а потім шили мішечки для їх зберігання. Якщо погода була дощовою, досушували рослини на шпорі (дровяній грубці). Збирали й сушили також молоді паростки із ялини. Із них потім робили сироп, дуже дієвий при кашлі", - розповідає Марія.
"А варення  зі свербигусок теж ми робили, узимку до чаю то було фіном, - додає жінка.
"Плоди ялівця використовували у випічці, додавали до чорного хліба", - розповідає Марія.
"Нарізані скибки ми запікали в олії, натирали часником і так їли, дуже смачно було. Ялівець додавали також до м'яса та риби", - додає жінка.
"Одним словом, якщо зараз можна багато чого знайти у аптеках, то тоді люди самі робили аптеки в будинках: збирали, сушили й вирощували трави, бо знались на них. Зараз не багато людей знаються на різному зіллю, а я і досі цікавлюся травами й читаю літературу", - каже Марія.
"Вік живи, вік учись, а у природи є що повчитись. Лиш треба ще вміти їх зберігати", - відзначає Марія Михайлівна.
"Однією із перших моїх книг, із якої я довідалась про унікальний ефект рослин, що ростуть на наших подвір'ях, в садах, пасовищах, була "Ліки навколо нас" Кархута. У цій книзі практично уся інформація для початківців, які люблять природу, рослини й цікавляться природними ліками", - розповідає Марія Михайлівна.
"До цього часу у мене на підвіконні ростуть алоє та каланхоє. Вже більше двадцяти років оцим живим лікам в горшку. Багато сусідок у мене просили. Кожній дала посадити, всі дякують", - розповідає Марія.
"Сік алоє та каланхоє - це справжній скарб. У народній медицині це взагалі знахідка на вагу золота", - каже бабуся.
"Допомагає при порізах, наривах на тілі, хороший косметичний засіб ще й для обличчя. Сік алоє розглалджує та очищує шкіру, не один раз переконувалась в такому ефекті", - розповідає закарпатка.

В народі алоє ще називають столітником.  Останнім часом увага до цієї рослини неабияк зростає. У мережі Фейсбук доводилось зустрічати ряд дописів, де ішлося про те, як замовити цю чудову рослину, адже мати її у кімнаті - не лише задоволення в естетичному плані, а ще і користь.

Зауважмо, що алоє є поширеною лікарською рослиною, користуються якою уже більше 3500 років.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), алое є найбільш біологічно активною рослиною.

М'якоть алое містить понад 75 активних речовин, які підвищують опірність організму і позитивно впливають на травну систему. І хоча список переваг алое вера довгий, необхідно знати і негативні боки використання рослини, а також можливі протипоказання.

Особливості рослини

Алое – рослина, яка належить до групи сукулентів, рід з підродини асфоделових. Зазвичай зустрічається у пустельних і напівпосушливих районах, а також у саванах. Однак він поширився у всьому світу в регіонах зі схожими кліматичними умовами. Щоб вижити в місцях, де доступ до води обмежений, алое має м'ясисті листя, що використовується для накопичення вологи.

В світі росте майже 400 видів алое, але тільки 20 з них приписують цілющі властивості. Два види знайшли застосування в косметиці та дерматології: деревоподібне алое (Aloe arborescens Mill) і алое вера (Aloe barbadensis Mill). Сьогодні алое використовується не тільки як харчова і косметична сировина, але і як компонент лікарських засобів, а також біологічно активних добавок.

М'якоть, що міститься в листках алое, є її найбільш цінним елементом. Вона містить 96% води і низку інших інгредієнтів, серед яких:

  • мінеральні речовини (кальцій, залізо, магній, цинк, мідь, марганець, натрій, калій, хром, фосфор);
  • вітаміни. Всі з групи B, включаючи вітамін B12, бета-каротин, холін, фолієву кислоту;
  • амінокислоти: аланін, аргінін, лізин, метіонін, фенілаланін, треонін, тирозин і валін;
  • білки: лектини (беруть участь в різних взаємодіях між клітинами, наприклад, у регуляції клітинної адгезії);
  • ненасичені жирні кислоти: лінолева, каприлова, пальмітинова, стеаринова;
  • стероїдні алкалоїди: лупеол (природна саліцилова кислота), лактат магнію;
  • протизапальні речовини: бета-ситостерин (допомагає знизити рівень холестерину в крові), кампестерол (захищає суглоби та кістки від деградації);
  • антимікробні речовини: корична кислота, феноли, сполуки сірки;
  • антрахінони та їхні похідні: алоїн, барбалоїн, ізобарбалоїн, антрацен, антранол, алоетова кислота, емодин, складні ефіри коричної кислоти, хризопранова кислота, резистанол. З цих речовин алоїн і емодин виявляють побічні ефекти, тому рослину рекомендується вживати з обережністю.
  • ферменти: пероксидаза, амілаза, целюлаза, каталаза, оксидаза, карбоксипептидаза;
  • полімери: лігніни (деякі дослідження показують, що завдяки цим інгредієнтів алое вера має здатність більш активно проникати в епідерміс);
  • сапоніни: з'єднання з групи глікозидів, що мають в'язку, злегка дезінфікувальну дію;
  • вуглеводи: ацетильований манан, ацетильований глюкоманнан, глюкогалактоманнан, галактан, арабіногалактан, пектинові речовини;
  • сахариди (полісахариди): маноза, глюкоза, L-рамноза, альдопентоза.

Основною найважливішою речовиною, виявленою в рослині Aloe Vera, є ацеманнан, якому приписують широкий спектр лікувальних властивостей, серед яких протизапальну і антибактеріальну дію. Було виявлено, що ацеманнан індукує макрофаги для секреції інтерферону і, отже, може допомогти лікування та профілактики вірусних інфекцій.

Варто підкреслити, що переважна більшість доступних наразі наукових публікацій з алое вера вказують на необхідність подальших досліджень у цьому питанні для підтвердження терапевтичного і корисного впливу на здоров'я і для пояснення міфів, які протягом багатьох років циркулюють навколо цієї чарівної рослини пустелі.

Властивості алое

Завдяки високому вмісту полісахаридів алое вера може призначатися як додаткова добавка під час лікування захворювань органів травлення, таких як різні запалення, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки.

Антрахінони, що містяться в алое вера, стимулюють роботу кишечника, що підтримують обмін речовин і запобігають закрепам.

Екстракт алое збільшує вироблення жовчі, тому його можна використовувати як допоміжний засіб у разі захворювань печінки. Крім того, рослина пришвидшує вироблення шлункового соку, що робить його ефективним засобом для стимулювання апетиту. Споживання екстракту алое може підтримувати вуглеводний і жировий обмін, допомагаючи контролювати нормальний рівень глюкози і холестерину в крові.

Окремо варто відзначити використання алое вера в дерматології та косметології. Місцеве використання рослини пришвидшує процес лікування псоріазу та різних видів дерматиту, стимулює вироблення колагенових волокон, завдяки чому пришвидшується загоєння ран, а також регенерація пошкодженої шкіри. Алое також заспокоює подразнення, зволожує шкіру і зменшує почервоніння.

Дерматологи рекомендують використовувати алое в косметології, оскільки речовини що входять до складу рослини, мають здатність проникати в природний гідроліпідний захисний шар, досягаючи глибоких шарів шкіри, надаючи виражений зволожувальний ефект.

Протипоказання і побічні ефекти

Застосування засобів на основі алое протипоказано:

  • за наявності індивідуальної нестерпності та схильності до алергічних реакцій;
  • з тяжкими серцево-судинними захворюваннями;
  • у разі гострого розладу шлунково-кишкового тракту (хронічна діарея);
  • у випадках важких форм запалення нирок;
  • у разі гострих захворювань жовчного міхура і печінки: гепатит, цироз, холецистит;
  • у разі циститу і геморою (особливо в період загострення);
  • під час вагітності та годування груддю;
  • під час менструації.

Не рекомендується приймати засоби, що містять сік алое, безпосередньо перед сном, оскільки це може викликати безсоння. Оптимальний час приймання таких засобів – за 2-4 години до сну.

Також через можливість виникнення алергічних реакцій використання алое не рекомендується літнім людям і дітям.

Основним побічним ефектом приймання алое вера є розвиток діареї на тлі посилення перистальтики кишечника.

Важливо! Лікування препаратами соку алое вимагає початкового узгодження з лікарем, а також дотримання встановлених доз.

Огляд токсичності і клінічних побічних ефектів алое вера, опублікованих в 2016 році, показав, що споживання препаратів цієї рослини найчастіше пов'язано з виникненням діареї, ниркової недостатності, дисбалансу води та електролітів, втратою ваги, а також алергічної реакції.

Читайте також: Закарпатці збирають лушпиння цибулі, горіха та попіл: що ж "витворяють" господарі і як воно діє? 

Підпишіться на наш телеграм канал, щоб читати новини першими