Ідеться про вже відомі вітряки, а саме сучасні ВЕУ чи ВЕС (вітроелектростанції), що у подальшому запрацюють в регіоні і саме у високогір'ях Карпат.

Чому ВЕС намагаються побудувати на територіях гірських полонин, серед яких й Полонина Руна, і досі залишається незрозумілим для багатьох борців за природу. Водночас, проєкти із будівництва сучасних вітряних парків успішно реалізовують наразі в місцевих громадах.

Уже відомо, що одну із потужних вітроелектростанцій почали будувати у Нижньоворітській громаді. Роботи проводить приватна фірма "Вітряні парки України".

Наразі вже завершено будівництво фундаменту під ту саму першу вітроенергетичну установку вітропарку «Островський» потужністю 4,8 МВт. Об’єкт розташований на кордоні Львівської та Закарпатської областей. Загальна площа під будівництво першого вітряка у Нижніх Воротах становить пів гектара. 

Відзначимо, згідно з офіційними даними, області, а саме на території гірських масивів, планується розміщення більше сотні таких ВЕС.

Що стосується Полонини Руної, то територію гірського масиву планують забудувати тридцятьма вітряками. Не залежно від того, що керівництвом Тур'я-Реметівської ОТГ уже надано дозвіл даній фірмі на оренду території на Полонині Руній з метою встановлення експериментальних вітрових щогл, у громаді і далі протистоять здійсненню цих задумів.

У мережі Фейсбук люди висловлюють власні позиції, чому ВЕС у горах Карпат недоречні. Так от місцевий житель висловив думку щодо вітряних парків на Руній. На його думку вітряні парки на полонині потребують чіткого осмислення і в людей з цього приводу є багато питань. Як він відзначає, інвесторам слід врахувати чимало нюансів, перш ніж почати щось планувати, а згодом і будувати на Полонині ту саму ВЕС. Територія Полонини, як відомо, межує з обʼєктами природно-заповідного фонду - двома заказниками: орнітологічним Соколові Скелі й зоологічним Турʼя-Полянським.

"Чи не має тут порушень Закону України про ПЗФ та інших законодавчих актів. І чи взагалі проектовані земельні ділянки не заходять на них", - запитує у своєму пості місцевий житель.

До того ж він окреслив ще ряд важливих питань щодо ВЕС на Полонині Руній:

- Що буде зі звірями, птахами й мікроорганізмами. Як вплине на них шум і вібрація від роботи лопатей. Чи не буде небезпеки червонокнижній флорі й фауні.
- Що можна буде в реальності робити в санітарно-охоронних зонах вітряка. А вони майже кілометр в діаметрі від цього чуда. І таких зон буде аж тридцять!
- Чи не будуть огорожені вітряки парканом і чи буде доступ людям і фауні на територію.
- А скільки ще додатково буде побудовано підстанцій. І де гарантія, що вітряків буде лиш тридцять…
- Що зроблять із неродючою землею із величезних ям, які вириють для фундаментів. А це буде тисячі кубометрів. Адже висота вітряка десь 100 м, а діаметр маху лопатей 150 м. І до твердого стійкого шару, щоб витримував і вагу вітряка й дію на щоглу потужних гірських вітрів треба буде заритися дуже глибоко! А як бути із родючим, яфинним шаром.
- За скільки років відновиться травʼяний покрив і чи не буде ерозії грунтів від дощів. Бо величезна кількість будівельних та земляних робіт точно нічого доброго природі не принесе.
- Зрозуміло, що всі вітряки треба між собою зʼєднати й звести в одну мережу. Мабуть то зроблять під землею. І я навіть уявити не можу як там все буде перерито. Яка там буде прокладена підземна павутина.
- Куди будуть будувати дороги, щоб все необхідне вивезти наверх. А це тисячі тон будівельних матеріалів і великогабаритних механізмів.
- Як буде виглядати природа після підсипки й розрівняння місця під дороги. А це декілька кілометрів по горах, вкритих лісами. Скільки під час будівництва виріжуть лісу. І це буде суцільна вирубка, а не вибіркова.
- Куди планують скидувати електрику, адже це також означає вирізаний ліс під лініями електропередач.
- Як вплине будівництво на потічки, які беруть свій початок на Полонині й наповнюють річки в долині. Чи не пропаде в людей вода.
- Яке електромагнітне випромінювання, шумовий вплив, інфразвук, миготіння та електричне поле від роботи вітряків. Як це буде впливати на людей і тварин. А на птахів.
- Не кажучи про більше 100 децибел рівня гучності від роботи тільки одного вітряка.
- Як бути з льодом в зимовий час. Адже буде обмерзання лопатей і він буде розлітатись на великій швидкості, що небезпечно. - йдеться у дописі.

Відмінність ВЕС у горах Карпат від вітрової енергетики в Альпах?

Плани розвивати вітроенергетику у Закарпатті не є новими. І це - правильне рішення стосовно розвитку відновлювальної енергетики, яка є здоровою альтернативою вугільній та атомній енергетиці. Однак, для багатьох місцевих жителів дивним є вибір місця розташування першої ВЕС - хребет полонини Боржава...

Довелось поцікавитись вітроенергетикою в альпійських країнах - Австрії, Німеччині, Швейцарії, щоб зрозуміти, що там також у горах будують ВЕС, але НЕ НА ХРЕБТІ гірських масивів. Звідки є також бажання поставити на Боржаві 47 вітряків? Чи не розумнішим було б рішення "спустити" вітряки ближче до населених пунктів, до підніжжя гір, ближче до доріг та комунікацій? Можливо, кількість місць, придатних для генеруванння електроенергії вітром скоротилось би, як і число вітряків.

"Ось наприклад  в Альпах вітроенергетика гармонійно розвивається разом з екотуризмом. І жодних вітряків на хребті, жодної гігантоманії", - зазначають в ГЕО "Екосфера"

Що стосується Полонини Руної, то ситуація із будівництвом вітряків на гірському хребті така ж катастрофічна, запевняють екологи, як і прагнення завезти вітряки на Боржаву.

Свою позицію щодо заборони вітрових установок у горах Карпат небайдужі висловлюють у колективномузверненні.

Чим загрожують вітряки саме в горах?

Активісти запевняють, що найбільш негативний вплив ВЕС на довкілля здійснюється на стадії будівництва: знищуються природні території, порушується ґрунтовий покрив, що спричиняє масштабну появу інвазійних рослин (таких як амброзія), унеможливлюються археологічні дослідження. А загибель грунтової фауни у результаті пошкодження ґрунтового покриву сприяє викиданню вуглецю з ґрунту в атмосферу. При будівництві гірських вітропарків “зрізається” вершина гори – саме там найбільше видів “гірських” живих організмів, зазначають екологи.

На стадії експлуатації ВЕС найбільше шкодять кажанам: при польоті біля лопатей вітряків вони попадають в зону розрідженого повітря та гинуть від пошкодження внутрішніх органів. Також ВЕС є причиною шумового забруднення та зменшення рівня вологості повітря. Важливим питанням є виведення з експлуатації вітряків, адже їх не завжди демонтують вчасно.

Все має бути законно й раціонально обдумано

Проєкт зі встановлення сучасних ВЕС передбачає, що габаритні вантажі потрібно завезти в гори, викопати котловани, встановити в них вітряки, прокласти під землею комунікації і, нарешті, почати їхню експлуатацію.

Щоб з'ясувати, наскільки сильно і чи можна якось узгодити інтереси людей з охороною природи, в таких випадках закон передбачає процедуру оцінки впливу на довкілля, або скорочено – ОВД. Для неї замовники проєкту наймають експертів: ботаніків, екологів, зоологів, ґрунтознавців і так далі. Ті проводять наукові дослідження і складають звіт.

Залежно від висновків проєкт можуть дозволити, відхилити або запропонувати змінити так, щоб зменшити шкоду для природи. Наприклад, обрати інше місце або час залежно від характеру самого проєкту.

Гори в Карпатах рівняють із Альпами. Та чи доречно?

Інвестори, які заходять у закарпатські громади з проєктами генерації електроенергії з ВДЕ, люблять порівнювати українські Карпати з горами Європи. Найчастіше згадують вітряки в Альпах, Піренеях,  у Балканських горах чи в Румунії.

Однак, вони мовчать про кількість вітротурбін у вітропарках, які наводять за приклад.

Наприклад, найвища вітроелектростанція у Європі – Windpark Gries, що розташована в Альпах, у швейцарському кантоні Вале, на висоті біля 2,5 км, має чотири вітротурбіни загальною потужністю 9,3 МВт. Альпійський вітропарк Gotthard-Windpark у кантоні Тічино - п’ять вітряків на висоті біля 2,2 км, потужністю 11,75 МВт.

Одна з найбільших ВЕС у Альпах – це Tauernwindpark у землі Штирія на південному сході Австрії. Десять вітротурбін стоять на висоті 1900 м. До 2010 року це був найвисокогірніший вітропарк у Європі.

І все ж, якби не намагались порівняти Карпати із Альпами й Західними Румунськими горами, геологічна будова гір істотно різниться, відзначають екологи. Ті ж самі Альпи чи Західні Румунські гори (гори Біхор) – це стійкі до руйнувань та ерозії граніти і кристалічні метаморфічна породи. Східні Карпати, до яких відносяться усі Українські Карпати, – переважно менш міцні і нестійкі фліш та ущільнена глина. Тож будівництво "зеленої енергетики" в горах Карпат може обернутися бумерангом проти людей та зруйнує гірську систему.

Вітряки все ж потрібні й вони можуть бути в низинах

Враховуючи актуальне питання із генеруванням електроенергії останнім часом в Україні та дефіцитом енергоресурсів, постала потреба у пошуках альтернативних джерел з виробництва електрики. У нагоді стають гідро та вітроелектростанції.

Здається, жителі регіону не проти самих вітряків на території місцевих громад. Люди погоджуються на будівництво таких новітніх електростанцій в низинах. Вітряні парки можна було б так само звести на полях, що пустують ( а їх чимало на Закарпатті у різних районах). Зокрема, йдеться про території земельних угідь, "заселених" отруйним екзотом - борщівником.

Також вітряки, наголошують жителі, можна було б встановити на пасовищах, які із роками стали виконувати роль пустирів, де скидають побутові відходи. Про одне із таких пасовищ, де з роками випасають все менше худоби, внаслідок того, що господарям дедалі важко її утримувати, ми писали у попередній публікації посил

"Чимало пасовищ у нас наразі пустують, худоби на селах все менше, поля зростають, снокісні угіддя не обробляють. Повсюди хаща, а у нас намагаються Полонину розрити, - каже Наталя. - Я проти такого, чому хтось відбирає кусок хліба в народу задля власної вигоди. Не потрібні нам вітряки на вершині, в підніжжі хай ставлять. Хоч може десь у майбутньому вітряки й принесуть якусь користь громаді, наповнять місцевий бюджет, та як зміниться Полонина після тих вітряків, то буде шоком для усіх поколінь. То може б наша влада, подумала про своїх виборців та інтереси громади, й виділили десь інде площадку на вітряний парк - де не має річок поблизу чи інших таких природних ресурсів, які можуть бути зруйнованими", - додає співрозмовниця.

"Альтернативна енергетика дуже потрібна, тим паче зараз. Я проти вітряків на нашій Руній, бо знищать природу і нам буде соромно перед нащадками, що дозволили там збудувати вітряний парк. Але у нас у низинах чимало пустуючих територій. Чому б там не будувати? - відзначає Марія Петрівна. - У полях, де борщівник. Його тьма. Розрослося повсюди. Чим було би погано встановити там ВЕС? Та чомусь кожен лізе у гори зі своїми проектами й ніхто не бачить, що під ногами", - додає співрозмовниця.

"На Перечинщині багато родин виживають за рахунок яфини й чуфез, які збирають на Руній. Гору у свій час доглядали наші діди і прадіди, а ми отак дамо, щоб зруйнувати її в одну мить? Не дозволимо цього зробити", - відзначає пані Марія.

В коментарях власне не проти встановлення вітряків. Водночас, люди відстоюють годувальницю - Руну. За їх словами, хай будують, водночас не там, де ще народ може збирати яфини, з яких виживають місцеві родини. Логічним буде обрати менш цінні об'єкти у межах населених пунктів і зберегти неповторний ландшафт Полонини Руної.

Гроші тектимуть в бюджет

На відміну від ряду місцевих жителів, у тому числі й депутатів Тур'я-Реметівської та Перечинської ОТГ, спеціалістів-екологів, що у цей час намагаються відстояти Руну від будівництва на ній ВЕС, у громаді є також і прибічники щодо ідеї встановлення тих самих вітрових станцій на Полонині Руній.

За їх словами, нічого не станеться із ландшафтом гірського масиву, якщо там гудітимуть ВЕС. Водночас, гроші від виробництва електроенергії "тектимуть" в місцевий бюджет, що дуже потрібно наразі для розвитку ОТГ.

Ті, що підтримують ідею встановлення вітряків на найбільшій полонині Карпат, відзначають на тому, що вітряки істотно не вплинуть ані на водність річок під Полониною Руною, не зашкодять рідкісним видам рослин на території масиву й тим паче не сполошать фауну. А люди зможуть збирати яфини, як раніше.

Також багато прибічників ВЕС на гірському хребті переконані в тому, що Полонині більше загрожують масові рубки та джипінг, аніж встановлення вітряків.

Нагадаємо, цю проблему Голос Карпат теж порушував дещо раніше. Полонина і дійсно потерпає від масових джиптурів на її гірський масив.

Які наслідки може мати вітряний парк на Полонині Руній?

Розпочалася стратегічна екологічна оцінка проєкту щодо встановлення ВЕС на Полонині Руній.

Площа планованої забудови − 18 га, загальна ж площа території проектування удесятеро більша − 200 га. Тобто вітряки щільно вкриють полонину.

Побудувати вітропарк на полонині − дуже невдала ідея. Проєктований вітропарк чи не з усіх боків оточений об’єктами природно-заповідного фонду. Ця територія віднесена до Смарагдової мережі. Тут мешкає велика кількість червонокнижних видів (за знищення яких передбачена відповідальність за українським законодавством) та видів, які перебувають під охороною Бернської конвенції. 

Важливо: стратегічна екологічна оцінка передбачає участь громадськості, тому всі місцеві жителі до 5 лютого можуть надсилати зауваження до проєкту на електронну адресу Тур’є-Реметівської сільської ради: hromada@t-remeta.gov.ua.

Також зауваження і пропозиції можна подавати через платформу ЕкоСистеми.

Наостанок, 5 лютого цього року, можна  письмово подати зауваження до "Детального плану забудови полонина Руна", а 6 лютого взяти участь в громадських слуханнях.

Зі схемою планування території Полонина Руна щодо розміщення ВЕС, можна ознайомитись за посиланням:

https://t-remeta.gov.ua/uploads/108-Runa-Vitraki-Dl

Читайте також:

• Сюрприз для водіїв: як зміни в іспитах на права вплинуть на ваш досвід?
• Закарпатці ще "ловлять удачу": в яких районах досі полюють за "білим скарбом"? (ФОТОФАКТ)
• Закарпаття готується до удару: що чекає на жителів області 19-20 листопада внаслідок негоди
• Гра з невідомим й до чого тут закарпатці: хто й чому "трусить" людей в областях України?